Жовтень (кінотеатр, Київ)

Кінотеатр «Жовтень» / ТОВ «Кіноман»
Кінотеатр «Жовтень» у Києві, жовтень 2015 року
На честь	жовтень і Жовтневий переворот 1917
50°28′07″ пн. ш. 30°30′37″ сх. д.
Країна	Україна
Розташування	Київ
Архітектор	Валер'ян Риков
Дата початку спорудження	1929
Дата закінчення спорудження	1930
Відкриття	1931
Стиль	конструктивізм
Адреса	вул. Костянтинівська, 26, станція метро «Контрактова площа»
Кінотеатр «Жовтень» / ТОВ «Кіноман» Кінотеатр «Жовтень» / ТОВ «Кіноман» (Київ)
zhovten-kino.kyiv.ua
Кінотеатр «Жовтень» / ТОВ «Кіноман» у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Жовтень (значення).

«Жо́втень»(ТОВ «Кіноман») — шестизальний кінотеатр в історичній частині Києва, на Подолі. Кінотеатр розташований у своєму первинному приміщенні за адресою: вул. Костянтинівська, 26, м. Київ (Україна), станція метро «Контрактова площа». У минулому комунальний кінотеатр Києва, що розпочав роботу в 1931 році під назвою «Дев'яте Держкіно».

Загальна інформація

29 січня 1931 р. — у кінотеатрі відбувся перший показ. Прем'єрним фільмом став «Гегемон» Миколи Шпиківського виробництва Київської кінофабрики.

За час свого існування «Жовтень» жодного разу не змінював свого призначення. У роки німецької окупації будівля зберегла призначення — тільки назва змінилася на «Глорію». А в 1943 році, після встановлення у Києві радянської влади, кінотеатр отримав свою нинішню назву. Російська назва — «Октябрь»— так і не прижилася.

Особливістю репертуарної політики кінотеатру — є особлива увага до вітчизняного кінематографу. На великих екранах мали змогу представляти свої роботи широкій аудиторії як режисери-початківці, так і корифеї українського кінематографу.

Важливою частиною роботи колективу кінотеатру є благодійна діяльність. Кінотеатр працює з дитячою і молодіжною аудиторією, організовує просвітницькі заходи в галузі кіно і культури.

З 2007 року кінотеатр «Жовтень» є учасником програм Міжнародної мережі кінотеатрів «Європа Сінема», чим доводить відповідність рівня своїх послуг міжнародним стандартам. Діяльність цієї організації спрямована на підтримку і сприяння арткінотеатрам Європи і світу. З 1 січня 2021 року «Жовтень» є дійсним членом мережі цієї організації. «Жовтень» — єдиний кінотеатр в Україні, що синхронізує свою роботу з європейською кінотеатральною спільнотою і, починаючи з 2017 року, бере участь в міжнародному фестивалі «День арт-кіно Європи», що проходить під егідою Міжнародної конфедерації артхаусних кінотеатрів (CICAE) в партнерстві з асоціацією «Європа Сінема».

Історія

Перший кінозал з'явився в Києві ще в 1906 році, а з встановленням «влади рад» в 1920-і роки кінотеатри тільки поміняли назву — «Перше Держкіно», «Друге Держкіно» … — і так вісім. А «Дев'яте …» стало першим кінотеатром радянської споруди і першим — в окремому будинку. До революції невеликі кінозали розміщувалися на перших поверхах житлових будинків.

Будівельні роботи велися у 1929—1930 рр. підприємством «Пайбуд» («Пайстрой»). На будівництво було витрачено 312 600 рублів. Загальна площа кінотеатру становила 408 м², він був розрахований на 680 місць, тут розташовувалося 5 фоє.

Розташовано кінотеатр на Подолі, у кварталі, обмеженому вулицями Костянтинівською, Межигірською, Щекавицькою та Ярославською. Будівля кінотеатру була зведена на розі тогочасних вулиць Шолом-Алейхема та Щекавицької, поруч (нині) з одним із корпусів КДІТМ ім. Карпенко-Карого.

Спочатку в кінотеатрі «Жовтень» планували демонструвати німе кіно, яким і був фільм-відкриття «Гегемон». Виробництво фільму належало Київській кінофабриці, і, як зазначалося у його рекламі, це було кіно про «соціалістичне ставлення до праці». Сценарист і режисер фільму — Микола Шпиківський.

Перше згадування про діючий кінотеатр «Жовтень» (тоді — «Дев'яте Держкіно») у пресі датується наступним після урочистого відкриття днем, 30 січня 1931 року. На подію відгукнулася газета «Пролетарська правда». Стаття називалася «Перемога на культурному фронті», у ній театрові пророчили долю «лабораторії пролетарської культури», і не дарма. Цікаво, що сюди люди приходили не лишень дивитися кіно. Перед кіносеансами глядачі в одному фоє могли скористатися бібліотекою, в іншому — насолодитися настільними іграми (шахами, шашками, доміно). Функціонував навіть стрілецький тир, адже кінотеатр виконував ще й важливе на той час ідеологічне завдання «бути організатором волі пролетаріату до будівництва соціалізму», а отже вміння поводитися зі зброєю було зовсім не зайвим.

