Бєлорусець Євгенія Марківна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бєлорусець Євгенія Марківна
Народилася1980[1]
Київ, Українська РСР, СРСР
Діяльністьфотограф, письменниця-романістка, мисткиня, журналістка, перекладачка, літературний критик, художня критикиня
Галузьфотографія[1], відео-арт[1], журналістика[1], перекладацтво[d][1], літературна критика[1], art criticismd[1], літературна діяльністьd[1] і переклад[1]
Alma materКиївський національний лінгвістичний університет і Віденський університет
Знання мовукраїнська[1]
БатькоМарк Бєлорусець
Сайтbelorusets.com

Євгенія Бєлорусець (нар. 1980(1980), Київ) — українська художниця, журналістка, фотографка, перекладачка. Співзасновниця літературно-мистецького журналу «Простори», учасниця кураторської групи «Худрада».

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася в Києві, батько — Бєлорусець Марк Абрамович.

У 1996—2002 рр. вчилася в Київському національному лінгвістичному університеті на спеціальності німецька мова та література.

У 2003—2005 рр. — аспірантура у Віденському університеті, спеціальність — австрійська література та філософія[2].

У 2005—2006 рр. вчилася в школі фотографії Віктора Марущенка, отримала диплом з документальної фотографії[3].

Спільно з ініціативою «Збережи старий Київ» брала участь у протестах проти незаконної забудови біля її будинку на вулиці Гончара. В грудні 2008 року ТОВ «Інвестиційно-будівельна група» подала позов на Євгенію Бєлорусець і двох її сусідів, звинувачуючи їх у знищенні будівельного паркану під час однієї з акцій протесту[4].

2010 року виграла конкурс соціальної фотографії, організований британським Королівським фотографічним товариством спільно з газетою The Guardian[5]. Фотографія була зроблена в аварійному будинку в центрі Києва, за адресою вул. Гоголівська 32-А, мешканці якого понад 20 років чекали на відселення. Євгенія Бєлорусець три роки відвідувала мешканців будинку, фотографію на конкурс надіслала Анастасія Рябчук, із якою вони разом організовували фотовиставку «Гоголівська 32»[6]. Виставка пройшла в грудні 2010 року в Центрі візуальної культури[7].

У травні 2012 року стався напад на її виставку, що проходила в кінотеатрі «Жовтень», присвячену життю одностатевих сімей[8][9].

З серпня 2014 року неодноразово їздила на Донбас, знімала повсякденне життя мешканців прифронтових територій[10]. 2016 року в Національному музеї Тараса Шевченка проходила виставка її фотографій «Перемоги переможених», присвячена роботі на шахтах у зоні бойових дій[11][12].

Живе й працює в Києві та Берліні.

Книжки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж и к л Чеська національна авторитетна база даних
  2. Yevgenia Belorusets CV [Архівовано 17 вересня 2018 у Wayback Machine.] .doc
  3. Євгенія Бєлорусець / PinchukArtCentre. PinchukArtCentre.org. Архів оригіналу за 17 вересня 2018. Процитовано 16 вересня 2018.
  4. Київську перекладачку судять за знищення будівельного паркану - Інфопорн. 11 квітня 2009. Архів оригіналу за 11 квітня 2009. Процитовано 17 вересня 2018.
  5. Korrespondent.net. Киевлянка выиграла престижный фотоконкурс Guardian (рос.). Процитовано 16 вересня 2018.
  6. Ключове слово — активність [Архівовано 17 вересня 2018 у Wayback Machine.] // День. 11 березня, 2011.
  7. Закриття виставки Євгенії Бєлорусець “Гоголівська 32” | Центр візуальної культури. vcrc.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 17 вересня 2018. Процитовано 16 вересня 2018.
  8. Перед гей-парадом у Києві розгромили виставку про нестандартні сім’ї. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 17 вересня 2018. Процитовано 16 вересня 2018.
  9. TKvideoteka (21 травня 2012), Евгения Белорусец. Выставка "Своя комната". Интервью, архів оригіналу за 1 березня 2022, процитовано 16 вересня 2018
  10. Євгенія Бєлорусець: На Сході України людей кинуто напризволяще // Deutsche Welle. 30 січня, 2016.
  11. У музеї Тараса Шевченка відкриється виставка Євгенії Бєлорусець про працю на території війни | КРИТИКА. krytyka.com (укр.). Архів оригіналу за 17 вересня 2018. Процитовано 16 вересня 2018.
  12. Ліза Корнійчук. Повернення переможеного. Рецензія на виставку Євгенії Бєлорусець «Перемоги переможених» [Архівовано 7 січня 2019 у Wayback Machine.] // Політична критика. — 12 вересня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]