Богуміл Швеля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Богуміл Швеля
н.-луж. Bogumił Šwjela
Народився5 вересня 1873(1873-09-05)[1][2]
Schorbusd, Дребкау/Дрьовк, Шпре-Найсе, Бранденбург, Німеччина
Помер20 травня 1948(1948-05-20)[1][2] (74 роки)
Наумбург (Заале), Німеччина[3]
ПохованняNordfriedhofd
Країна Німеччина
Діяльністьписьменник, парох
Мова творівлужицькі мови
ЧленствоМатиця серболужицька
БатькоКіто Швеля
ДітиSiegfried Schwelad
CMNS: Богуміл Швеля у Вікісховищі
Пам'ятник Богумілу Швелі

Богуміл Швеля, повне ім'я — Кристиян Богуміл (н. -луж. Krystijan Bogumił Šwjela, нім. Christian Gotthold Schwela; нар. 5 вересня 1873, с. Шорбус, близько Дребкау, Німеччина — 20 травня 1948, Рудольштадт, Німеччина) — лютеранський пастор, публіцист, лінгвіст, нижньолужицький громадський діяч. Один із засновників лужицької громадської культурної організації Домовіна[4][5].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 5 вересня 1873 року в селі Шорбус біля міста Дребкау в родині лужицького громадського діяча Кіто Швелі. У 1896 році організував XXII молодіжний літній табір-фестиваль для лужицьких гімназистів під назвою «Схадзованка». У 1898 році закінчив богословське навчання в лютеранській семінарії. З 1904 року став вікарієм в парафії села Вендіш Котбусскої церковної провінції. Під час своєї служби лютеранським пастором постійно проповідував на нижньолужицькій мові. У 1908 році пішов зі служби в парафії села Вендіш у зв'язку з тим, що церковна влада стала йому забороняти проповідувати на нижньолужицькій мові. У наступні часи служив вікарієм в селі Вохози. У 1913 році був призначений настоятелем приходу в селі Діссен.

У 1906 і 1911 роках видав Підручник нижньолужицької мови в двох частинах. У 1912 році був одним із засновників лужицької культурно-громадської організації Домовіна. В цей же час писав статті в лужицьких газетах «Pratyja» і «Nowy Casnik». Видав збірку молитов і піснеспівів «Wosadnik» для лютеранських парафій. Заснував літературний журнал «Serbska knigłownja», в якому друкувалися твори лужицьких письменників і поетів. У період між двома світовими війнами працював над виданням Німецько-Нижньолужицького словника, який був випущений в 1930 році.

Після приходу до влади нацистів у 1933 році в Німеччині почався тиск на громадські організації і культурну діяльність слов'янських меншин. У 1937 році була заборонена діяльність організації Домовіна. Богуміламу Швелі було заборонено проповідувати на нижньолужицькій мові, після чого він був змушений залишити свою службу в Діссені і переїхати в Рудольштадт. В цей час він таємним чином співпрацював з поетесою Міною Віткойц і журналістом Фріком Латком над збереженням нижньолужицької культури і літератури.

У 1946 році працював над відновленням нижньолужицької філії організації Домовіна. З 1947 року був редактором газети «Serbski Casnik».

Помер 20 травня 1948 від інсульту на залізничній станції Рудольштадт.

Основні твори

[ред. | ред. код]
  • Lehrbuch der niederwendischen Sprache. Teil 1: Grammatik. Heidelberg 1906; Teil 2: Übungsbuch. Cottbus 1911.
  • Kurzes Lehrbuch der Oberwendischen Sprache. Bautzen 1913
  • Evangelska wera mjes Slowjanami. Bautzen 1915.
  • Vergleichende Grammatik der ober- und niedersorbischen Sprache. Bautzen 1926
  • Das Wendentum in der Niederlausitz und im Spreewald. Bautzen 1929
  • Serbske praeposicyje. Pó hugronach z ludowych hust hobźěłane a zestajane. In: Časopis Maćicy Serbskeje. 1933/34.
  • Deutsch-niedersorbisches Taschenwörterbuch. Bautzen 1953.
  • Die Flurnamen des Kreise Cottbus. (= Deutsche Akademie der Wissenschaften zu Berlin. Veröffentlichungen des Instituts für Slawistik. Band 17). Berlin 1958.

Пам'ять

[ред. | ред. код]
  • Іменем Богуміла Швелі названа вулиця в Котбусі.
  • У Діссен-Штрізові на території лютеранського приходу встановлено пам'ятник Богумілу Швелі.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118758063 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  4. ↑ 100 Jahre Domowina — Bund Lausitzer Sorben, von Dr. Peter Schurmann, Sorbisches Institut/Zweigstelle für niedersorbische Forschungen Cottbus. Архів оригіналу за 27 жовтня 2018. Процитовано 26 жовтня 2018.
  5. ↑ Zur Geschichte der Domowina. Архів оригіналу за 26 жовтня 2018. Процитовано 17 травня 2020.

Література

[ред. | ред. код]
  • Гугнін А. А., Введення в історію серболужіцької словесності і літератури від витоків до наших днів, Російська академія наук, Інститут слов'янознавства і балканістики, науковий центр слов'яно-німецьких відносин, М., 1997, стор. 144, ISBN 5-7576-0063 -2
  • Což slězy nas lažy w serbstwje … / Was hinter uns liegt im Sorbischen … Bogumił Šwjela / Gotthold Schwele (1873—1948), hrsg. v. der Stiftung für das sorbische Volk und dem Heimatmuseum Dissen, o. O. [Cottbus] 1998
  • Peter Schurmann: Zur Geschichte der Sorben (Wenden) in der Niederlausitz im 20. Jahrhundert. Eine Dokumentenauswahl. Cottbus 2003.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Богуміл_Швеля