Аслауґ
| Аслауґ | |
|---|---|
| дан. Aslaug Sigurdsdatter | |
 | |
| Псевдо | Kraka[1] |
| Батько | Зіґфрід |
| Мати | Брунгільд |
| У шлюбі з | Раґнар Лодброк |
| Діти | Івар Безкосний, Гвітсеркd, Сігурд Зміїноокий і Бйорн Залізний Бік |
| Волосся | руде |
Аслауґ (давньоскан. Áslaug), також відомі назви Аслоуґ, Крака або Краба — персонаж скандинавській міфології. З'являється в «Едді» Сноррі Стурлусона, сазі про Вельсунґів та в сазі про Раґнара Лодброка як одна з його дружин.[2]
Згідно з «Сагою про Раґнара Лодброка» 13-го століття, Аслауг була дочкою Сіґурда та щитоносниці Брунгільд[3], але її виховував прийомний батько Брунгільди, Геймер. Після смерті Сіґурда та Брюнгільди Геймер був стурбований безпекою Аслауґ, тож зробив досить велику арфу, ховаючи в ній дівчину. Потім він подорожував як бідний арфист, несучи арфу з дівчиною.[4]
Вони прибули до Спангерейда в Ліндеснесі у Норвегії, де зупинилися на ніч у будинку селян Оке та Гріми. Оке подумав, що арфа містить цінні речі, і сказав про це своїй дружині Грімі. Потім Гріма переконала його вбити Геймера, коли той спав. Однак коли вони розбили арфу, то виявили маленьку дівчинку, яку виростили як свою власну, назвавши її Крака («Ворона»). Щоб приховати її красу — загальноприйняту ознаку її знатного походження[3] — її натирали дьогтем і одягали в довгий капюшон.[3]
Одного разу, коли вона купалася, її виявили піддані легендарного короля Раґнара Лодброка. Зачаровані красою Краки, вони дозволили хлібу, який вони пекли, підгоріти; коли Раґнар запитав про цю біду, вони розповіли йому про дівчину. Потім Раґнар послав за нею, але, щоб перевірити її кмітливість, він наказав їй приходити ні одягненою, ні роздягненою, не постячи і не ївши, ані самій, ані в компанії. Крака прибула одягнена у сітку, кусаючи цибулю, і лише з собакою як супутником. Вражений її винахідливістю та знайшовши її як мудру супутницю, Раґнар запропонував їй одружитися, але вона відмовилася, поки він не виконає свою місію в Норвегії.[3]
Романтична поема «Виховання Аслауґ» Вільяма Морріса — переказ стосунків Аслауґ з Раґнаром, заснований на оповіданні в «Північній міфології» Бенджаміна Торпа (1851).[5][6] Морріс додав до розповіді романтизму[7], вирізаючи похмурі та складні мотиви саги та зображуючи Раґнара як типового героя, який залицяється до дівчини.[8]
Вона з'являється в романі «Лицарі Аслауґ» Фрідріха де ла Мотта Фуке, опублікованому в 1810 році разом з двома іншими ісландськими романами як у книзі Der Held des Nordens (Герой Півночі).
Роль Аслауґ у телесеріалі «Вікінги» (2013—2016) грає Алісса Сазерленд.[9]
- ↑ https://books.google.se/books?id=_FaIDwAAQBAJ&lpg=PT141&dq=asl%C3%B6g%20kraka%20crow&pg=PT141#v=onepage&q=asl%C3%B6g%20kraka%20crow&f=false
- ↑ Kane, Njord. (2 вересня 2015). The Vikings : the story of a people (вид. Second). United States. ISBN 9781943066001. OCLC 935871707.
- ↑ а б в г Jurich, Marilyn (1998). Scheherazade's sisters: trickster heroines and their stories in world literature (вид. 1. publ.). Westport, Conn.: Greenwood Press. с. 160. ISBN 9780313297243.
- ↑ Strittmatter, Rowena (13 грудня 2016). Our Ancestors: A Journey through the Generations By Rowena Strittmatter. ISBN 9783732381432.
- ↑ Hodgson, Amanda (14 квітня 2011). The Romances of William Morris (англ.). Cambridge University Press. ISBN 9780521154925.
- ↑ William Morris Archive - Translations. morrisedition.lib.uiowa.edu. Процитовано 9 листопада 2017.
- ↑ Hodgson, Amanda (2010). The romances of William Morris. Cambridge: Cambridge University Press. с. 85—86. ISBN 9780521154925.
- ↑ Boos, Florence S. (2002). Introduction to "The Fostering of Aslaug". William Morris, The Earthly Paradise. Routledge.
- ↑ Mitchell, John (25 квітня 2013). 'Vikings' season finale: Mysterious beauty tempts Ragnar. EW.com. Архів оригіналу за 29 April 2013. Процитовано 25 квітня 2013.
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |
_from_Die_Helden_und_G%C3%B6tter_des_Nordens,_oder_Das_Buch_der_sagen.jpg){kind=small}
|
Це незавершена стаття з германо-скандинавської міфології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |