Бузенко Володимир Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Петрович Бузенко
 Солдат
Загальна інформація
Народження28 липня 1988(1988-07-28)
Великий Кучурів, Сторожинецький район, Чернівецька область
Смерть19 січня 2015(2015-01-19) (26 років)
Донецьк, Донецький аеропорт
Псевдо«Італієць»
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Десантні війська
Формування
 80 ОАеМБр (до листопада 2014)
 81 ОАеМБр
Війни / битвиВійна на сході України
Бої за Донецький аеропорт
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «Народний Герой України»
Орден «Народний Герой України»
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»

Володи́мир Петро́вич Бузе́нко (псевдо «Італієць»; 28 липня 1988, Великий Кучурів, Сторожинецький район, Чернівецька область — 19 січня 2015, Донецьк, Донецький аеропорт) — український військовик, стрілець 7 роти 3 батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади, з листопаді 2014 року — стрілець 122-го окремого аеромобільного батальйону 81-ї десантно-штурмової бригади Збройних сил України.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Володимир Бузенко народився 28 липня 1988 року в селі Великий Кучурів Сторожинецького району у багатодітній родині, був третьою дитиною. Навчався у Великокучурівській школі І-ІІІ ступенів. Закінчив ПТУ за фахом автомеханік[1].

У 2006 році Володимир Бузенко був призваний на строкову службу до Збройних Сил України. Службу проходив у Львові в аеромобільних військах. Після служби працював у приватних структурах з ремонту автомобілів.

Був обраний депутатом Великокучурівської сільської ради у 2010 році[2].

У серпні 2014 року Володимир Бузенко був призваний до лав Збройних Сил України. Після підготовки на Яворівському полігоні у листопаді 2014 року поїхав у зону АТО, під Донецьк[3].

Обставини загибелі

[ред. | ред. код]

Останній раз Володимир Бузенко виходив на зв'язок з нового терміналу Донецького аеропорту 19 січня 2015 року зранку. Загинув того ж дня під час оборони аеропорту Донецька, після другого вибуху в новому терміналі. Ідентифікований за експертизою ДНК серед загиблих, виявлених під завалами після підриву російськими бойовиками будівлі нового терміналу і доставлених до Запоріжжя.[4][5][6]

Залишилися батьки — Петро Тодорович та Марія Георгіївна Бузенки, дві старші сестри Оксана і Оля та молодший брат Костя. 57-річний батько, Петро Тодорович, який тяжко переживав загибель Володимира, помер 3 листопада 2015 року.

Володимир Бузенко поховання 1 грудня 2015 року в рідному селі Великий Кучурів, Сторожинецький район, Чернівецька область[7].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]
  • 1 вересня 2016 року в селі Великий Кучурів відкрито Меморіальну дошку на фасаді школи де навчався Володимир Бузенко.
  • На честь Володимира Бузенка в селі назвали одну з вулиць[11].
  • Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 20 січня[12][13].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. «Ми віримо, що Володя повернеться…» Мати «кіборга» Володимира Бузенка не може змиритися з болючою втратою. Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 6 жовтня 2016.
  2. Результати виборів депутатів ради Чернівецька область Сторожинецький район Великокучурівська сільська рада. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 6 жовтня 2016.
  3. Сотні буковинців прийшли віддати шану Герою-кіборгу В. Бузенку // «Від і До», 2 грудня 2015. Архів оригіналу за 20 квітня 2016. Процитовано 6 жовтня 2016.
  4. Буковинський кіборг Володимир Бузенко, якого вважали зниклим безвісти, загинув // 0372.ua — Сайт міста Чернівців, 2 травня 2015. Архів оригіналу за 9 липня 2016. Процитовано 6 жовтня 2016.
  5. Родина кіборга з Буковини не вірить, що він загинув. 26.11.2015, 19:48. Архів оригіналу за 30 грудня 2015. Процитовано 6 жовтня 2016.
  6. Останні з «кіборгів»: Прощання з Володимиром Бузенком // Укрінформ, 1 грудня 2015. Архів оригіналу за 4 грудня 2016. Процитовано 6 жовтня 2016.
  7. У ВЕЛИКОМУ КУЧУРОВІ ПОПРОЩАЛИСЯ З КІБОРГОМ ВОЛОДИМИРОМ БУЗЕНКОМ. Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 6 жовтня 2016.
  8. Указ Президента України від 16 січня 2016 року № 9/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
  9. Володимир Бузенко. uaheroes.com. Архів оригіналу за 20 січня 2022.
  10. Загиблого кіборга з Хотинщини удостоєно відзнаки "За оборону Донецького аеропорту". Архів оригіналу за 24 грудня 2016. Процитовано 21 березня 2017.
  11. НА БУКОВИНІ ВІДКРИЛИ ПАМ'ЯТНУ ДОШКУ ЗАГИБЛОМУ ДЕСАНТНИКУ ВОЛОДИМИРУ БУЗЕНКУ. Архів оригіналу за 6 жовтня 2016. Процитовано 6 жовтня 2016.
  12. В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
  13.  Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 20 січня на YouTube

Посилання

[ред. | ред. код]