Аґустін Лара

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лара (значення).
Аґустін Лара
ісп. Agustín Lara
Ім'я при народженніісп. Ángel Agustín María Carlos Fausto Mariano Alfonso del Sagrado Corazón de Jesús Lara y Aguirre del Pino
Народився30 жовтня 1897(1897-10-30)[1][2][…] або 1 жовтня 1900(1900-10-01)[4]
Мехіко, Мексика
Померлистопада 6, 1970(1970-11-06) (у віці 73 роки)
Мехіко, Мексика
Країна Мексика
Діяльністькомпозитор, співак, актор, автор пісень, кіноактор
Галузьмузика[5], болеро[5] і спів[5]
Знання мовіспанська[5][6]
Роки активностіз 1922
Жанрболеро
Magnum opusҐранада і Solamente una vezd
БатькоJoaquín M. Lara[7]
РодичіMaría Teresa Lara (sister)
Брати, сестриMaría Teresa Larad
У шлюбі зМарія Фелікс
Діти3 (one former adopted daughter)[8][9]
Нагороди
IMDbID 0487881

Анхель Аґустін Марія Карлос Фаусто Маріано Альфонсо дель Саґрадо Корасон де Хесус Лара і Аґірре дель Піно[10] (ісп. вимова: [aɣusˈtin ˈlaɾa] ; 30 жовтня 1897 — 6 листопада 1970),[11] знаний як Аґустін Лара — мексиканський композитор і виконавець пісень і болеро. Він визнаний одним із найпопулярніших авторів пісень своєї епохи. Його творчість високо оцінили не лише в Мексиці, а й у Центральній та Південній Америці, на Карибах та в Іспанії. Після смерті його творчість також набула популярності в США, Італії та Японії.

За межами іспаномовного світу його найвідомішими піснями є Granada, Solamente Una Vez (Ти належиш моєму серцю) і Piensa en mí, обидві записані багатьма міжнародними співаками, зокрема Енріко Карузо, Маріо Ланца та Хосе Каррерасом.

Біографія

[ред. | ред. код]
Аґустін Лара говоритьз інж. Гільєрмо Гонсалесом Камареною

Лара народився у м. Тлакоталпан, Веракрус, у родині Хоакіна Лари та Мари Аґірре дель Піно. Пізніше родині Лара довелося переїхати до Мехіко, де вони оселилися у будинку у районі Койоакан. Після смерті матері Аґустін і його брати й сестри жили в госпісі, яким керувала їхня тітка. Там відбулося його знайомство з музикою.

Першою музичною композицією Лари була Marucha, написана на честь одного з його перших кохань. 1927 року він уже працював у кабаре. Приблизно в цей час він посварився з артисткою на ім'я Естрелла, яка черкнула його по обличчю розбитою пляшкою, залишивши чіткий шрам (усмішка Ґлазґо) на його щоці.[12] Згодом він переїхав до Пуебли, але повернувся до Мехіко в 1928 році[13] Того ж року він почав працювати у тенора Хуана Арвісу як композитор і акомпаніатор. У вересні 1930 року Лара розпочав успішну кар'єру на радіо. Паралельно знімався і складав пісні для таких фільмів, як «Санта» .

Статуя А. Лара в Мадриді, робота скульптора Умберто Пераса

Перший тур Лари на Кубу в 1933 році зазнав невдачі через політичні потрясіння на острові. Пізніше відбулися успішніші гастролі в Південній Америці; з'явилися нові композиції — Solamente Una Vez (складена в Буенос-Айресі і присвячена Хосе Мохіці), Veracruz, Tropicana і Pecadora, які збільшили його популярність.

У 1934 році він поїхав до Лос-Анджелеса, де дав кілька концертів у Каліфорнійському театрі. Пізніше він повернеувся до міста і написав пісні для музичного фільму Tropic Holiday (1938).[14]

На початку 1940-х Лара набув популярності також в Іспанії. 1965 року іспанський диктатор Франсіско Франко подарував йому будинок у Гранаді, щоб продемонструвати свою вдячність за пісні Лари на іспанські теми, такі як Toledo, Cuerdas de mi Guitarra, Granada, Seville та Madrid. Композитор також отримав численні нагороди від різних країн світу.

Його кар'єра була зображена в мексиканському фільмі 1959 року «Життя Аґустіна Лари».

У 1968 році здоров'я Лари почало стрімко гіршати; і падіння, яке сталося 16 жовтня 1970 року, призвело до зламу його таза. Його госпіталізували під псевдонімом Карлос Флорес, але преса все одно дізналася про його госпіталізацію. Наступного дня, 17 жовтня 1970 року, у нього в ліфті сталася зупинка дихання і серцево-судинної системи під час переведення у відділення інтенсивної терапії.[15] Він так і не прийшов до тями, і 6 листопада 1970 року помер.[12]. Його поховали в Мехіко. За своє життя Лара написав понад 700 пісень.

