Сельма Лагерлеф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сельма Лагерлеф [1]
Selma Ottiliana Lovisa Lagerlöf
Selma Lagerlöf.jpg
При народженні Сельма Оттіліана Ловіса Лагерлеф
Народження 20 листопада 1858(1858-11-20)
  Вермланд, Швеція
Смерть 16 березня 1940(1940-03-16) (81 рік)
  Морбака
Інсульт
Громадянство(підданство) Flag of Sweden.svg Швеція
Alma mater Högre lärarinneseminariet[d]
Мова творів швецька
Рід діяльності письменниця
Magnum opus: Чудесна мандрівка Нільса Гольгерсона з дикими гусьми
Чоловік неодружена
Нагороди та премії
Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з літератури (1909)
Автограф: Selma Lagerlöf signature.svg
Q: Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Сельма Лагерлеф на Вікісховищі
Nobel prize medal.svg

Се́льма Ла́герлеф (Зельма Ляґерлєф; швед. Selma Lagerlöf[2]; 20 листопада 185816 березня 1940) — шведська письменниця, авторка художніх, історичних і краєзнавчих книг. Перша жінка-письменниця, відзначена у 1909 році Нобелівською премією з літератури «…на знак визнання піднесеного ідеалізму, яскравої уяви й духовного сприйняття, що характеризують її праці…». Письменниця здобула найбільшу популярність серед читачів завдяки своєму дитячому роману "Чудесна мандрівка Нільса Гольгерсона з дикими гусьми".

Біографія[ред.ред. код]

Народилася 20 листопада 1858 року в маєтку Морбака, у провінції Вермланд, що на півдні Швеції, в родині відставного армійського офіцера. Дівчинка вчилася вдома, і росла під доглядом бабусі, що і прищепила Сельмі любов до народних казок і легенд. Завдяки цьому твори Сельми Лагерлеф сягають корінням у шведські легенди й саги.

Закінчивши у 1882 році Стокгольмську Вищу вчительську семінарію, Лагерлеф стала вчителькою. Вона працювала в школі для дівчаток у Ландскруні, тоді й почала писати перший роман — «Сагу про Єсту Берлінга». Його початкові розділи Лагерлеф надіслала на літературний конкурс, спонсором якого був журнал «Idun».

Сельма не тільки одержала премію, вона також уклала договір на публікацію всієї книги. З допомогою подруги, баронеси Софі Адлерспарре, 1891 року Лагерлеф опублікувала цей дебютний твір. Наступним твором стала збірка оповідань «Невидимі зв'язки», що побачила світ у 1894 році. Цього ж року письменниця зустрілась із Софі Елькан і подружилася з нею на все життя.

Пам'ятник Сельмі Лагерлеф у Сунні.

Одержавши стипендію від короля Оскара й фінансову підтримку від Шведської академії, Сельма Лагерлеф цілком присвятила себе письменству. Після подорожі з Елькан Італією, зокрема Сицилією, письменниця надрукувала «Чудеса Антихриста» — роман про Сицилію.

Подорож у Єгипті та Палестині (1899—1900) надихнула Сельму Лагерлеф на дилогію «Єрусалим» (1901—1902), яка принесла авторці славу видатної романістки. 1904 року Лагерлеф викупила будинок свого дитинства в Морбаці, що в 1880-х роках, після смерті її батька, був проданий за борги.

Найпопулярніша дитяча книга Лагерлеф, «Чудесна мандрівка Нільса Гольгерсона з дикими гусьми», з'явилася 1906 року. У 1920-х роках Лагерлеф звернулась у своїй творчості до жіночої теми, вона пише оповідання, історичну трилогію — «Перстень Левеншельдів», «Шарлотта Левеншельд», «Анна Сверд», — і біографію фінського шведськомовного письменника Захаріаса Топеліуса.

Кількатомна автобіографія письменниці мала в 1930-х роках велику популярність. У роки, що передували Другій світовій війні, Сельма Лагерлеф допомагала німецьким художникам і письменникам рятуватися від переслідувань, що їх провадили нацисти.

Коли Фінляндія боролася в «Зимовій війні» із СРСР, Лагерлеф внесла до фонду допомоги Фінляндії свою золоту медаль нобелівського лауреата. 16 березня 1940 року Сельма Лагерлеф померла у своєму будинку в Морбаці. Багатьох героїв Сельми Лагерлеф перенесено на кіноекран, за казкою «Чудесна подорож Нільса Гольгерсона з дикими гусьми» у різних країнах знято не один мультфільм.