Технічне обладнання кінотеатру своєчасно оновлювалось. Якщо першим фільмом у ньому було німе кіно, то зовсім скоро «Жовтень» відзначився звуковими фільмами, пізніше став широкоекранним, а згодом і широкоформатним кінотеатром.

Але вже в наступному після відкриття році кінотеатр потроху потрапляє в опалу. Виною тому — сміливий архітектурний стиль конструктивізм, єдиний, до речі, що прийшов в подальшому з СРСР в Західну Європу, а не навпаки. У 1932 році архітекторам наказали «згадати про історичні витоки архітектури» — так розпочалася епоха сталінського ампіру. Головним об'єктом нападок критиків стало те, що багатший (архітектурно) фасад будівлі звернений усередину кварталу, а оформлення з боку вулиці Костянтинівській гранично лаконічно.

«Жовтень» повоєнного періоду

У книзі А. Кузнєцова «Бабин Яр» зазначається, що хоча кінотеатр і функціонував у часи німецької окупації Києва, та після встановлення у місті радянської влади, від будівлі насправді залишилися лише голі стіни: і обладнання, і меблі зникли.

В 1943 році директором кінотеатру призначили С. Гончаренка, з квітня 1944 року кінотеатр очолив С. Шкрабов. При ньому було проведено ремонт — новими кріслами обладнали залу на 763 місця, приміщення оздобили пишними ліпними карнизами та фризами, впровадили попередній продаж квитків за колективними замовленням. У 1952—1980 рр. директором «Жовтня» був С. Чичко. На його каденцію випав 25-річний ювілей кінотеатру. До річниці культурний заклад обладнали широким екраном. А в 1961 році добудували другу залу на 300 місць. Останнім директором кінотеатру в ХХ сторіччі стала Т. Пихтіна.

При реконструкції 1945—1952 років будівлю, що постраждала під час війни, дещо перебудували. З'явилися елементи сталінського ампіру: колони, розвинені карнизи. У 1955 році в «Жовтні» обладнали перший в Україні зал для широкоекранних фільмів,— у той час вони переживали такий самий бум, як ще нещодавно формат 3D.

Наступну реконструкцію кінотеатр пережив в кінці 1980-х — на той час вже сталінський ампір був у немилості, і будівлі повернули первісний конструктивістський вигляд.

«Жовтень» у 1990-ті

У 1990 році завершено капітальний ремонт, проведено заміну меблів та обладнання. Утім, в 1990-ті роки кіно в «Жовтні» не було зовсім. Зате в нічному клубі «Аль Капоне» проводив свої легендарні джазові вечори Олексій Коган. Повернулися кіномани в перший київський палац кінематографа лише в 2000-му.

У 2000—2018 роках місце директора посідала Людмила Горделадзе. Кінотеатр для пані Людмили став справою життя, що позначилося і на його місці в культурному житті сучасного Києва.

Культурна місія кінотеатру

Найвизначнішими післявоєнними подіями у «Жовтні» стали День українського кіно (1 серпня 1968 року), Фестиваль радянських фільмів (21—30 травня 1966 року), Фестиваль дружби радянської та болгарської молоді (1971 рік) тощо.

У своїй новітній історії, що веде відлік від 2000 року кінотеатр зайняв особливу нішу в кінематографічному просторі — він став «кінодомом», куди глядачі приходять за найкращими зразками світового та національного кіно, різноманітними фестивальними програмами, передпрем'єрними показами. Тут проходять творчі зустрічі та ретроспективи фільмів.

Сьогодні кінотеатр продовжує політику поєднання мейнстриму та артхаусного кіно з націленістю на європейське та українське кіно. У 2019—2020 роках продемонстровано понад 50 нових українських фільмів, практично всі, що були випущені на екрани країни. Регулярно проводяться творчі зустрічі з діячами українського кіно, лекції по кіномистецтву, майстер-класи професіоналів кіно. На афішах змінювали одна одну події — Тижні турецького і французького, японського і чеського, бразильського та ірландського кіно, фестивалі «Молодість» і «Док-майдан», «Best of WIZ-ART» і покази короткометражних фільмів.

