Бальбек Руслан Ісмаїлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Руслан Ісмаїлович Бальбек
Руслан Ісмаїлович Бальбек
Руслан Ісмаїлович Бальбек
Депутат Державної Думи РФ VII скликання
Нині на посаді
На посаді з 5 жовтня 2016
Заступник Голови Ради міністрів тимчасової окупаційної влади Криму
28 травня 2014 — 5 жовтня 2016
Президент Володимир Путін
Попередник Ленур Іслямов (в.о)
Наступник посаду скасовано
Помічник депутата ВРУ
2010 — 2013
Президент Віктор Янукович
Народився 28 серпня 1977(1977-08-28) (46 років)
Бекабад,
Ташкентська область,
Узбецька РСР
Виборчий округ Регіональна група № 34
(окупований Росією Крим, Севастополь)
Відомий як політик, депутат Державної Думи РФ
Громадянство Росія Росія
Освіта Таврійський університет ім. Вернадського
Російська академія народного господарства та держслужби при Президенті РФ
Alma mater ТІППd (2000) і ТНУ (2001)
Політична партія Єдина Росія
Професія політик
Нагороди
Почесна грамота Президента Російської Федерації
орден «За вірність обов'язку» За захист Республіки Крим
русланбальбек.рф
 Медіафайли у Вікісховищі

Русла́н Ісмаїлович Бальбе́к (нар. 28 серпня 1977(19770828), Бекабад, Ташкентська область, Узбецька РСР) — кримськотатарський російський і український державний діяч, проросійський політик. Депутат Держдуми РФ VII скликання, заступник голови комітету Держдуми РФ у справах національностей з 5 жовтня 2016 року.[1] Кандидат політичних наук (2019).

Заступник голови Ради міністрів окупаційної влади РФ у так званій Республіці Крим (з 28 травня 2014  — 5 жовтня 2016 року).[2][3] Помічник депутата Верховної Ради України (2010—2013).

Член російської партії «Єдина Росія»[4]. Член «Загальноросійського народного фронту».[5]

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Узбекистані. 1994 року закінчив Грушевську середню школу в Судаку.

  • 2000 — закінчив Таврійський інститут підприємництва і права, 2001 — закінчив Таврійський національний університет ім. Вернадського.
  • 2001—2006 — директор спільної турецько-української туристичної компанії «Тез Тур».[6]
  • 2007—2012 — делегат Курултаю кримськотатарського народу.[7]
  • 2010—2013 — помічник депутата ВРУ від Партії регіонів Дмитра Шенцева.

З 2013 року — у складі республіканського комітету у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян. Після призначення заявив, що «намітилася прогресивна тенденція — до роботи в органах влади в тій чи іншій формі залучається все більше кримських татар, але вже не за принципом квотування місць для оточення керівників меджлісу, а за своїм особистісним і професійним якостям». Виступав з критикою Меджлісу кримськотатарського народу та їх лідерів. Звинувачував Меджліс у зв'язках з американським сенатором Джоном Маккейном.[8] На його думку, цілі керівництва Меджлісу суперечать інтересам кримськотатарського народу.

2014—2016 — заступник голови Ради міністрів так окупаційної влади РФ у так званій «Республіці Крим».[9]

З 18 квітня 2014 року — член російської пропутінської партії Єдина Росія.[10] Входить до складу генеральної ради партії.

З 28 травня 2014 — «представник Меджлісу кримськотатарського народу», «замінив» на цій посаді Ленура Іслямова.

Раніше депутати ради Криму Лентун Безазієв і Едіп Гафаров запропонували висловити недовіру Іслямову і відправити його у відставку за бездіяльність в питаннях облаштування репатріантів.[11][12]

З 5 жовтня 2016 року — депутат Держдуми РФ VII скликання, заступник голови комітету у справах національностей.[13]

2017 року закінчив Російську академію Народного господарства і державної служби при Президенті РФ, державне і муніципальне управління, програма «Безпека державного управління та протидію корупції».[14] 2019 року в Москві захистив дисертацію.

В листопаді 2019-го російська делегація привезла Бальбека для виступу на форумі ООН в Женеві. Там він намагався розказати про «щасливе життя українців та татар» під російською окупацією. Деякі з представників держав на форумі вимагали зупинити виступ, що складався цілком з російської пропаганди, дехто заглушав його витсуп, стукаючи по столу, після чого він скороговіркою закінчив «виступ»[15].

