Буртнієкс
| Буртнієкс | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 57°44′ пн. ш. 25°14′ сх. д. / 57.733° пн. ш. 25.233° сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |
 Латвія | |||
| Регіон | Валміерський край | |||
| Геологічні дані | ||||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | 40 км² | |||
| Висота | 39,5 м | |||
| Глибина середня | 2,4 м м | |||
| Глибина макс. | 3,3 м[1] (4,1 м[1]) м | |||
| Довжина | 13,3 км км | |||
| Ширина | 5,5 км км | |||
| Об'єм | 91,1×106 м3 (3,22×109 фут3) км³ | |||
| Вода | ||||
| Басейн | ||||
| Вливаються | Rūjad і Седа | |||
| Витікають | Салаца | |||
| Площа басейну | 2215 км² км² | |||
| Країни басейну | Латвія, Естонія | |||
| Інше | ||||
| Острови | 3 | |||
| Geonames | 460688 | |||
  Буртнієкс (Латвія) | ||||
| ||||
|
| ||||
 Буртнієкс у Вікісховищі | ||||
Озеро Буртнієкс[2] (латис. Burtnieka ezers, ест. Asti järv) — четверте за розміром озеро в Латвії[3]. Озеро повністю лежить в межах біосферного заповідника Північне Відземе.
Озеро неглибоке із середньою глибиною 2,9 м, максимум 3,3 м. Площа поверхні — 40 км²[1]. Висота над рівнем моря — 39,5 м[4]. Дно озера переважно піщане, місцями трохи мулисте. У південно-східній частині озера є скелі з девонського пісковика. Береги пологі і піщані, але вздовж південного узбережжя хвилі вирізали скелі з пісковика. Після регулювання рівня води річки Салаца 1929 р. рівень озера впав на метр, і багато відкритого мілководдя вкрилось очеретом та водоростями. Озеро містить три острови загальною площею 14000 м². У озеро впадають невеликі річечки та струмки з Латвії та Естонії; серед них Аунупіте, Баугупіте, Брієдес, Дурес, Екінупе, Руя і Седа[2]. Озеро Буртнієкс є витоком річки Салаца, яка витікає з північно-західного кута озера і через 95 км впадає у Ризьку затоку.
В озері є 17 видів риб, таких як коропові, лосось, головень, вугор та щука, є зони для полювання на качок.
У давнину озеро було відоме як Астіярв або Астер, коли північне Відземе було заселене лівами. Озеро є основним місцем дії латвійської національної епопеї Лачплесис і фігурує у багатьох латвійських фольклорних історіях.
У могильнику Звейніекі[en], розташованому на північному березі озера у гирлі річки Руя, знайдені поховання епохи мезоліту та неоліту[5].
Сьогодні на узбережжі розташовано кілька маленьких сіл, найбільше з яких — Буртніекі.
- ↑ а б в Інформація про озеро на сайті «Ezeri.lv»
- ↑ а б Інформація про озеро у публічній версії бази даних топонімів Латвії на сайті Латвійського агентства геопросторової інформації (LĢIA): lgia.gov.lv
- ↑ Центральне статистичне управління Латвії. Внутрішні води (PDF). www.csb.gov.lv (латис.). Архів оригіналу (PDF) за 22 лютого 2015. Процитовано 22 лютого 2015.
- ↑ Лист карты O-35-75 Руїена. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1982 р. Видання 1983 р.
- ↑ Zagorskis F. // Latvijas PSR arheoloģija. — Rīga, 1974.
|
Це незавершена стаття з географії Латвії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |