Александер Гауланд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Александер Гауланд
нім. Alexander Gauland
Нині на посаді
Народився 20 лютого 1941(1941-02-20)[1][2][…] (83 роки)
Хемніц, Саксонія, Третій Рейх
Відомий як політик, правник, письменник-документаліст, публіцист
Місце роботи Hessische Staatskanzleid, Федеральне міністерство довкілля, охорони природи, атомної безпеки та захисту прав споживачів Німеччиниd, Märkische Allgemeined, Press and Information Office of the Federal Government of Germanyd і CDU/CSU Bundestag fractiond
Країна Німеччина і НДР
Alma mater Марбурзький університет і Гіссенський університет
Політична партія АдН[4][5]
Батько Alexander Gaulandd
Діти Dorothea Gaulandd
Релігія лютеранство
afd.de/dr-alexander-gauland

Алексáндер Ебергардт Гáуланд (нім. Alexander Eberhardt Gauland нар. 20 лютого 1941(19410220), Хемніц, Третій рейх) — німецький політик. Спільно з Аліс Вайдель провідний кандидат від право-популістської та євроскептичної партії Альтернатива для Німеччини на парламентських виборах 2017 року .

Біографія[ред. | ред. код]

Александер Гауланд народився 20 лютого 1941 року в місті Хемніц. Ім'я отримав на честь російського імператора Олександра[6] .

У 1970 році захистив докторську дисертацію і здобув ступінь доктора права.

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

Гауланд був членом партії ХДС. Протягом 15 років був близьким співробітником Вальтера Вальмана, який був обер-бургомістром у Франкфурті-на-Майні, федеральним міністром з охорони навколишнього середовища, прем'єр-міністром в землі Гессен.

Після того як Вальман в 1991 році програв вибори в ландтаг, Гауланд став редактором газети «Märkische Allgemeine» в Потсдамі[7], яка в той час належала видавничій групі «Frankfurter Allgemeine Zeitung». Одночасно активно виступав як публіцист у провідних виданнях.

Понад три роки був заступником голови партії Альтернатива для Німеччини (АДГ). У 2014 обраний депутатом ландтагу Бранденбургу за партійним списком, був головою депутатської фракції АДГ .

Політичні позиції[ред. | ред. код]

Путінферштеєр[8]. Виступає за скасування санкцій проти Росії. За даними німецького журналіста Бориса Райтшустера, у 2016 році Гауланд їздив у Росію за запрошенням фонду, заснованого олігархом Костянтином Малофєєвим, і визнавав, що особисто зустрічався з «кремлівським ідеологом» Олександром Дугіним[9].

Висловлювання[ред. | ред. код]

Гауланд відомий своїми висловлюваннями, що викликають широкі протести. До них відноситься теза, що німці вже досить розібралися зі своєю історією, пов'язаною з націонал-соціалізмом, і що під цією темою повинна бути підведена риска. Також він заявив, що, незважаючи на злочинність системи, мільйони німецьких солдатів відважно виконували свій обов'язок і тому у сучасних німців має бути право ними пишатися[10]. За його словами, він не відчуває сорому за злочини німецького народу, так як ні сам, ні його батьки не були з цим пов'язані особисто. У той же час, Гауланд вважає за можливе і потрібне пишатися досягненнями німців за їх тисячолітню історію.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Stammdaten aller Abgeordneten des Deutschen Bundestages
  2. Енциклопедія Брокгауз
  3. Munzinger Personen
  4. https://www.afd.de/wp-content/uploads/2017/04/Antragbuch-BPT-April-2017-1.pdf — С. 54.
  5. https://afd-verbot.de/personen/alexander-gauland
  6. Потомки прусского рода и друзья России. Что такое «Альтернатива для Германии». Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 19 січня 2021.
  7. Bewerbungsprofil für Kandidaten für die Landtagswahl 2014 in Brandenburg Alexander Gauland (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 29 травня 2017.
  8. Krim-Krise: Diese Deutschen verstehen Russland - Bilder & Fotos - WELT. DIE WELT. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 19 січня 2021.
  9. Российская агентура свободно действует в Германии – Борис Райтшустер.
  10. Berlin, Reuters in (14 вересня 2017). AfD co-founder says Germans should be proud of its second world war soldiers. the Guardian (англ.). Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 12 жовтня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]