Українське кіно у репертуарі «Жовтня»

Особливістю репертуарної політики кінотеатру є націленість та особливий інтерес до вітчизняного кінематографу. Тут на великих екранах мали змогу представити свої роботи широкій аудиторії як режисери-початківці, так і корифеї українського кінематографу. Шанувальникам українського кіно запам'яталася подія кінця 2005 року, коли у «Жовтні» було організовано кіновернісаж Богдана Ступки, а гостями геніального українця стали Микита Міхалков і Сергій Лазарук, Станіслав Говорухін і Олександр Роднянський, Павло Чухрай і Михайло Єфремов, Тігран Кеосаян і Альона Хмельницька.

На початку 2011 року «Жовтень» святкував своє 80-річчя і до цієї нагоди приурочили прем'єрний показ фільму «День Переможених» за мотивами роману Володимира Яворівського «Криза». В середині того ж року відбувся показ фільмів з нагоди 70-річчя від дня народження видатного українського кіномитця Івана Миколайчука. У жовтні 2011 року в стінах кінотеатру пройшла художня виставка «УКР-КІНО-АРТ» — таким форматом вдалося зацікавити і поціновувачів кіно, і любителів живопису, графіки, скульптури. Наприкінці того ж року кінотеатр відвідав Польсько-Український Мандрівний Кінофестиваль «БО!».

2012 рік «Жовтень» стартував всеукраїнською прем'єрою фільму Михайла Іллєнка «ТойХтоПройшовКрізьВогонь». Під час показу глядачі могли долучитися до спілкування з учасниками творчої групи. В такому ж «живому» форматі відбувалася і прем'єра українського фільму «Чемпионы из подворотни». На початку вересня у кінотеатрі проходив День українського кіно, головною подією якого стала чорно-біла стрічка Єви Нейман «Будинок з башточкою». Наприкінці року своїм гостям «Жовтень» показав альманах українських короткометражних фільмів «Україно, ґудбай!».

2013 року відбулася прем'єра та ексклюзивний прокат анімаційного фільму Олександра Бубнова «Шерлок Холмс та чорні чоловічки». Тієї ж зими тут відбулася прем'єра фільмів Маргарити Майорової «Не бійся, я поруч» і Валентина Васяновича «Звичайна справа». Наприкінці весни — на початку літа 2013 року «Жовтень» показував альманах українських короткометражних фільмів «Українська нова хвиля», а влітку 2013 року тут відбулася гучна київська прем'єра фільму «Хайтарма». Жовтень володів правом ексклюзивного прокату фільму.

На ювілейному вечорі до 85-річчя у «Жовтні» вперше в історії українських кінотеатрів відбулася презентація для широкої аудиторії проєктів кінопрокатних стрічок, виробництво яких перебуває на стадії завершення. Тут були представлені майбутні фільми «Виграти все», «Джамала», «Жива», Let Dance, «Моя бабуся Фанні Каплан», «Рівень чорного», «Чунгул», «Правило бою», «Сторожова застава», «Червоний», «Микита Кожум'яка», та «Козаки. Футбол» виробництва «Укранімафільм».

Щотижня у кінотеатрі виходять українські стрічки. У 2016-му в кінотеатрі пройшли пітчинги  —  Другий етап Дев'ятого конкурсного відбору кінопроєктів, які претендують на включення до Програми виробництва та розповсюдження національних фільмів на 2016/2017 рр. Саме у «Жовтні» вперше в історії велася онлайн-трансляція презентацій проєктів.

Підпал кінотеатру у жовтні 2014 року

29 жовтня 2014 року о 21:25 за київським часом, у київському кінотеатрі «Жовтень» в рамках міжнародного кінофестивалю «Молодість» розпочався показ фільму «Літні ночі» з програми «Сонячний зайчик» («Sunny Banny»), присвяченої ЛГБТ-тематиці. За словами очевидців, за кілька хвилин від початку сеансу невідомі, що сиділи попереду, кинули на задні ряди димово-вогневу шашку й швидко залишили приміщення. У залі «Гегемон» виникло загоряння, котре призвело до масштабної пожежі. Локалізувати пожежу на площі 300 м² рятувальники змогли вже у четвер 30 жовтня о 1:40, а повністю ліквідувати — лише за добу. Вогонь ушкодив покрівлю та перекриття даху будівлі, суттєво постраждали також технічні приміщення кінотеатру і кінотехнологічне обладнання.

Після пожежі зникло створене у 1929/1930 роках конструктивістське арткафе, яке до пожежі існувало на першому поверсі, на розі Костянтинівська 26 / Щекавицька 10, було втрачено його художнє оздоблення.

• 
  21 травня 2007 року
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 

Справу двох звинувачуваних у підпалі кінотеатру «Жовтень» прокуратура Подільського району Києва передала до суду. Під час досудового розслідування було встановлено, що 29 жовтня 2014 року двоє студентів 20 та 24 років намагались зірвати показ кінострічки та закинули до приміщення кінотеатру файєри, що надалі призвело до пожежі всієї будівлі. Збитки від пожежі оцінюються у 7 млн грн.