Переклади українською[ред.ред. код]

Український читач уперше познайомився з творчістю Зельми Ляґерлєф 1903 року, коли у львівському «Літературно-науковому віснику» було надруковане її оповідання «Скарбничка цісаревої» в перекладі Івана Франка. Наступного року в тому ж часописі з'явилися «Чуда антихриста» у перекладі Михайла Лозинського, а згодом «Королеви Кунгагели» (1909), «Ельзаліль (Скарб пана Арне) (1910)» та «Інгрід» (1910). 1911 року ці три останні речі вийшли в Києві окремою книжкою у перекладі Чайки Дніпрової, Зінаїди Левицької, Наталі Романович та з передмовою Михайла Грушевського.

Згодом з'явилися друком ще декілька книжечок Ляґерлєф: «Три оповідання про Христа» у перекладі М. Рудинської (Полтава, 1918), «Мати: казка» у перекладі Федіра Петруненка (Січеслав, 1919), «Старенька мати» та «Пес і лось» в перекладі Богдана Заклинського (Ужгород, 1926), «Різдвяні троянди» (Львів, 1929) та «Хустина святої Вероніки» (Львів, 1930). Всі ці переклади зроблені між 1903 та 1930 роками зроблено не з оригіналу, а з німецьких та російських версій.

1964 року у видавництві «Веселка» вийшов роман Ляґерлєф «Чудесна мандрівка Нільса Гольгерсона з дикими гусьми» в скороченому перекладі зі шведської мови Ольги Сенюк. У 1971 Сенюк також переклала українською та видала у видавництві «Веселка» роман «Сага про Єсту Берлінґа».[3]

