Баймурзін Гаяз Ісламетдінович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Баймурзін Гаяз Ісламетдінович
башк. Баймырҙин Ғаяз Исламетдин улы
Народження1 січня 1913(1913-01-01)
с. Берданиш
Смерть7 травня 1948(1948-05-07) (35 років)
Українська РСР, СРСР
ПохованняУмань
КраїнаСРСР СРСР
ПриналежністьПрапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних силПрапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ Бомбардувальна авіація
Освіта14th military aviators schoold (1940)
Роки служби1936–1948
ПартіяВКП(б)[1]
Звання Майор авіації
Війни / битвиНімецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки
CMNS: Баймурзін Гаяз Ісламетдінович у Вікісховищі

Гаяз Ісламетдінович Баймурзін (1913—1948) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1944). У роки німецько-радянської війни заступник командира ескадрильї 13-го гвардійського авіаційного полку дальньої дії 4-ї гвардійської авіаційної дивізії дальньої дії 4-го гвардійського авіаційного корпусу дальньої дії, гвардії майор. Здійснив 220 бойових вильотів.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 1 січня 1913 року в селі Берданиш Російської імперії (за іншими даними в селі Галікаєво), нині Аргаяшського району Челябінської області.[2] За національністю башкир[3].

У чотири роки Гаяз залишився сиротою. Виховувався у великій родині дядька Шихаба. Закінчив Аргаяшську неповну середню школу. Деякий час працював секретарем у сільраді. Потім навчався в Бєлорєцькому металургійному технікумі в Башкортостані.

У Червону Армію призваний в серпні 1936 року Аргаяшським райвійськкоматом Челябінської області. Закінчив Енгельську військову школу льотчиків у 1940 році.

На фронтах німецько-радянської війни з червня 1942 року. Член ВКП(б) з 1943 року. До 14 жовтня 1944 року виконав 220 бойових вильотів на бомбардування військово-промислових об'єктів у тилу ворога (в тому числі 4 рази брав участь у бомбардуваннях міста Гельсінкі і 2 рази — міста Будапешта). Екіпаж Г. І. Баймурзіна 6 разів літав на виконання спецзавдань по викиду боєприпасів і озброєння партизанів в райони міст Зволен і Брозно. За весь період бойової роботи його екіпаж скинув на ворога 410 тон бомб. Загальний наліт 320 годин вдень і 817 годин — вночі.

Після війни Г. І. Баймурзін продовжував службу у ВПС СРСР.

Загинув в авіаційній катастрофі 7 травня 1948 року, похований у місті Умань (Україна).

Нагороди

[ред. | ред. код]

Пам'ять

[ред. | ред. код]
  • У селі Кунашак Челябінської області ім'ям Героя названа вулиця, біля будівлі місцевої школи встановлено його бюст.
  • На будівлі середньої школи № 2 селища Аргаяш встановлена меморіальна дошка.
  • У музеї Бєлорєцького металургійного технікуму Герою присвячений спеціальний стенд.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=1099
  2. ↑ Баймурзин Гаяз Исламетдинович. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 березня 2017.
  3. ↑ Баймурзін Гаяз Ісламетдінович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
  4. ↑ Подвиг народа. Архів оригіналу за 14 квітня 2010. Процитовано 27 березня 2017.
  5. ↑ Подвиг народа. Архів оригіналу за 14 квітня 2010. Процитовано 27 березня 2017.
  6. ↑ Подвиг народа. Архів оригіналу за 14 квітня 2010. Процитовано 27 березня 2017.
  7. ↑ Подвиг народа. Архів оригіналу за 14 квітня 2010. Процитовано 27 березня 2017.
  8. ↑ Подвиг народа. Архів оригіналу за 14 квітня 2010. Процитовано 27 березня 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]

Баймурзін Гаяз Ісламетдінович. // Сайт «Герои страны» (рос.).

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Баймурзін_Гаяз_Ісламетдінович&oldid=36525265