Адам Вайсгаупт
| Адам Вайсгаупт | ||||
|---|---|---|---|---|
| нім. Adam Weishaupt | ||||
 | ||||
| Народження |
6 лютого 1748[1][2][…] Інгольштадт, Верхня Баварія, Баварія | |||
| Смерть |
18 листопада 1830[2][4] (82 роки) Гота, Німецький союз | |||
| Поховання | Friedhof II der Sophiengemeinde Berlind | |||
| Громадянство (підданство) |
.svg){kind=small} Королівство Баварія | |||
| Проживання | Гота | |||
| Знання мов |
| |||
| Ім'я при народженні | Іоганн Адам Вейсгаупт | |||
| Псевдонім | Spartakus[5] і Spartacus[5] | |||
| Діяльність |
| |||
| Викладав | Інгольштадтський університетd | |||
| Член | Ілюмінати, Баварська академія наук і масонство | |||
| Науковий ступінь | доктор (1768), професор (1772) і ординарний професорd (1773) | |||
| Школа / Традиція | емпіризм | |||
| Основні інтереси | епістемологія, метафізика, етика | |||
| Alma mater | Інгольштадтський університетd і Jesuit College of Ingolstadtd | |||
| Історичний період | Просвітництво | |||
| Конфесія | деїзм | |||
| Батько | Johann Georg Weishauptd | |||
|
| ||||
 Адам Вайсгаупт у Вікісховищі | ||||
Адам Вайсгаупт (нім. Adam Weishaupt; *6 лютого 1748—18 листопада 1830) — професор канонічного і природного права в Баварії в університеті Інгольштадта. Засновник ордену ілюмінатів, таємного товариства, яке ставило перед собою республіканські й просвітницькі цілі, 1 травня 1776.
Члени товариства замість своїх імен стали користуватися іменами античними: Вайсгаупт став носити ім'я Спартак, барон фон Шрекенштайн — Магомет, маркіз де Констанца — Діомед, фон Цвак — Катон, Массенгаузен — Аякс, барон Меггенхофен — Сулла, Гертель — Марій. Подібно ж іллюмінати замінили всі географічні назви на античні; метаморфоза спіткала й назви місяців: дімех — січень, бенмех — лютий і т. д.
У 1777 Адам Вейсгаупт в Мюнхені був посвячений у масонство в масонській ложі «Теодор Доброго наміри». У 1784 році за наполяганням католицького духовенства баварським курфюрстом проти масонів були зроблені суворі заходи — і гоніння почалися на ілюмінатів. Згодом даний орден був заборонений.
У 1785 Вейсгаупт був змушений залишити свою кафедру і виїхати до Регенсбургу; пізніше він переїхав до Готу, де в особі герцога Ернста II, який співчував ідеям вигнанця, знайшов заступництво. Вейсгаупт до останніх своїх днів активно пропагував свої погляди.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118766384 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Тезаурус CERL — Consortium of European Research Libraries.
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ а б Czech National Authority Database
Посилання[ред. | ред. код]
|