  • Зельма Ляґерлєф. Скарбничка цїсаревої: лєґенда. Переклад з німецької: Іван Франко. // Літературно-науковий вістник. 1903, т. 23, ч. І: стор. 65- 72[3]
  • Зельма Ляґерлєф. Чуда Антихриста. Переклад з німецької/російської: Михайло Лозинський // Літературно-науковий вістник. 1904. Том 26 (стор. 65-112, 169—216, 274—320), том 27 (стор. 60-104, 174—210)[3] (завантажити)
  • Зельма Ляґерлєф. Віфліємська дитина. Переклад з шведської: Теодозій Лежогубський (Віфліємська дитина); Яків Головацький (Добрі діти вінець). Львів: Коштом і заходом Товариства «Просвіта»; З друкарні Наукового Товариства ім. Шевченка, 1905. 32 стор.
  • Сельма Ляґерлєф. В сьвятини: після лєґенди Сельми Ляґерлєф.[4] Зі шведської переповів: Т. Л. Львів: З друкарні Наукового товариства ім. Шевченка, під зарядом К. Беднарского, 1906. 25 стор.
  • Зельма Ляґерлєф. Легенди: збірне видання легенд. Переклад зі шведської: Андрій Садевич. Львів: Добра книжка, 19?? (Бібліотека маріама 2; том I шведський цикл)
  • Зельма Ляґерлєф. Королеви Кунгагели. Переклад з німецької/російської: ? // Літературно-науковий вістник. 1909[3]
  • Зельма Ляґерлєф. Ельзаліль (Скарб пана Арне). Переклад з німецької/російської: ? // Літературно-науковий вістник. 1910[3]
  • Зельма Ляґерлєф. Інгрід. Переклад з німецької/російської: ? // Літературно-науковий вістник. 1910[3]
  • Зельма Ляґерлєф. Королеви Півночі (збірка оповідань).[5] Переклад з німецької/російської: Чайка Дніпрова, Зінаїда Левицька, Наталя Романович; передмова: Михайло Грушевський. Київ, 1911. 195 стор.[3]
  • Зельма Ляґерлєф. Візія Кезаря: оповідання. Перекладач не зазначений. // Часопис Діло 1916. 7 січ., ч. 7.[6]
  • Зельма Ляґерлєф. «Три оповідання про Христа». Переклад зі шведської: М. Савицька (псевдонім Марії Рудинської). Полтава: Видання Пeдагогичного Бюро Полтавської Губерніяльної Народньої Управи. Полтава, 1918. 19 стор.[3]
  • Зельма Лягерлеф. «Мати: казка». Переклад зі шведської: Федір Петруненко. Січеслав: Україсньке видавництвово в Січеславі. Друк. «Издательство», 1919. 23 с.[3]
  • Сельма Лаґерлєф. Різдвяна ніч ; Криниця трьох Мудреців: дві леґенди. Перекладач не зазначений. Львів: Добра Книжка, 1920. 23 стор. — (Добра Книжка ; ІІ серія ; вип. 1).[7]
  • Зельма Ляґерлєф. «Червоношийка». Переклад зі шведської: В. Ґренджа-Донський. // Ужгород: журнал «Пчілка», V, ч. 3-4, 1926, С. 65-70
    • (передрук) Зельма Ляґерлєф. «Казки». Переклад зі шведської: В. Ґренджа-Донський. Ужгород: ?, 1928. ? стор.
  • Зельма Ляґерлєф. Пес Карло і лось Сивак: (уривок з повісті). Переклад зі шведської: Богдан Заклинський // Львів: Часопис «Світ дитини». 1926. Ч. 3. стор. 70-76.[6]
  • Зельма Лягерлеф. Старенька Мати. Пес і лось. Переклад з шведської: Богдан Заклинський. Ужгород: Видання Жупної Пластової Управи в Ужгороді; Друкарня «Уніо». 1926. 19 стор. (Пластова библіотека под редакцією Л. Бачинського). Число 9.[8]
  • Зельма Ляґерлєф. Казки: казка про відьму-бусурканю. Переклад зі шведської: Василь Гренджа-Донський. Ужгород: О. О. Васильян 1927. 15 стор.
  • Сельма Лаґерлєф. Різдвяні рожі. Перекладач не зазначений. Львів: Добра Книжка, 1929. 36 стор. (Цікаві пригоди; 6) (Добра Книжка; вип. 103).[7]
    • (передрук) Сельма Ляґерлєф. Різдвяні троянди: оповідання. Перекладач не зазначений. // Часопис «Поступ». 1929. Ч. 3. стор. 72-77.[6]
  • Зельма Ляґерлєф. Довговічність святого Отця: оповідання. Перекладач не зазначений. // часопис «Поступ». 1929. -Ч. 4. стор. 113—118.[6]
  • Зельма Лаґерлєф. Хустина Вероніки: оповідання. Перекладач не зазначений. Львів: Добра книжка, 1930. (Цікаві прикоди вип. 8-9.; Добра книжка, вип. 117)
    • (передрук) Сельма Лаґерлєф. Хустина святої Вероніки: оповідання. Перекладач не зазначений.// часопис «Поступ». 1930. -Ч. 6/10. стор. 162—169; Ч. 11/12. стор. 203—213.[6]
  • Зельма Ляґерляф. Великодня чарівниця: оповідання. Перекладача не зазначено.// журнал «Нова хата». 1938. Ч. 8. стор. 2-5.[6]
  • Зельма Ляґерлєф. Письмо на землі: оповідання. Переклад зі шведської: М. Омельченко // часопис «Жіноча доля». 1938. Ч. 6/7. стор. 4-6.[6]
  • Зельма Ляґерлєф. Мишоловка: оповідання. Переклад зі шведської: К. Малицька // часопис «Жінка». 1939. Ч. 1/2. стор. 14-15.[6]
  • Сельма Лагерлеф. Дім Лільєкруни: розділ з роману. Переклад зі шведської: Єлизавета Война, Борис Антоненко-Давидович. // Київ: журнал Всесвіт. № 5 1958[9]
  • Зельма Ляґерлєф. У Різдвяну ніч: легенди. Переклад зі шведської: Олександр Мох та Андрій Садевич. Торонто: видавництво «Василіан», 1959. 144 стор.
  • Сельма Лагерлеф. Сага про Єсту Берлінга. Переклад зі шведської: Ольга Сенюк. Київ: «Дніпро», 1971. 328 стор.[10] ([завантажити)
