Аруначал-Прадеш
Аруначал-Прадеш | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
штат: Аруначал-Прадеш | |||||
Столиця | Ітанагар | ||||
Країна | Індія | ||||
| |||||
Офіційна мова | англійська | ||||
Населення | |||||
- повне | 1 382 611 осіб (2011, перепис)[1] | ||||
- густота | 16,5 чол./м² | ||||
Площа | |||||
- повна | 83 743[2] км² | ||||
Дата заснування | 20 лютого 1987 | ||||
Губернатор | Pema Khandud | ||||
Вебсайт | arunachalpradesh.nic.in | ||||
Код ISO 3166-2 | IN-AR | ||||
| |||||
|
Аруначал-Прадеш (англ. Arunachal Pradesh, гінді अरुणाचल प्रदेश) — штат на крайньому північному сході Індії, в Східних Гімалаях, на кордоні з Бутаном, Китаєм і М'янмою.
На півдні межує з індійськими штатами Ассам і Нагаленд.
Столиця і найбільше місто штату — Ітанагар (англ. Itanagar).
Аруначал-Прадеш — індійська назва регіону, мовою санскрит вона означає «Земля залитих світлом гір».
Регіон є предметом територіальних суперечок між Індією та Китаєм.
В'їзд іноземців до цього регіону суворо регламентований.
Більшу частину штату займають Гімалаї. Ці найвищі гори світу відділяють штат від Тибету. Найвищою вершиною в межах штату є гора Кангто (7060 м над рівнем моря). На кордонах з М'янмою та Нагалендом розташовані гори Паткай, вони значно нижчі. П'ять головних річкових долин розрізають гірські масиви. Річки Каменг, Субансірі, Сіанг і Дібанг живляться снігами Гімалаїв і несуть свої води з півночі на південь до Брахмапутри. Річка Сіанг, яка в Тибеті зветься Цангпо, витікаючи на долини Ассаму, власне й стає Брахмапутрою. Річка Логіт впадає в Брахмапутру зі сходу, маючи верхів'я в горах Паткай.
Клімат Аруначал-Прадешу варіюється залежно від висоти. Області, розташовані біля кордону з Тибетом на дуже великій висоті, мають альпійський або тундровий клімат. Нижче кліматичні умови стають помірними, а в низинних районах зазвичай відчувається вологий, субтропічний клімат з жарким літом і м'якою зимою. Аруначал-Прадеш отримує рясні опади від 2000 до 4100 мм на рік, більшість з них випадає в період з травня по вересень.
Більшість території штату вкрита лісами з великим різноманіттям рослинного і тваринного світу.
Рання історія Аруначал-Прадешу лишається маловідомою через ізольованість від світових подій.
1912 року сюди була спрямована британська військова експедиція. Були укладені угоди з вождями місцевих племен, які ставили регіон під управління Великої Британії. Сталося це після зміни політичної ситуації в регіоні: в Китаї перемогла Синьхайська революція 1911—1912 років, маньчжурська імперія Цин впала, а Тибет став незалежною країною. У 1913—1914 у місті Шимла на північному заході Індії проходила зустріч представників Китаю, Тибету та Великої Британії, яка мала визначити внутрішні і зовнішні кордони Тибету. Угодою, підписаною між Великою Британією та Тибетом у 1914 році[3], встановлювалась так звана лінія Макмагона, яка визначала кордон між Тибетом та Британською Індією. За цією угодою територію так званого Південного Тибету уряд Тибету передавав Великій Британії. Таким чином сформувалася в головних рисах майбутня територія штату Аруначал-Прадеш. 1914 року вона отримала назву Північно-Східна Прикордонна Смуга (англ. North-East Frontier Tracts, NEFT). Китайська делегація відмовилась підписувати Шимланську угоду, але, оскільки Китай втратив контроль над Тибетом, проблеми на той час не існувало.
Після отримання Індією незалежності в 1947 році NEFT стала частиною індійського штату Ассам. Того ж таки 1947 року Тибет змінив свою позицію стосовно кордонів і встановив свій фактичний контроль над районом Таванг, сповістивши про це уряд нової незалежної Індії. Після приєднання Тибету до Китаю в 1950 році індійські війська встановили контроль над Тавангом і вигнали звідти залишки тибетської адміністрації. У 1954 році NEFT була перейменована на Північно-Східну Прикордонну Агенцію (англ. North-East Frontier Agency, NEFA).
