Ієронім Собанський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ієронім Собанський
пол. Hieronim Sobański
Народився1781(1781)
Помер8 лютого 1845(1845-02-08)
Умань
ПохованняЧечельник
ПідданствоРосійська імперія
Національністьполяк
Місце проживанняОдеса
Діяльністьпідприємець
Відомий завдякимагнат, підприємець, громадсько-політичний діяч
Знання мовпольська
Титулграф[d]
Конфесіяримо-католик
РідСобанські
БатькоКаєтан Собанський
МатиПетронеля Анна Солецька
У шлюбі зКароліна з Жевуських, Анна з Дзержків
ДітиГонората Констанція, Ізабелла Яніна, Людоміла, Станіслав Ізидор, Мечислав, Казімеж, Марцелій Марцін, Влодзімеж
Герб
Герб

Юноша

Ієронім Собанський[джерело?], також Геронім Собанський, іноді Ієронім Сабанський[1] (пол. Hieronim Sobański, 1781 — 8 лютого 1845, Умань) — польський аристократ, магнат, підприємець, громадсько-політичний діяч. Учасник антиросійського повстання, чоловік музи Олександра Пушкіна Кароліни Собанської з Жевуських.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Батько — Каєтан Собанський, мати — дружина батька Петронеля Анна Солецька. Старші брати — Матеуш, Міхал (1755—1832).[2]

Ієронім Собанський був маршалком Ольгопольського повіту, мав маєтки на Вінниччині (зокрема, у Верхівці, який придбав у графів Потоцьких, Баланівці) та Одещині, та велику хлібну справу в Одесі — хлібні сховища Собанського у місті вміщували 36 000 чвертей пшениці, тоді як інші, навіть найбільші — не більше 15—20 тисяч.

Збудовані в 1827 році[3] одеські «Сабанські казарми», в яких з 1865 року базувалось Одеське піхотне юнкерське училище — колишні хлібні склади («магазин») Г. Собанського, провулок поруч зі складами отримав назву Сабанський.

Брав участь в Польському повстанні, після чого його майно конфіскували та передали військовому відомству[1].

Сім'я

[ред. | ред. код]

Перша дружина — Кароліна (1793 чи 1795—1885), донька Адама Жевуського. Шлюб уклали взимку 1814 року. Народивши дочку, Собанська з 1816 р. припинила спільне проживання з чоловіком (отримала так звану сепарацію). Католицька консисторія санкціонувала у 1825 році фактичне розлучення подружжя з причини «нездоров'я» одного з них. Донька Гонората Констанція (1814—1837), з 1832 року дружина князя Ксаверія Францішека Сапєги (1807—1882).

Друга дружина (з бл. 1820) — Анна з Дзержеків, донька полковника коронного Теодора Дзержка гербу Нечуя і Теклі Стадницької.[4] Діти:

  • Ізабелла Яніна (нар. 1830), дружина Влодзімежа Маріана Адама Свейковського (Швейковського) (1817—1871)
  • Людомілла, ще 2 померли до шлюбу
  • Станіслав Ізидор (1827—1884), похований у каплиці Собанських у Чечельнику,[5] дружина — графиня Текля Евфрозина Тишкевич-Логойська (1827—1873)[6]
  • Казімеж (1832—1888), дружина — графиня Марія Потулицька (1847—1929)
  • Марцелій Марцін (1833—1900), дружина — графиня Тереза Потулицька (1845—1906)
  • Мечислав, Влодзімеж

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Ева Краснова, Анатолий Дроздовский Одесское пехотное юнкерское училище [Архівовано 29 квітня 2014 у Wayback Machine.]. — С. 107.
  2. Kossakowski S., Błeszczynski ‎J. Monografie historyczno-genealogiczne niektórych rodzin polskich [Архівовано 7 січня 2018 у Wayback Machine.]. — 1872. — Т. 3. — S. 110—111. (прим.) (пол.)
  3. Сабанский переулок [Архівовано 13 грудня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1902. — Cz. 1. — T. 5. — S. 194—195. (пол.)
  5. Stanisław Izydor Sobański h. Junosza (ID: cz.I008682). Архів оригіналу за 5 травня 2016. Процитовано 24 квітня 2016.
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 8 травня 2016. Процитовано 24 квітня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]