    • (передрук) Сельма Лаґерлеф. Сага про Єсту Берлінґа. Переклад зі шведської: Ольга Сенюк. Київ: Видавництво Жупанського, 2015. 368 стор. ISBN 978-966-2355-53-6
  • Сельма Лагерлеф. Легенди про Христа. Переклад зі шведської: Л. А. Герасимчук; малюнки: В. М. Кущ. Київ: Школа; Київ: Національний книжковий проект, 2006. 190 стлр. ISBN 966-661-527-4 (Дитячий світовий бестселер); ISBN 966-661-508-8 (Золота бібліотека)
  • Сельма Лаґерлеф. Підміньок // Літературні казки. Харків, 2008. стор. 514—525.
  • Сельма Лаґерлеф. Хустина святої Вероніки: християнські легенди. Переклад зі шведської: О. Думанська; художник: В. Галянт. Львів: Свічадо, 2012. 101 стор. ISBN 978-966-395-427-1
  • Сельма Лаґерлеф. Вифлеємська ніч: різдвяні легенди. Переклад зі шведської: М. Лемик; художник: Л. Гентош. Львів: Свічадо, 2012. 105 ISBN 978-966-395-614-5
  • Сельма Лаґерлеф. Свята ніч // Казки, що виховують: класика для дітей.[11] Автор ідеї А. Шипко; упорядник: А. Захарова; переклад І. Малішевська, І. Коваленко; художнє оформлення: А. Побегаєва. Нікополь: ФОП Кругляк І. С., 2013. 88 стор. (+ 1 CD).
Чудесна мандрівка Нільса Гольґерсона з дикими гусьми
  • Сельма Лагерлеф. Чудесна мандрівка Нільса Гольгерсона з дикими гусьми. Скорочений переклад зі шведської: Ольга Сенюк. Художники: Олена Овчиннікова, Галина Савченко. Київ: Веселка, 1964. 217 стор. (завантажити)
    • (передрук) Сельма Лагерлеф. Чудесна мандрівка Нільса Гольгерсона з дикими гусьми. Скорочений переклад зі шведської: Ольга Сенюк. Художники: Олена Овчиннікова, Галина Савченко. Київ: Веселка, 1978. 223 стор.
    • (передрук) Сельма Лагерлеф. Чудесна мандрівка Нільса Гольгерсона з дикими гусьми. Скорочений переклад зі шведської: Ольга Сенюк. Художники: Олена Овчиннікова, Галина Савченко. Київ: Веселка, 1991. 283 стор. ISBN 5-301-012207-7
    • (передрук) Сельма Лаґерлеф. Чудесна мандрівка Нільса Гольґерсона з дикими гусьми: повість-казка. Скорочений переклад зі шведської: Ольга Сенюк. Київ: Школа, 2000. 236 стор. (Хрестоматія школяра).
    • (передрук) Сельма Лаґерлеф. Чудесна мандрівка Нільса Гольґерсона з дикими гусьми: повість-казка. Скорочений переклад зі шведської: Ольга Сенюк; ілюстрації: Олена Кузнецова. Київ: Школа, 2009. 224 стор. ISBN ISBN 966-661-571-1 (Казкова планета); ISBN 966-661-570-3 (Моя улюблена книжка)
    • (передрук) Сельма Лаґерлеф. Чудесна мандрівка Нільса Гольґерсона з дикими гусьми: повість-казка. Скорочений переклад зі шведської: Ольга Сенюк; ілюстрації: Ю. А. Радіч. Київ: Країна Мрій; Компанія ОСМА, 2015. 288 стор. ISBN 978-617-538-384-1 (Улюблені книжки) (Всеволод Нестайко радить прочитати)
  • Сельма Лаґерлеф. Дивовижні мандри Нільса з дикими гусьми: повість-казка. Переклад зі шведської: Олександра Любарська, З. Задунайська, переклад з російської: Володимир Герман; художник: Сергій Набутовський. Київ: Махаон-Україна, 2005. 208 стор. (Подорож у казку). ISBN 966-605-511-2
    • (передрук) Сельма Лаґерлеф. Дивовижні мандри Нільса з дикими гусьми: повість-казка. Переклад зі шведської: Олександра Любарська, З. Задунайська, переклад з російської: Володимир Герман; художник: Сергій Набутовський. Київ: Махаон-Україна; Рідна країна, 2007. 208 стор. (Подорож у казку). ISBN 966-605-511-2
    • (передрук) Сельма Лаґерлеф. Дивовижні мандри Нільса з дикими гусьми: повість-казка. Переклад зі шведської: Олександра Любарська, З. Задунайська, переклад з російської: Володимир Герман; художник: Сергій Набутовський. Київ: Махаон-Україна; Рідна країна, 2013. 208 стор. (Чарівна країна). ISBN 978-617-526-586-4
  • Сельма Лаґерлеф. Чудесна мандрівка Нільса з дикими гусями: казка. Переказ зі шведської: Наталя Павловська; художник: Катерина Іванова. Київ: Авіаз, 2008. 56 стор. ISBN 978-966-8936-44-9
    • (передрук) Сельма Лаґерлеф. Чудесна мандрівка Нільса з дикими гусями: казка. Переказ зі шведської: Наталя Павловська; художник: Катерина Іванова. Київ: Авіаз, 2012. 64 стор. ISBN 978-966-8936-44-9
  • Сельма Лаґерлеф. Дивовижна подорож Нільса з дикими гусьми: повість-казка (найповніша версія). Скорочений переказ зі шведської: Н. Косенко; малюнки: Валерія Харченко. Харків: Школа, 2013. 220 стор. (Дитячий бестселер). ISBN 978-966-429-196-2
    • (передрук) Сельма Лаґерлеф. Дивовижна подорож Нільса з дикими гусьми: повість-казка (найповніша версія). Скорочений переказ зі шведської: Н. Косенко; малюнки: Валерія Харченко. Харків: Школа, 2015. 224с стор. ISBN ISBN 978-966-429-196-2
  • Сельма Лагерльоф. Чудова мандрівка Нільса з дикими гусьми: казка. Вільний переказ зі шведської: О. Уліщенко; художник: М. Пузиренко. Харків: Віват, 2015. 80 стор. (Світ чарівних казок). ISBN 978-617-690-310-9

