Зіґфрід (персонаж)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зіґфрід
BürgerPark Bremen 21-04-2006 0044.jpg
Божество в скандинавська міфологія
Заняття мандрівник-дослідник, adventurer, Драконовбивця
Діти Aslaugd і Svanhildrd
Вбивця Гаґен з Троньє
Частина від скандинавська міфологія
Персонаж твору Нібелунги, Кільце Нібелунга, Кільце Нібелунгів, Пісня про Нібелунгів і Зіґфрід
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
Генрі Фюзелі. Крімгільд обіймає мертвого Зиґфріда (1817)

Зіґфрід (нім. Siegfried, середньоверхньонім. Sivrit), Сіґурд (давньоскан. Sigurðr, від sigr — «перемога», urðr — «доля») — один з найважливіших героїв германо-скандинавської міфології та епосу, герой «Пісні про Нібелунґів», національний народний герой Німеччини[1].

Зіґфрід син Зіґмунда і Зіґлінд, вихованець чаклуна-коваля Реґіна, брата дракона Фафніра, що стереже проклятий золотий скарб карлика Андварі[2].

Походження легенди[ред. | ред. код]

Питання про вихідний пункт епічної особистості Зіґфріда ще не до кінця вирішене. Дехто хотів бачити в ньому епічне відображення спогадів про історичного князя герусків Армінія, який переміг Вара у Тевтобурзькому лісі (Ґізебрехт, Віґфуссон). Найвірогідніше, що Зіґфрід, разом з Брунгільдою та Гаґеном, є носієм центрального міфічного мотиву саги, до якого потім долучилися інші, подекуди історичні, елементи.

В основі саги лежить загальноєвропейський міф (божественний або демонічний), який тлумачиться по-різному: одні бачать в боротьбі героя зі супротивниками міфічне зображення зміни зими та літа, інші — світла та темряви, дня та ночі; звідси ототожнення Зіґфріда то з богом Бальдром (Лахманн), то з Фрейром (Вільгельм Мюллер) або Тором—Донаром, богом грози; в залежності від цього Брюнгільд розуміється або як весна, або як сонце, або як земна рослинність. Є також вчені (Фішер, Ріхард Гайнцель), які бачать в переказах про Зіґфріда результат злиття декількох міфів або переказів.

Ту форму, в якій головний мотив зберігся в «Пісні про Нібелунґів», він отримав у франків на Рейні; звідси він, не раніше, ніж у VI столітті, перейшов до інших германських народностей, в тому числі й до Скандинавії, де незрозуміле там франкське ім'я Sigifrid було замінене іменем Сіґурда. Там же отримали великого розвитку перекази про його батька, Зіґмунда, та його пращурів, які вже частково існували на материці. «Сага про Вьольсунґів» пов'язує рід героя з верховним божеством, Одіном.

Зіґфрід у «Пісні про Нібелунґів»[ред. | ред. код]

Зіґфрід — трагічний герой «Пісні про Нібелунґів». Королевич з Нижнього Рейну, син нідерландського короля Зигмунда та королеви Зіґлінд, переможець Нібелунґів, який заволодів їх скарбом — золотом Рейну, наділений усіма рисами ідеального епічного героя. Він є благородним, хоробрим, поштивим. Обов'язок та честь для нього є вищими від усього. У «Пісні…» неодноразово підкреслюється його незвичайна привабливість та фізична міць.

Іще за молодощів, ще у юні дні

Чутки про нього чулись дивні та чудні,
Який то був кремез, який то був красунь
Красунь немало надила та могутня юнь.

Ростили королевича, як вимагав той сан,
Кругом чеснотним викохавсь шляхетний молодан.
Став він окрасою отецької землі

Любили його люди і великі, і малі.[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Seal, Graham. Encyclopedia of Folk Heroes. ABC-CLIO, 2001. 347 pages eBook ISBN 978-1576072165 (англ.)
  2. Скандинавський герой Сігурд. Германо-скандинавська міфологія. web.archive.org. 28 жовтня 2020. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 14 лютого 2021. 
  3. Переклад Миколи Лукаша.

Література[ред. | ред. код]