Сім'я

[ред. | ред. код]

Аґустін був сином Хоакіна Лари та його дружини Марії Аґірре-і-Піно.[16] У нього була тітка на ім'я Рефухіо Аґірре дель Піно та молодша сестра Марія Тереза Лара .[17][18]

Був відомий численними романами. Його дружиною була акторка Марія Фелікс, якій він присвятив багато пісень. Пізніше його другий шлюб зі співачкою та актрисою Росіо Дуран (1944—2006), яку він удочерив, коли їй було 5 років, спричинив скандал[19]. Він був вітчимом актора Енріке Альвареса Фелікса, який помер у 1996 році[20][21].

Сини Лари — Херардо Аґустін Лара Сантакрус (від його коханої Йоланди Сантакрус Гаска)[22] і Аґустін Лара Ларрага (від актриси Віаней Ларраги,[23] однієї з дружин Лари).[24]

Вибрана фільмографія

[ред. | ред. код]
  • Мелодії Америки (1941)
  • Mujer en condominio (1958), включаючи пісню «Arroyito», написану та заспівану Ларою у фільмі

Список літератури

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ todotango.com
  3. ↑ Find a Grave — 1996.
  4. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  5. ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  6. ↑ CONOR.Sl
  7. ↑ Agustín Lara, one of Mexico's most popular singers and composers. Mexicanist. Mexicanist. 30 жовтня 2019. Процитовано 22 листопада 2020.
  8. ↑ El polémico último matrimonio de Agustín Lara: se casó con la hija que adoptó junto a María Félix. infobae (ісп.). 5 вересня 2021. Процитовано 24 липня 2022.
  9. ↑ Jiménez Rivera, Adriana (5 листопада 2020). Agustín Lara. A 50 años de su muerte, la inspiración trasciende. PressReader / Milenio (ісп.). Процитовано 24 липня 2022. Mi hermano, Gerardo Agustín Lara Santacruz; mi madre, Vianey Larraga, la albacea, y yo somos responsables de difundir la obra de mi padre - Agustín Lara Jr. (My brother, Gerardo Agustín Lara Santacruz; My mother, Vianey Larraga, the executor, and I are responsible for spreading the work of my father - Agustín Lara Jr.)
  10. ↑ La madre de todas las trivias. M Semanal (ісп.). 29 січня 2012. Архів оригіналу за 5 лютого 2012. Процитовано 30 січня 2012.
  11. ↑ Rita Pomade, A legend in his time: composer Agustin Lara, Mexconnect.com, процитовано 23 серпня 2019
  12. ↑ а б AGUSTIN LARA, POET AND COMPOSER, DIES. The New York Times. New York, NY, USA. 7 листопада 1970.
  13. ↑ Araújo, Samuel (1999). The Politics of Passion: The Impact of Bolero on Brazilian Musical Expressions. Yearbook for Traditional Music. 31: 44. doi:10.2307/767972. JSTOR 767972.
  14. ↑ Kun, Josh (2017). Introduction. The Tide Was Always High: The Music of Latin America in Los Angeles. Oakland: University of California Press. с. 25. ISBN 9780520294400.
  15. ↑ Diaz Barriga, Carlos (8 листопада 2020). Agustín Lara… lo inmoral, el deseo y el pecado (Agustín Lara ... the immoral, desire and sin). Milenio. Monterrey, Nuevo León, Mexico. Процитовано 22 листопада 2020.
  16. ↑ José Garcia. Agustín Lara and Tlatlauquitepec. Pueblo-tlatlauquitepec.blogspot.com. Архів оригіналу за 27 лютого 2014. Процитовано 30 січня 2014.
  17. ↑ Maria Teresa Lara. IMDb.
  18. ↑ Song: Piensa en mí. Secondhandsongs.com. 22 лютого 1936. Процитовано 30 січня 2014.
  19. ↑ Life of Lara. Archivo.elnuevodiario.com.ni. Архів оригіналу за 20 лютого 2014. Процитовано 30 січня 2014.
  20. ↑ Félix, María (1994). Todas mis Guerras. Clío. с. 84. ISBN 968-6932-08-9.
  21. ↑ https://www.chicmagazine.com.mx/personajes/agustin-lara-que-fue-de-hija-rocio-duran-que-se-convirtio-en-esposa
  22. ↑ Luis Miguel Madrid (21 жовтня 2004). Rodríguez, Dionisio. Agustín Lara "El Schubert Jarocho". Babab.com. Архів оригіналу за 28 серпня 2019. Процитовано 30 січня 2014.
  23. ↑ Agustín Lara.
  24. ↑ Biography of Agustín Lara. Архів оригіналу за 16 березня 2011. Процитовано 2 липня 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Аґустін_Лара&oldid=41660644