Алюмогідрид літію

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алюмогідрид літію
Назва за IUPAC Літій тетрагідроалюмінат
Інші назви аланат літію, літій-алюміній гідрид
Ідентифікатори
Номер CAS 16853-85-3
Номер EINECS 240-877-9
ChEBI 30142
RTECS BD0100000
SMILES [Li+].[AlH4-][1]
InChI InChI=1S/Al.Li.4H/q-1;+1;;;;
Номер Гмеліна 13167
Властивості
Молекулярна формула LiAlH4
Молекулярна маса 37,955 г/моль
Зовнішній вигляд світло-сіра тверда речовина
Густина 0,917 г/см3[2]
Тпл 125 °C (розкладається)[2]
Розчинність (вода) реагує
Розчинність (етанол) розчинний
Розчинність (етери) розчинний
Розчинність (тетрагідрофуран) розчинний
Пов'язані речовини
Пов'язані речовини гідрид літію, гідрид алюмінію, алюмогідрид натрію
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Алю́могідри́д лі́тію, лі́тій тетра́гідро́алюміна́т — неорганічна сполука, змішаний гідрид складу LiAlH4. За звичайних умов являє собою світло-сіру тверду речовину, розкладається за температури вище 125 °C. Активно використовується у синтезах як відновник та агент для гідрування.

Отримання[ред. | ред. код]

Алюмогідрид літію вперше був отриманий Германном Шлезінгером у 1947 році шляхом взаємодії гідриду літію та хлориду алюмінію в етерному середовищі:

Пізніше було запропоновано використовувати бромід алюмінію замість хлориду, тому як бромід літію розчиняється в етерах і не заважає виділяти кінцевий продукт.

Фізичні властивості[ред. | ред. код]

Алюмогідрид літію являє собою світло-сірий, іноді білий, порошок. Відносно малостійкий — за температури вище 125 °C він починає розкладатися. Розчиняється у спиртах, етерах і тетрагідрофурані, а от з водою реагує.

Алюмогідрид літію

Хімічні властивості[ред. | ред. код]

За підвищених температур тетрагідроалюмінат є нестійкою сполукою. Так, без доступу кисню від розкладається при температурах вище 125 °C:

При нагріванні з доступом кисню він повністю окиснюється:

Алюмогідрид реагує з водою та розведеними кислотами:

Він активно застосовується як агент гідрування — за його допомогою отримують, наприклад, бороводні, моносилан, гідриди металів (станан, бісмутин тощо):

Відновлення карбонових кислот
Відновлення естерів
Відновлення амідів

Основним застосування алюмогідриду є реакції відновлення в органічному синтезі. Так, його застосовують для відновлення карбонових кислот до первинних спиртів, кетонів до вторинних спиртів, а естерів до суміші спиртів в залежності від складу -OR':

  • первинних при -OR' = -O-CH2-R'';
  • первинного та вторинного при -OR' типу -O-CH(R'')2 чи -O-CH(R'',R'''), на приклад ізопропілокси-(-O-CH(CH3)2);
  • первинного та третинного при -OR' типу -O-C(R'')3, -O-C(R'')2(R''') або -O-C(R'')(R''')(R'''').

При відновленні амідів карбонових кислот:

  • N-незаміщених амідів до первинних амінів, R-C(=O)-NH2 до R-CH2-NH2 ;
  • у випадку N-монозаміщених амідів кислот до відповідних вторинних амінів, R-C(=O)-NHR' до R-CH2-NHR';
  • у випадку N,N-дизаміщених амідів кислот до відповідних третинних амінів, R-C(=O)-N(R')2 чи R-C(=O)-N(R')(R'') до таких R-CH2-N(R')2 або R-CH2-N(R')(R'').

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Lithium tetrahydridoaluminate
  2. а б За тиску 101,3 кПа

Джерела[ред. | ред. код]

  • CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
  • Рипан Р., Четяну И. Неорганическая химия: Химия металлов / В. И. Спицын. — М. : «Мир», 1971. — Т. 1. — 561 с. (рос.)
  • Реми Г. Курс неорганической химии / А. В. Новоселова. — М. : ИИЛ, 1963. — Т. 1. — 922 с. (рос.)
  • Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Р. А. Лидин. — 3-е. — М. : Химия, 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0. (рос.)