Факт непідписання Китаєм Шимланської угоди 1914 року став підставою для висунення цією країною територіальних претензій до Індії на сході Кашміру та в Південному Тибеті. В ході короткої китайсько-індійської війни 1962 року[4] китайські війська швидко окупували територію Північно-Східної Прикордонної Агенції та майже відразу оголосили про одностороннє припинення вогню. Китайці відвели свої війська за лінію Макмагона, однак не відмовились від своїх територіальних претензій, зокрема на Таванг. Через побоювання з приводу китайських намірів в цьому регіоні індійська армія має значну присутність уздовж тибетського кордону.
1972 року Північно-Східна Прикордонна Агенція була виведена зі складу штату Ассам і перетворена на союзну територію Аруначал-Прадеш. 20 лютого 1987 року вона була реорганізована в новий штат.
Інформація в цьому розділі застаріла. |
Станом на 2011 рік штат Аруначал-Прадеш поділявся на 16 округів (англ. Districts), ті свою чергу поділяються на 188 підокругів-районів (англ. Circles)[2]
Округ | Площа (км²)[5] | Населення (2011, перепис)[1] | Щільність (осіб/км²)[1] | Адміністративний центр | Кількість районів[5] |
---|---|---|---|---|---|
Таванг (англ. Tawang) |
2 172 | 49 950 | 23 | Таванг (англ. Tawang) |
10 |
Західний Каменг (англ. West Kameng) |
7 422 | 87 013 | 12 | Бомділа (англ. Bomdila) |
13 |
Східний Каменг (англ. East Kameng) |
4 134 | 78 413 | 19 | Сеппа (англ. Seppa) |
13 |
Папум-Паре (англ. Papum Pare) |
3 462 | 176 385 | 51 | Юпія (англ. Yupia) |
15 |
Верхній Субансірі (англ. Upper Subansiri) |
7 032 | 83 205 | 12 | Дапориджо (англ. Daporijo) |
15 |
Західний Сіанг (англ. West Siang) |
8 325 | 112 272 | 13 | Алонг (англ. Along) |
21 |
Східний Сіанг (англ. East Siang) |
3 603 | 99 019 | 27 | Пасігат (англ. Pasighat) |
15 |
Верхній Сіанг (англ. Upper Siang) |
6 590 | 35 289 | 5 | Їнкіонг (англ. Yingkiong) |
11 |
Чангланг (англ. Changlang) |
4 662 | 147 951 | 32 | Чангланг (англ. Changlang) |
15 |
Тірап (англ. Tirap) |
2 362 | 111 997 | 47 | Хонса (англ. Khonsa) |
11 |
Нижній Субансірі (англ. Lower Subansiri) |
3 508 | 82 839 | 24 | Зіро (англ. Ziro) |
8 |
Курунг-Кумей (англ. Kurung Kumey) |
6 040 | 89 717 | 15 | Колоріанг (англ. Koloriang) |
14 |
Долина Дібанг (англ. Dibang Valley) |
9 129 | 7 948 | 1 | Аніні (англ. Anini) |
5 |
Нижня Долина Дібанг (англ. Lower Dibang Valley) |
3 900 | 53 986 | 14 | Роїнг (англ. Roing) |
6 |
Лохіт (англ. Lohit) |
5 212 | 145 538 | 28 | Тезу (англ. Tezu) |
8 |
Анджав (англ. Anjaw) |
6 190 | 21 089 | 3 | Гавай (англ. Hawai) |
8 |
Столиця штату Ітанагар розташована в окрузі Папум-Паре.
Пізніше було утворено ще декілька округів: Лондінг (англ. Longding, 2012 року виділений зі складу округу Тірап)[6], Намсай (англ. Namsai, 2014 року виділений з округу Логіт)[7], Кра-Дааді (англ. Kra Daadi, 2015 року виділений з округу Курунг-Кумей)[8].
