Сельма Лагерлеф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сельма Лаґерлеф
Selma Ottiliana Lovisa Lagerlöf
Портрет Сельми Лагерлеф роботи Карла Ларсона, 1908
Портрет Сельми Лагерлеф роботи Карла Ларсона, 1908
При народженні Сельма Оттіліана Ловіса Лагерлеф
Дата народження 20 листопада 1858(1858-11-20)
Місце народження Вермланд, Швеція
Дата смерті 16 березня 1940(1940-03-16) (81 рік)
Місце смерті Морбака
Рід діяльності письменниця
Премії

Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з літератури (1909)

Автограф: Автограф
Nobel prize medal.svg

Се́льма Лаґерлеф (Лаґерлев[1]; швед. Selma Lagerlöf; 20 листопада 185816 березня 1940) — шведська письменниця, авторка художніх, історичних і краєзнавчих книг. Перша жінка-письменниця, відзначена у 1909 році Нобелівською премією з літератури «…на знак визнання піднесеного ідеалізму, яскравої уяви й духовного сприйняття, що характеризують її праці…».

Біографія[ред.ред. код]

Народилася 20 листопада 1858 року в маєтку Морбака, у провінції Вермланд, що на півдні Швеції, в родині відставного армійського офіцера. Дівчинка вчилася вдома, і росла під доглядом бабусі, що і прищепила Сельмі любов до народних казок і легенд. Завдяки цьому твори Сельми Лагерлеф сягають корінням у шведські легенди й саги.

Закінчивши у 1882 році стокгольмську Вищу вчительську семінарію, Лагерлеф стала вчителькою. Вона працювала в школі для дівчаток у Ландскруні, тоді й почала писати перший роман — «Сагу про Єсту Берлінга». Його початкові розділи Лагерлеф надіслала на літературний конкурс, спонсором якого був журнал «Idun».

Сельма не тільки одержала премію, вона також уклала договір на публікацію всієї книги. З допомогою подруги, баронеси Софі Адлерспарре, 1891 року Лагерлеф опублікувала цей дебютний твір. Наступним твором стала збірка оповідань «Невидимі зв'язки», що побачила світ у 1894 році. Цього ж року письменниця зустрілась із Софі Елькан і подружилася з нею на все життя.

Пам'ятник Сельмі Лагерлеф у Сунні.

Одержавши стипендію від короля Оскара й фінансову підтримку від Шведської академії, Сельма Лагерлеф цілком присвятила себе письменству. Після подорожі з Елькан Італією, зокрема Сицилією, письменниця надрукувала «Чудеса Антихриста» — роман про Сицилію.

Подорож у Єгипті та Палестині (1899–1900) надихнула Сельму Лагерлеф на дилогію «Єрусалим» (1901–1902), яка принесла авторці славу видатної романістки. 1904 року Лагерлеф викупила будинок свого дитинства в Морбаці, що в 1880-х роках, після смерті її батька, був проданий за борги.

Найпопулярніша дитяча книга Лагерлеф, «Чудесна мандрівка Нільса Гольґерсона з дикими гусьми», з'явилася 1906 року. У 1920-х роках Лагерлеф звернулась у своїй творчості до жіночої теми, вона пише оповідання, історичну трилогію — «Перстень Левеншельдів», «Шарлотта Левеншельд», «Анна Сверд», — і біографію фінського шведськомовного письменника Захаріаса Топеліуса.

Кількатомна автобіографія письменниці мала в 1930-х роках велику популярність. У роки, що передували Другій світовій війні, Сельма Лагерлеф допомагала німецьким художникам і письменникам рятуватися від переслідувань, що їх провадили нацисти.

Коли Фінляндія боролася в «Зимовій війні» із СРСР, Лагерлеф внесла до фонду допомоги Фінляндії свою золоту медаль нобелівського лауреата. 16 березня 1940 року Сельма Лагерлеф померла у своєму будинку в Морбаці. Багатьох героїв Сельми Лагерлеф перенесено на кіноекран, за казкою «Чудесна подорож Нільса Гольґерсона з дикими гусьми» у різних країнах знято не один мультфільм.

Українські переклади[ред.ред. код]

Українською мовою перекладено такі твори С. Лагерлеф:

Примітки[ред.ред. код]

  1. Сайт «Forvo» з автентичною шведською вимовою цього імені та прізвища
  2. Великодня чарівниця: [Оповідання] // Нова хата. −1938. — Ч. 8. — С. 2-5. — Авт. у тексті: Зельма Ляґерляф; Перекл. не зазнач.
  3. Візія Кезаря: [Оповідання] // Діло. — 1916. — 7 січ., ч. 7. -Перекл. не зазнач.
  4. Довговічність св. Отця: [Оповідання] // Поступ. — 1929. -Ч. 4. — С. 113–118. — Перекл. не зазнач.
  5. Мишоловка: [Оповідання] / Перекл. К. Малицька // Жінка. — 1939. — Ч. 1/2. — С. 14-15.
  6. Пес Карло і лось Сивак: (Уривок з повісті) / Перекл. Б. Заклинський // Світ дитини. — 1926. — Ч. 3. — С. 70-76.
  7. Письмо на землі: [Оповідання] / Перекл. М. Омельченко // Жіноча доля. — 1938. — Ч. 6/7. — С. 4-6.
  8. Різдвяні троянди: [Оповідання] // Поступ. — 1929. — Ч. 3. -С. 72-77. — Перекл. не зазнач.
  9. Хустина св. Вероніки: [Оповідання] // Поступ. — 1930. -Ч. 6/10. — С. 162–169; Ч. 11/12. — С. 203–213.- Перекл. не зазнач.
  10. Чудесна мандрівка Нільса Гольгерсона з дикими гусьми. — «Веселка», 1964. — 210 с. — Переклад Ольги Сенюк
  11. Сага про Єсту Берлінга — «Дніпро», 1971. — Переклад Ольги Сенюк

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Дзеркало тижня // № 44(723), 22 листопада 2008.
  • Чужомовне письменство на сторінках західноукраїнської періодики (19141939): Бібліографічний покажчик / За загальною редакцією О. Лучук, Т. Лучука; Науковий редактор Р. Зорівчак; Редколегія: Б. Якимович (голова) та ін. — Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2003. — 194 с.

Посилання[ред.ред. код]

Попередник:
Альберт Теодор Геллерстедт
Шведська академія,
Крісло № 7

1914-1940
Наступник:
Яльмар Ґулльберг