Сельма Лагерлеф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сельма Лаґерлеф
Selma Ottiliana Lovisa Lagerlöf
Selma Lagerlöf.jpg
При народженні Сельма Оттіліана Ловіса Лагерлеф
Дата народження 20 листопада 1858(1858-11-20)
Місце народження Вермланд, Швеція
Дата смерті 16 березня 1940(1940-03-16) (81 рік)
Місце смерті Морбака
Рід діяльності письменниця
Премії

Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з літератури (1909)

Автограф: Автограф

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Nobel prize medal.svg

Се́льма Лаґерлеф (Лаґерлев[1]; швед. Selma Lagerlöf; 20 листопада 185816 березня 1940) — шведська письменниця, авторка художніх, історичних і краєзнавчих книг. Перша жінка-письменниця, відзначена у 1909 році Нобелівською премією з літератури «…на знак визнання піднесеного ідеалізму, яскравої уяви й духовного сприйняття, що характеризують її праці…».

Біографія[ред.ред. код]

Народилася 20 листопада 1858 року в маєтку Морбака, у провінції Вермланд, що на півдні Швеції, в родині відставного армійського офіцера. Дівчинка вчилася вдома, і росла під доглядом бабусі, що і прищепила Сельмі любов до народних казок і легенд. Завдяки цьому твори Сельми Лагерлеф сягають корінням у шведські легенди й саги.

Закінчивши у 1882 році стокгольмську Вищу вчительську семінарію, Лагерлеф стала вчителькою. Вона працювала в школі для дівчаток у Ландскруні, тоді й почала писати перший роман — «Сагу про Єсту Берлінга». Його початкові розділи Лагерлеф надіслала на літературний конкурс, спонсором якого був журнал «Idun».

Сельма не тільки одержала премію, вона також уклала договір на публікацію всієї книги. З допомогою подруги, баронеси Софі Адлерспарре, 1891 року Лагерлеф опублікувала цей дебютний твір. Наступним твором стала збірка оповідань «Невидимі зв'язки», що побачила світ у 1894 році. Цього ж року письменниця зустрілась із Софі Елькан і подружилася з нею на все життя.

Пам'ятник Сельмі Лагерлеф у Сунні.

Одержавши стипендію від короля Оскара й фінансову підтримку від Шведської академії, Сельма Лагерлеф цілком присвятила себе письменству. Після подорожі з Елькан Італією, зокрема Сицилією, письменниця надрукувала «Чудеса Антихриста» — роман про Сицилію.

Подорож у Єгипті та Палестині (1899–1900) надихнула Сельму Лагерлеф на дилогію «Єрусалим» (1901–1902), яка принесла авторці славу видатної романістки. 1904 року Лагерлеф викупила будинок свого дитинства в Морбаці, що в 1880-х роках, після смерті її батька, був проданий за борги.

Найпопулярніша дитяча книга Лагерлеф, «Чудесна мандрівка Нільса Гольґерсона з дикими гусьми», з'явилася 1906 року. У 1920-х роках Лагерлеф звернулась у своїй творчості до жіночої теми, вона пише оповідання, історичну трилогію — «Перстень Левеншельдів», «Шарлотта Левеншельд», «Анна Сверд», — і біографію фінського шведськомовного письменника Захаріаса Топеліуса.

Кількатомна автобіографія письменниці мала в 1930-х роках велику популярність. У роки, що передували Другій світовій війні, Сельма Лагерлеф допомагала німецьким художникам і письменникам рятуватися від переслідувань, що їх провадили нацисти.

Коли Фінляндія боролася в «Зимовій війні» із СРСР, Лагерлеф внесла до фонду допомоги Фінляндії свою золоту медаль нобелівського лауреата. 16 березня 1940 року Сельма Лагерлеф померла у своєму будинку в Морбаці. Багатьох героїв Сельми Лагерлеф перенесено на кіноекран, за казкою «Чудесна подорож Нільса Гольґерсона з дикими гусьми» у різних країнах знято не один мультфільм.

Українські переклади[ред.ред. код]

Українською мовою перекладено такі твори С. Лагерлеф:

Примітки[ред.ред. код]

  1. Сайт «Forvo» з автентичною шведською вимовою цього імені та прізвища
  2. Великодня чарівниця: [Оповідання] // Нова хата. −1938. — Ч. 8. — С. 2-5. — Авт. у тексті: Зельма Ляґерляф; Перекл. не зазнач.
  3. Візія Кезаря: [Оповідання] // Діло. — 1916. — 7 січ., ч. 7. -Перекл. не зазнач.
  4. Довговічність св. Отця: [Оповідання] // Поступ. — 1929. -Ч. 4. — С. 113–118. — Перекл. не зазнач.
  5. Мишоловка: [Оповідання] / Перекл. К. Малицька // Жінка. — 1939. — Ч. 1/2. — С. 14-15.
  6. Пес Карло і лось Сивак: (Уривок з повісті) / Перекл. Б. Заклинський // Світ дитини. — 1926. — Ч. 3. — С. 70-76.
  7. Письмо на землі: [Оповідання] / Перекл. М. Омельченко // Жіноча доля. — 1938. — Ч. 6/7. — С. 4-6.
  8. Різдвяні троянди: [Оповідання] // Поступ. — 1929. — Ч. 3. -С. 72-77. — Перекл. не зазнач.
  9. Хустина св. Вероніки: [Оповідання] // Поступ. — 1930. -Ч. 6/10. — С. 162–169; Ч. 11/12. — С. 203–213.- Перекл. не зазнач.
  10. Чудесна мандрівка Нільса Гольгерсона з дикими гусьми. — «Веселка», 1964. — 210 с. — Переклад Ольги Сенюк
  11. Сага про Єсту Берлінга — «Дніпро», 1971. — Переклад Ольги Сенюк

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Дзеркало тижня // № 44(723), 22 листопада 2008.
  • Чужомовне письменство на сторінках західноукраїнської періодики (19141939): Бібліографічний покажчик / За загальною редакцією О. Лучук, Т. Лучука; Науковий редактор Р. Зорівчак; Редколегія: Б. Якимович (голова) та ін. — Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2003. — 194 с.

Посилання[ред.ред. код]


Попередник:
Альберт Теодор Геллерстедт
Шведська академія,
Крісло № 7

1914-1940
Наступник:
Яльмар Ґулльберг