Бутич Іван Лукич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бутич Іван Лукич

Іван Бутич у 1970-ті роки
Народився21 вересня 1919(1919-09-21) або 1919[1]
Усівка, Антонівська волость (Пирятинський повіт), Пирятинський повіт, Полтавська губернія, Українська Радянська Соціалістична Республіка
Помер9 травня 2007(2007-05-09) або 2007[1]
Київ, Україна
Країна Українська Радянська Соціалістична Республіка
 СРСР
 Україна
Діяльністьісторик, архівіст, редактор
Alma materІсторичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Галузьісторія[2], архівознавство[2] і редагування[2]
Науковий ступінькандидат історичних наук
Роботи у Вікіджерелах

Бутич Іван Лукич (21 вересня 1919(19190921), с. Усівка, Пирятинський повіт, Полтавська губернія, УНР — 9 травня 2007, Київ, Україна)— український історик-джерелознавець і архівіст. Член Наукового товариства імені Шевченка (1992).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в с. Усівка Пирятинського повіту Полтавської губернії (нині село Пирятинського району Полтавської області України).

Закінчив Київський державний університет (1945).

Кандидат історичних наук (1950).

Іван Бутич працював в архівному управлінні НКВС УРСР, потім начальником науково-видавничого відділу архівного управління МВС УРСР.

У 1954—1971 роках був начальником науково-видавничого відділу Архівного управління при РМ УРСР. У 1958—1965 роках також відповідальний редактор «Науково-інформаційного бюлетеня Архівного управління УРСР», а у 1965—1971 роках — журналу «Архіви України».

З «Інформації» КДБ у серпні 1968:

Так, начальник науково-дослідного відділу Архівного управління при РМ УРСР, кандидат історичних наук Бутич І.Л. 23 у приватній розмові заявив: «Це взагалі дуже погано для політичного авторитету нашої країни у світі. Ми ще не знаємо, чим це все закінчиться. Ми не повинні були вводити до Чехословаччини військо. Що там діється, ми не знаємо. Ми лише знаємо, що передали сьогодні по радіо» [3].
Оригінальний текст (рос.)
Так, начальник научно-исследовательского отдела Архивного управления при СМ УССР, кандидат исторических наук Бутыч И.Л. 23 в частной беседе заявил: «Это вообще очень плохо для политического

авторитета нашей страны в мире. Мы еще не знаем, чем все это кончится. Мы не должны были вводить в Чехословакию вооруженные силы. Что там делается, мы не знаем. Мы знаем только то, что передали

сегодня по радио».

Співзасновник і співредактор міжвідомчого збірника «Історичні джерела та їх використання» (1964–1971).

У 1971—1991 роках працював у редакції Історії Міст і Сіл УРЕ, з 1991 — провідний науковий співробітник Інституту української археографії АН України.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Автор праць з архівознавства, історіографії, краєзнавства істор.

Був ініціатором і співупорядником документальних збірок про Т.Шевченка (1963), І.Франка (1966), Лесю Українку (1971).

Був науковим редактором ”Історії міст і сіл Української РСР”, яка вийшла у 26 томах.

Тв.:

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Лауреат премії НАН України імені М. С. Грушевського (1998).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #1031490426 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
  3. ↑ З інформації заступника голови КДБ при РМ УРСР Б. Шульженка ЦК КПУ про реакцію населення республіки на Заяву ТАРС від 21 серпня 1968 року про ввід військ соціалістичних країн на територію ЧССР 22 серпня 1968 р.

Джерела

[ред. | ред. код]
Т. 1 : А—В. — 2003. — 688 с. : іл.— С. 416 ISBN 966-00-0734-5
  • Полтавіка — Полтавська енциклопедія. Том 12: Релігія і Церква.- Полтава: «Полтавський літератор», 2009.— С. 80.
  • Іван Лукич Бутич: Бібліографія. К., 1999
  • Загорецька О. Ювілей вченого історика-археографа І. Л. Бутича. «Студії з архівної справи та документознавства», 1999, т. 4.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бутич_Іван_Лукич&oldid=38151148