Аквеліна Лівмане

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аквеліна Лівмане
латис. Akvelīna Līvmane
Народилася 13 липня 1951(1951-07-13) (72 роки)
Даугавпілський край, Латвія
Громадянство  СРСР
 Латвія
Діяльність акторка театру, кіноакторка
Alma mater Латвійська академія музики
IMDb nm0515349
Нагороди та премії

Аквеліна Лівмане (латис. Akvelīna Līvmane; 13 липня 1951 року) — радянська і латвійська актриса театру і кіно. Заслужена артистка Латвійської РСР (1989).

Біографія[ред. | ред. код]

Аквеліна Лівмане народилася 13 липня 1951 року в селищі Дубна Даугавпилського району Латвійської РСР.

Закінчила Валмієрську 3-тю середню школу в 1969 році, Народну студію кіноактора Ризької кіностудії і театральний факультет Латвійської державної консерваторії імені Я. Вітола (п'ята студія Театру Дайлес, 1974). Вчилася на архітектурному факультеті Ризького політехнічного інституту (19691971).

Знімалася у фільмах Ризької кіностудії, викладала акторську майстерність у Народній студії кіноактора.

Лауреат кінофестивалю «Великий Кристап» в номінації «Найкраща актриса» за виконання однієї з головних ролей у фільмі режисера Яніса Стрейча «Осінні троянди» (2005).

Була одружена з актором Янісом Паукштелло.[1]

Визнання і нагороди[ред. | ред. код]

  • 1989 — Заслужена артистка Латвійської РСР

Ролі в театрі[ред. | ред. код]

Театр Дайлес[ред. | ред. код]

  • 1972 — «Отілія та діти її дітей» Ґунарс Пріеде — Хелга
  • 1973 — «Коротке наставляння в любові» Рудольфа Блауманіса — Ілзе
  • 1974 — «Продавець дощу» Н. Річарда Неша — Лізі
  • 1974 — «Останній бар'єр» інсценування розповіді Андрія Дріпе — Пума
  • 1975 — «Бранд» Генріка Ібсена — Герда
  • 1977 — «Приходь на сходи грати» Гунара Прієде — Белла
  • 1977 — «Близнюки Чортова кряжа» Еґонса Лівса — Занда
  • 1979 — «Міндовг» Я. Марцинкевича — Морта
  • 1981 — «Йосип і його брати» Райніса — Аснате
  • 1984 — «І довше століття триває день» Чингіза Айтматова — Заріпа
  • 1985 — «Суд» Мари Заліте — Смерть
  • 1987 — «Блискучий і темно-блакитний» Петеріса Петерсона — Северина
  • 1989 — «Плащ Казанови» Аншлава Еглітіс — Анна
  • 1991 — «  Чудова подорож Нільса з дикими гусьми » Сельми Лагерлеф — Лиса Смірре
  • 1993 — «Слуга двох панів» Карло Гольдоні — Беатріче
  • 1993 — «Господар» Арія Гейкінса — Вона
  • 1993 — «Танці під час Лунази» Брайана Фріла — Агнеса
  • 1994 — «Кредитори» Юхана Августа Стринберга — Тёкла
  • 1994 — «Носоріг» Ежена Іонеско
  • 1995 — «Едіп і Антігона» Софокла — Исмена
  • 1997 — «З днем ​​народження, Ванда Джун!» Курта Воннеґута — Пенелопа
  • 1997 — «Стигма» Г. Репше — Ася
  • 1997 — «Чарівна лампа Аладдіна» Г. Редера — Ель Пінтачі
  • 1997 — «Фіолетовий махровий рушник» Гунара Прієде — Зіна
  • 1998 — «Вій, вітерець!» Райніса — Ціепа
  • 1999 — «Хлопчаки села Замшелого» Андрія Упита — Вірпуліене
  • 2001 — «Сир і мармелад» Л. Гундарса — Аніта
  • 2001 — «Маленький сімейний бізнес» Алана Ейкборн — Поппі

Театр Скатуве[ред. | ред. код]

Фільмографія[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Teātris un kino biogrāfijās : enciklopēdija / sast. un galv. red. Māra Niedra; māksl. Aleksandrs Busse. — Rīga: Preses nams, 1999-. — (Latvija un latvieši). 1.sēj. A-J. — 1999. — 462 lpp. : il. BookSources/9984003310 ISBN 9984-00-331-0 (латис.)

Посилання[ред. | ред. код]