Аруначал-Прадеш не є національним або, за індійською термінологією, лінгвістичним штатом. Його населення являє собою барвистий конгломерат різноманітних племен і народів. Всі вони мають свою власну унікальну культуру і традиції. Живуть переважно за нормами звичаєвого права, яке діє на рівні кожного окремого племені або сільської громади.[9]
Аруначал-Прадеш має найбільшу кількість регіональних мов на Індійському субконтиненті, збагачених різноманітною культурою і традиціями. Більшість населення штату належить до числа тибето-бірманських народів. Останнім часом до штату прибуває велика кількість мігрантів з різних куточків Індії та інших країн.
Чисельність носіїв найбільших місцевих мов, за даними перепису населення Індії 2001 року, була такою: ніши (англ. Nissi, Nyishi, застаріле дафла, англ. Dafla) — 208 337 осіб, аді (англ. Adi) — 193 379 осіб, монпа (англ. Monpa) — 55 428 осіб, ванчо (англ. Wancho) — 48 544 особи, тангса (англ. Tangsa) — 34 231 особа, мішмі (англ. Mishmi) — 33 522 особи, мірі (англ. Miri, інакше мішинг, англ. Mishing) — 33 381 особа, нокте (англ. Nocte) — 32 591 особа.[10]
Кожен із цих народів має власні райони проживання. На заході, в округах Таванг і Західний Каменг живуть монпа. Найбільший народ штату ніши (дафла) розселений навколо міста Ітанагар, адміністративного центру штату, в округах Східний Каменг, Папум-Паре, Нижній Субансірі, Верхній Субансірі. Далі на схід, в межах округів Західний Сіанг, Східний Сіанг, Верхній Сіанг, Нижня Долина Дібанг, живуть аді. Східні округи Долина Дібанг, Нижня Долина Дібанг, Логіт і Анджав населяють народи групи мішмі (іду, дігару, міджи). В суміжних з Ассамом районах округів Східний Сіанг, Нижня Долина Дібанг і Логіт живуть мірі (мішинг). Південно-східні округи Аруначал-Прадешу займають народи групи нага: тангса в окрузі Чанланг, нокте і ванчо в окрузі Тірап.[11]
Крім цих основних, на території штату проживає ще велика кількість дрібних племен і народів.
Іншу частину населення Аруначал-Прадешу становлять переселенці з інших регіонів Індії. Найбільшими лінгвістичними групами серед них є: бенгальці — 97 149 осіб, непальці — 94 919 осіб, гіндустанці — 81 186 осіб, асамці — 51 551 особа (чисельність за даними перепису 2001 року).[12]
Зважаючи на етнічні особливості населення регіону, офіційною мовою штату є англійська.
За переписом населення 2011 року релігійний склад населення штату був таким: 30,26 % становили християни, 29,04 % індуїсти, 11,77 % буддисти, 1,95 % мусульмани, 26,20 % були кваліфіковані як представники інших релігій та переконань (це переважно прибічники місцевої анімістичної релігії доньї-поло[en]).
Доля християн є найбільшою в округах Тірап (74,45 %), Курунг-Кумей (55,59 %), Папум-Паре (47,80 %), Східний Каменг (47,19 %) і Нижній Субансірі (41,43 %), помітною вона є також у Західний Сіанг (26,69 %), Чанланг (24,27 %). Індуїстів найбільше в округах Логіт (67,95 %), Анджав (61,83 %), Нижня Долина Дібанг (53,47 %), а також Долина Дібанг (39,24 %), Західний Каменг (37,24 %), Папум-Паре (32,30 %), Чанланг (32,17 %), Східний Сіанг (28,07 %), Таванг (23,69 %). Відсоток прибічників доньї-поло найбільшим є в округах Верхній Субансірі (71,24 %), Верхній Сіанг (59,36 %), Західний Сіанг (53,45 %), Долина Дібанг (53,31 %), Східний Сіанг (49,78 %), Нижній Субансірі (44,66 %), Курунг-Кумей (37,10 %), Східний Каменг (35,41 %) і Анджав (28,99 %). Нарешті, буддистів найбільше в округах Таванг (69,87 %), Західний Каменг (42,99 %) і Чанланг (33,99 %).[13]
В штаті розвинене виробництво каучуку, кави, спецій, фруктів, деревини. Із сільськогосподарських культур тут вирощують рис, кукурудзу, просо, пшеницю, бобові, цукрову тростину, імбир, олійні культури. Аруначал-Прадеш також ідеально підходить для садівництва.