Депутат Держдуми РФ VII скликання[ред. | ред. код]

Бальбек і керівник тимчасової окупаційної влади РФ в АРК Аксьонов на святкуванні Хидирлез, 2019

18 вересня 2016 року обраний депутатом Держдуми Росії VII скликання[16]. Голова «підкомітету з питань законодавчого забезпечення реалізації державної національної політики» окупаційної влади Росії в Криму і Севастополі.

Є головою підкомітету з питань законодавчого забезпечення реалізації державної національної політики Росії в Криму і Севастополі.

2016 року Прокуратура України відкрила кримінальні справи про держзраду щодо депутатів Держдуми, обраних на території Криму. Бальбек назвав звинувачення «нонсенсом», зазначивши, що не давав присяги на вірність «майданному уряду».

За даними персонального сайту, інспектує будівництво Соборної мечеті, контролює реставраційні роботи у Великій Ханській мечеті.[17]

14 червня 2018 року запропонував зміцнити кордони Росії у зв'язку із створенням Україною ударного угруповання в регіоні Азовського моря.

22 листопада 2018 року виступив дискусійному форумі ООН в Швейцарії з питань прав людини, демократії та верховенства права.[18][19]

18 грудня 2018 року нагороджений почесною грамотою Президента РФ, нагороду вручив перший заступник голови Адміністрації президента РФ Кирієнко.[20]

Законопроєкти[ред. | ред. код]

5 листопада 2016 року вніс до держдуми РФ законопроєкт, що спрощує надання реабілітованим соціального захисту та виплату компенсацій. Виплата та подновлення в правах можливі після отримання довідок про реабілітацію. Однак, у громадян, що підлягають реабілітації при отриманні довідок виникають труднощі через затримку надання в МВС Росії необхідних документів з МВС Узбекистану.

19 липня 2018 року брав участь у першому читанні законопроєкту про пенсійну реформу в Росії і проголосував за підвищення пенсійного віку[21].

Погляди[ред. | ред. код]

Критикує політику України, США і Заходу загалом. Вважає, що дії Києва спрямовані на «роз'єднання українського народу» і культурної єдності євразійського простору і не може залишатися без відповідних дій[22], засуджував політику Британії, Франції, США щодо Сирії.[23]

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

  • 2011 року очолював громадську організацію «Покоління Крим».[24]
  • Голова опікунської ради кримського футбольного клубу «Кизилташ».

Доходи[ред. | ред. код]

За даними сайту Держдуми РФ, 2016 року Бальбек заробив 2 379 149 рублів, 2017 року — 4 593 799 рублів. Має земельну ділянку в безоплатному користуванні площею 800 м², житловий будинок 120 м², квартиру 100 м².[25][26], за 2018 рік дохід Бальбека склав 4811501,32 рублів, також він має земельну ділянку в безоплатному користуванні 800,00 м2, житловий будинок 120,00 м2, квартиру 100,00 м2.[27]

Санкції[ред. | ред. код]

23 листопада 2016 року був внесений до санкційного списку Канади.[28]

Особисте життя[ред. | ред. код]