Примітки[ред.ред. код]

  1. Ця сторінка має Властивість Вікіданих P910: основна категорія теми сторінки із значенням "Category:Selma Lagerlöf", але не має назви українською мовою, яку треба додати за посиланням d:Special:SetLabelDescriptionAliases/Q8728578/uk. Це повідомлення можна вимкнути задавши параметр |mcat=- в картці.
  2. Автентична вимова імені та прізвища на сайті «Forvo»
  3. а б в г д е ж и к Ольга Сенюк, Сельма Лаґерлеф та її творчість // Сага про Єсту Берлінга. Переклад зі шведської: Ольга Сенюк. Київ: «Дніпро», 1971. 328 стор.
  4. Зміст: 1) Путнику з Назарету, 2) Чуда святині, 3) Ворота правди, 4) Міст до раю, 5) Холос господа, 6) Поворот домів. Мова звірят (з німецького)
  5. Зміст: «Королеви Кунгахелі» (6 творів), «Ельза-ліль (Скарб пана Арне)» (10 творів) та більша повість «Інгрід». Більшість цих творів публікувалися у 48–52 томах ЛНВ (1909—1910)
  6. а б в г д е ж и Чужомовне письменство на сторінках західноукраїнської періодики (1914—1939): Бібліографічний покажчик / За загальною редакцією О. Лучук, Т. Лучука; Науковий редактор Р. Зорівчак; Редколегія: Б. Якимович (голова) та ін. — Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2003. — 194 с.: стор. 81
  7. а б Дубова, Тетяна Перекладна белетристика в Галичині 1920-х рр.: від переробок до фахових перекладів // Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника . — 2013. — № 5. — С. 61-83.
  8. Леонід Бачинський. Пластова бібліографія: пластові видання в Карпатській Україні й Чехії. 1923—1938 рр. Клівленд: [б.в.], 1959. 46 стор. (Український Музей в Клівленді ; ч. 3)
  9. О. І. Микитенко, Г. І. Гамалій. «Всесвіт» у ХХ сторіччі: бібліографічний покажчик змісту українського журналу іноземної літератури за 1925—2000 рр. Київ: Видавничий дім «Всесвіт», 2004. 712 стор.
  10. Сага про Єсту Берлінга. «Дніпро», 1971. Переклад Ольги Сенюк — Книгоман
  11. Зміст: Батьківська порада: українська народна казка; Батько та три сини: українська народна казка; Топеліус, Сакаріас. Сонячний Промінь у листопаді; Андерсен, Ганс Хрістіан. Пролісок; Три доньки: татарська народна казка; Про короля та вівчаря: сербська народна казка; Лаґерлеф, Сельма. Свята ніч; Красношийка: російська народна казка; Царівна -Несміяна: російська народна казка; Катаєв, Валентин Петрович. Квітка-Семицвітка

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Попередник:
Альберт Теодор Геллерстедт
Шведська академія,
Крісло № 7

1914-1940
Наступник:
Яльмар Гулльберг