Ачарян Рачія Акопович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Рачія Акопович Ачарян
Հրաչյա Հակոբի Աճառյան
Рачія Ачарян, 1926
Рачія Ачарян, 1926
Рачія Ачарян, 1926
Народився8 (20) березня 1876[1][2] або 1876[3]
Стамбул, Османська імперія[4][1][2]
Помер16 квітня 1953(1953-04-16)[4][2] або 1953[3]
Єреван, Вірменська РСР, СРСР[4][2]
Місце проживанняЄреван
КраїнаСРСР СРСР
Національністьвірмени[1][2]
Діяльністьмовознавець, філолог, викладач університету
Alma materвірменська середня школа «Гетронаган»[1]
Паризький літературний факультетd[1]
Страсбурзький університет[d][1]
Галузьмовознавство
ЗакладAramiyan Schoold[1]
Sanasarian Colleged[1]
Єреванський державний університет[1]
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор філологічних наук
Відомі учніVache Ohanyand
ЧленствоАкадемія наук Вірменської РСР[1][2]
Société de Linguistique de Parisd[1][2]
Institute of Archaeology of the Czech Academy of Sciencesd[1][2]
Нагороди
заслужений діяч науки Вірменської РСР
Автограф

Рачія Акопович Ачарян (вірм. Հրաչյա Հակոբի Աճառյան; 8 (20) березня 1876(18760320), Константинополь — 16 квітня 1953, Єреван) — вірменський радянський мовознавець і літературознавець, доктор філологічних наук honoris causa1935 року), професор1925 року), академік АН Вірменської РСР1943 року), почесний член-кореспондент Чехословацької академії наук1937 року), член Паризького лінгвістичного товариства (з 1897 року), заслужений діяч науки Вірменської РСР (з 1933 року).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 8 (20 березня) 1876 року в місті Константинополі. У 1898 році закінчив Сорбонський університет у Парижі. У 18931923 роках викладав у різних школах Османської імперії. У 19231925 роках — один з викладачів-основоположників Єреванського державного університету, у 19251953 роках його професор. У 19431953 роках — старший науковий співробітник Інституту мови АН Вірменської РСР.

Помер в Єревані 16 квітня 1953 року.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Зачинатель історичного та порівняльного методів вивчення вірменської мови. Автор досліджень в області вірменської діалектології, лексикології та лексикографії, історії вірменської мови, порівняльної історичної граматики та загального мовознавства, а також проблем вірменознавства. Основні праці:

  • «Повна граматика вірменської мови в порівнянні з 562 мовами» (томи 1-4, 1952–1959);
  • «Історія вірменської мови» (томи 1-2,1940-1951);
  • «Кореневий словник вірменської мови» (томи 1-7, 1925–1935);
  • «Словник вірменських власних імен» (томи 1-4, 1942–1948);
  • «Вірменський словник діалектів» (1913).

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

У 1964 році ім'я Р. А. Ачаряна присвоєно Інституту мови НАН Вірменії, а у 1966 році середній школі № 72 міста Єревана.

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]