Одружений, виховує доньку.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Бальбек Руслан Ісмаїлович. Державна Дума Федеральних Зборів Російської Федерації (ru-RU) . Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 5 жовтня 2016.
  2. ↑ Руслан Бальбек змінив Ленура Іслямова на посаді віце-прем'єра Криму. 28 травня 2014. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 28 травня 2014.
  3. ↑ Два віце-прем'єра Криму покидають уряд через мандата Держдуми. РИА Новости (рос.). 20160925T1015+0300Z. Архів оригіналу за 28 липня 2017. Процитовано 22 вересня 2016.
  4. ↑ Бальбек Руслан Ісмаїлович // Офіційний сайт партії "Єдина Росія". er.ru. Архів оригіналу за 19 липня 2020. Процитовано 16 липня 2020.
  5. ↑ Руслан Бальбек. onf. ru (ru/url=https://onf.ru/ruslan-balbek/) . {{cite web}}: |access-date= вимагає |url= (довідка); Пропущений або порожній |url= (довідка)
  6. ↑ Руслан Ісмаїлович Бальбек. ТАСС (рос.). Архів оригіналу за 22 березня 2017. Процитовано 5 жовтня 2016.
  7. ↑ Опонент Джемілєва делегований в колегію Рескомнацу. Новый День (рос.). 20 лютого 2013. Архів оригіналу за 7 березня 2017. Процитовано 22 вересня 2016.
  8. ↑ zasuverenitet (14 липня 2017), Розмова з Русланом Бальбеком 23.06.17, архів оригіналу за 26 квітня 2019, процитовано 14 липня 2017
  9. ↑ В уряді Криму змінюють представника татар. Газета "Коммерсантъ". 21 травня 2014. с. 2. Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 28 травня 2014.
  10. ↑ Руслан Бальбек Исмаилович - Фракція "ЄДИНА РОСІЯ" (рос.). www.duma-er.ru. Архів оригіналу за 8 грудня 2012. Процитовано 18 квітня 2014. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |сайт= (довідка)
  11. ↑ Бальбек Руслан Ісмаїлович - біографія. zampolit.com (рос.). Архів оригіналу за 30 березня 2017. Процитовано 5 жовтня 2016.
  12. ↑ Віце-прем'єра уряду Криму Іслямова замінили на Руслана Бальбека (ru-RU) . Архів оригіналу за 3 січня 2018. Процитовано 28 травня 2014.
  13. ↑ Біографія Руслан Бальбек. www.peoples.ru. Архів оригіналу за 4 січня 2018.
  14. ↑ Біографія Руслана Бальбека. Архів оригіналу за 11 травня 2021.
  15. ↑ В ООН поставили на місце російського колаборанта з Криму. 24 Канал. Архів оригіналу за 1 грудня 2019. Процитовано 1 грудня 2019.
  16. ↑ Бальбек обраний до Держдуми РФ за списками партії Єдина Росія. c-pravda.ru. Архів оригіналу за 15 січня 2018. Процитовано 22 вересня 2016.
  17. ↑ Руслан Бальбек впевнений, що мечеть в Ханському палаці тепер безпечна - Аргументи Тижня. Крим. an-crimea.ru. Архів оригіналу за 4 листопада 2018.
  18. ↑ Panel Discussion on Parliaments Facing Global Challenges - 2nd Session Forum on Human Rights, Democracy and Rule of Law (англ.). Архів оригіналу за 14 липня 2020. Процитовано 24 листопада 2018. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |сайт= (довідка)
  19. ↑ Депутат Бальбек виступив на форумі ООН про права кримчан. Архів оригіналу за 24 листопада 2018. Процитовано 24 листопада 2018.
  20. ↑ Бальбек про нагороду: Працюю на благо Криму не за нагороди і подяки
  21. ↑ Поіменно. Хто і як голосував за пенсійну реформу. Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 27 травня 2022.
  22. ↑ У Держдумі запропонували ввести санкції проти оточення Порошенко. Всегда свежие новости!. Архів оригіналу за 7 липня 2018.
  23. ↑ Кримчани засудили дії США і Запада щодо Сирії (ru-RU) . Архів оригіналу за 7 липня 2018.
  24. ↑ Руслан Бальбек. Сайт ОНФ. Архів оригіналу за 4 листопада 2018. Процитовано 4 листопада 2018.
  25. ↑ Доходи Руслана Бальбека за 2016 рік (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 липня 2018.
  26. ↑ Доходи Руслана Бальбека за 2017 рік (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 липня 2018.
  27. ↑ Доходи Руслана Бальбека за 2018 рік. Архів оригіналу за 31 липня 2019.
  28. ↑ Канада запровадила санкції проти депутатів російської Держдуми від Криму. Deutsche Welle. 29.11.2016. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 10 липня 2018.
  29. ↑ Бальбек нагороджений медаллю МПА СНД 25 років. Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 14 січня 2018.
  30. ↑ Указ Глави Республіки Крим № 69-У від 13 березня 2015 р. «Про нагородження державними нагородами Республіки Крим» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 квітня 2015. Процитовано 2 січня 2018.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бальбек_Руслан_Ісмаїлович&oldid=39658101