Очікує на перевірку

Алмазова Галина Олексіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Алмазова.
Галина Алмазова
Галина Олексіївна Алмазова
 Молодший лейтенант
Загальна інформація
Національністьукраїнець
Псевдо«Вітерець»[1]
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Формування
 «Дике поле»
Війни / битвиРосійсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Орден «Народний Герой України»
Орден «Народний Герой України»
Медаль «За врятоване життя»
Медаль «За врятоване життя»

Гали́на Олексі́ївна Алма́зова (позивний «Вітерець») — українська гонщиця, підприємець, волонтерка, парамедикиня[2], військовослужбовець, молодший лейтенант Збройних сил України, учасниця російсько-української війни. Захисниця Гостомеля.[3] Майстер спорту з авторалі[1]. Лицар ордена Богдана Хмельницького III ступеня (2022). Кавалер ордена «Народний герой України».[4]

Життєпис

[ред. | ред. код]

У 2006 році на перегонах у Польщі здобула титул «Королева доріг»[5]. До окупації Криму брала участь в етапі Чемпіонату Європи «Ралі-Ялта»[6][7].

Працювала гендиректором мережі танцювальних шкіл і комерційним директором компанії з реалізації нафтопродуктів[1].

Учасниця Революції гідності. Від 2014 року займалася волонтерською діяльністю. Восени того ж року стала водієм, парамедиком та керівником швидкої допомоги медичної команди швидкого реагування «Вітерець» на сході України[1][6].

Під час повномасштабного російського вторгнення служила заступником з морально-психологічного забезпечення командира окремого батальйону спеціального призначення «Дике поле»[8].

9 серпня 2022 року при штурмі населеного пункту Байрак Ізюмського району, під постійними ворожими обстрілами, молодший лейтенант Галина Алмазова, особисто керувала неброньованим автомобілем медичної евакуації, евакуювала із зони бойових дій більш як 110 поранених бійців батальйону «Дике поле»[8].

У березні 2024 року Українська Правда включила Галину Алмазову до списку 100 жінок-лідерів які в перші дні повномасштабного вторгнення приєдналися до війська або стали волонтерками.[9][10]

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • орден Богдана Хмельницького III ступеня (6 липня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[11];
  • орден «Народний Герой України» (10 лютого 2016)[12];
  • медаль «За врятоване життя» (2 грудня 2016) — за врятування життя людей, вагомий особистий внесок у розвиток волонтерського руху, активну благодійну і гуманістичну діяльність та з нагоди Міжнародного дня волонтера[13].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Сергій Зятьєв (23 квітня 2020). Кавалер ордена «Народний герой України» Галина Алмазова: «Коли дізналася, що на фронті не вистачає водіїв на «швидку», запропонувала свою кандидатуру…». АрміяInform.
  2. ↑ Там інакше тече час. У минулому учасниця перегонів, а тепер — Вітерець на передовій: історія парамедикині. vikna.tv. 26 березня 2024. Процитовано 3 квітня 2024.
  3. ↑ Заcтупниця командира 518-го батальйону Алмазова: Син просився до мене в підрозділ, але я категорично проти – моя увага змістилася б у бік його безпеки. gordonua.com. 22 листопада 2022. Процитовано 3 квітня 2024.
  4. ↑ Галина Алмазова. uaheroes.com. Процитовано 3 квітня 2024.
  5. ↑ «За Чай.com»: гонщик, бізнес-леді та фронтовий парамедик Галина Алмазова на «5 каналі». 5 канал. 30 жовтня 2018.
  6. ↑ а б Ірина Штогрін (16 лютого 2020). «Під Дебальцевим у нашому автомобілі було 11 поранених одночасно» — Галина Алмазова, керівник бригади «Вітерець». Радіо Свобода.
  7. ↑ Катерина Новосвітня (3 березня 2021). Автогонщиця Галина Алмазова: найсуворіші перегони були на фронті. Вечірній Київ.
  8. ↑ а б Галина Алмазова, позивний «Вітерець». 1-ша окрема бригада спеціального призначення ім. Івана Богуна. 12 грудня 2022.
  9. ↑ Сила жінок | Cписок лідерок. www.pravda.com.ua. Процитовано 5 червня 2024.
  10. ↑ Їдь так, щоб куля не наздогнала. Як гонщиця Галина Алмазова намагалася обігнати смерть на передовій. Українська правда (укр.). Процитовано 5 червня 2024.
  11. ↑ Указ Президента України від 6 липня 2022 року № 470/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
  12. ↑ У Полтаві нагородили 18 народних героїв України. Полтавщина. 10 лютого 2016.
  13. ↑ Указ Президента України від 2 грудня 2016 року № 540/2016 «Про нагородження медаллю «За врятоване життя»»

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]


Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Алмазова_Галина_Олексіївна&oldid=42721263