Штат має великий потенціал для розвитку гідроенергетики.
Аруначал-Прадеш також має величезний туристичний потенціал, але головною перепоною для розвитку галузі є тривала процедура отримання внутрішньої візи для відвідання штату.
Значна частина місцевих племен, як і раніше, продовжує вести традиційне натуральне господарство.
- ↑ а б в Distribution of Population, Decadel Growth Rate, Sex-Ration and Population Density. Census of India Website. Office of the Registrar General & Census Commissioner. Архів оригіналу за 1 травня 2016. Процитовано 20 травня 2016.
- ↑ а б Census of India. Administrative Atlas-Arunachal Pradesh. Part I: State (PDF). Census of India Website. Office of the Registrar General & Census Commissioner. Архів оригіналу (PDF) за 13 листопада 2014. Процитовано 20 травня 2016.
- ↑ Tibet Justice Center. Convention Between Great Britain, China, and Tibet, Simla (1914). Архів оригіналу за 9 вересня 2020. Процитовано 20 травня 2016.
- ↑ GlobalSecurity.org. Indo-China War of 1962. Архів оригіналу за 13 липня 2017. Процитовано 20 травня 2016.
- ↑ а б Census 2011. Districts of Arunachal Pradesh. Census Population 2015 Data. Архів оригіналу за 21 травня 2016. Процитовано 20 травня 2016.
- ↑ The Times of India. Arunachal Pradesh gets its 17th district. Архів оригіналу за 2 січня 2017. Процитовано 20 травня 2016.
- ↑ IndiaToday. Namsai became the 18th district of Arunachal Pradesh in November 2014. Архів оригіналу за 14 листопада 2015. Процитовано 20 травня 2016.
- ↑ The Times of India. Arunachal Pradesh carves out new district. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 20 травня 2016.
- ↑ Official Web Page of Government of Arunachal Pradesh. Government. Архів оригіналу за 16 травня 2016. Процитовано 20 травня 2016.
- ↑ PART B : Distribution of the 100 Non-Scheduled Languages-India/States/Union Territories - 2001 Census. Census of India Website. Office of the Registrar General & Census Commissioner. Архів оригіналу за 11 серпня 2016. Процитовано 20 травня 2016.
- ↑ Official Government website of Arunachal Pradesh. Arunachal Statistical Map. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 20 травня 2016.
- ↑ PART A: Distribution of the 22 Scheduled Languages- India/ States/ Union Territories - 2001 Census. Census of India Website. Office of the Registrar General & Census Commissioner. Архів оригіналу за 17 березня 2016. Процитовано 20 травня 2016.
- ↑ C-1 Population By Religious Community. Census of India Website. Office of the Registrar General & Census Commissioner. Архів оригіналу за 4 серпня 2016. Процитовано 20 травня 2016.
- Аруначал-Прадеш // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Official Website of Government of Arunachal Pradesh, India [Архівовано 18 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Arunachal Pradesh Legislative Assembly [Архівовано 13 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Official Website of Arunachal Pradesh Information Commission [Архівовано 27 травня 2016 у Wayback Machine.]
- Official Website of Dept of Information and Public Relation and Printing, Arunachal Pradesh [Архівовано 9 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Official website of Department of Environment and Forests, Govt. of Arunachal Pradesh [Архівовано 29 липня 2009 у Wayback Machine.]
- Arunachal Tourism [Архівовано 4 грудня 2004 у Wayback Machine.]
- Arunachal Pradesh – Travel guide at Wikivoyage
- MapsOfIndia.com, Arunachal Pradesh [Архівовано 12 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Dept. of Tourism Arunachal Pradesh [Архівовано 9 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Arunachal Pradesh - Lonely Planet [Архівовано 10 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- The Arunachal Times | Arunachal News, North East News, National News, World News etc. [Архівовано 14 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Latest Arunachal Pradesh News | News about Arunachal Pradesh
- Arunachal Pradesh - Culture and Tradition [Архівовано 22 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Roger Blench. Northeast India Linguistic Resources
- Arunachal Pradesh Territorial Dispute between India and China
- Large Map of the Disputed Region [Архівовано 1 жовтня 2005 у Wayback Machine.]