1 листопада 2015 року голова МВС А. Аваков повідомив про затримання поліцією двох чоловіків, які здійснили підпал кінотеатру «Жовтень». За словами радника голови МВС А. Геращенка, вони своєю витівкою начебто хотіли продемонструвати негативне ставлення до фільмів ЛГБТ-тематики. Звинувачувані — студенти історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка — Роман Портянко (24 роки) та Олег Рибальченко (20 років).

Департамент комунальної власності м. Києва та КМДА впродовж багатьох років робили спроби звільнити приміщення кінотеатру, що є комунальною власністю, від орендаря ^[14][15][16]. 13 листопада 2014 року рішенням Київської міської ради кінотеатр «Жовтень» був переданий в оренду товариству «Кіноман» на нових умовах (орендна ставка — 3 % від вартості майна, визначеної експертним шляхом, а сама плата буде проводитись з моменту поновлення роботи кінотеатру; строк дії договору — до 1 квітня 2020 року).

Відновленням та дизайном інтер'єру кінотеатру після пожежі займалось проєктне бюро «АІММ-ГРУП»^[1]. Після відбудови у жовтні 2015 року у  кінотеатрі у демонструвався фільм «Юність» Паоло Соррентіно. Стрічка зібрала в прокаті рекордну кількість глядачів за десять років прокату авторського кіно у «Жовтні» — 10 100.

Архітектура

Кінотеатр «Жовтень», 1929 р.

Будівля кінотеатру «Жовтень» від початку повністю відповідала духу радянського часу та була побудована у стилі конструктивізму, що був дуже популярним у 1920—1930 рр. XX ст. Основною рисою цього стилю вважається економність та простота кожної форми, наявність цікавих та незвичних геометричних фігур або ліній. Цей стиль архітектури спричинив справжній «бум», наслідки якого й досі відстежуються в багатьох містах колишнього Радянського Союзу.

Ще до виділення ділянки під будівництво у 1928 році було проведено всесоюзний конкурс на проєктування культурного закладу. Перемогу здобув Ной Троцький. Іменитий ленінградський архітектор запропонував досить типовий на той час проєкт для радянського кіно — передбачалася наявність фоє, читальні, приміщень для культурних розваг. Проєкт-переможець було пристосовано до конкретної земельної ділянки відомим київським архітектором Валеріаном Риковим. Він працював консультантом з будівництва і ремонту кінотеатрів Українфільму (1925-30 рр.), його авторству належать київська кінофабрика ВУФКУ (сьогодні Кіностудія художніх фільмів ім. О. П. Довженка), лікарня «Товариства сестер-плакальниць „Червоного Хреста“» (сьогодні Інститут кардіології ім. академіка М. Д. Стражеска), синагога на Щекавицькій.

Будівництво розпочалося у 1929 році.  На той час це був єдиний кінотеатр, що мав окрему будівлю та свою земельну ділянку, об'єм кінотеатру становив 10,217 м³, а вартість побудови — 312 600 рублів. Зала мала 680 місць, було 5 фоє на площі 408 м². У підвалі було обладнано тир.

Сама ділянка землі спершу належала відомому київському підприємцю Якову Каплеру (батьку відомого радянського кінодраматурга та ведучого телепрограми «Кінопанорама» Олексія Каплера). На її території було розташовано його садибу та дерев'яні магазинчики. На момент відкриття кінотеатру Яків разом з родиною вже мешкав в Петербурзі.

Кінотеатр «Жовтень», 1931 р.

Кінотеатр «Жовтень» неодноразово було реконструйовано. Оновлювалось не лише технічне обладнання, сама будівля змінювалась кілька разів.

Після переведення у 1934 році столиці УСРР з Харкова до Києва окремі конструктивістські будинки почали реконструювати, зокрема і «Жовтень», як типовий зразок цього напряму архітектури.  Кінотеатр  був перебудований у 1934—1936 рр. за проєктом архітектора С. Бабулевича.

У 1951 році кінотеатр було капітально відремонтовано з оновленням меблів та переобладнанням фоє. Приміщення оздобили ліпними карнизами та фризами, характерними для архітектури 1950-х рр. Зала «Жовтня» вміщала 783 глядачі.

До 25-річчя кінотеатру, що відзначалося 8 листопада 1955-го, залу «Жовтня» вперше в Україні було обладнано для показу широкоекранних фільмів.

У 1960 році в «Жовтні» побудували додаткову кінозалу на 300 місць. У фоє встановили спеціальні кінопроєктори, які дозволяли демонструвати кіноролики та кіножурнали за будь-якого освітлення. Двозальний «Жовтень» давав можливість глядачам кожного тижня дивитися нові фільми, а також брати участь у культурних подіях.

У 1988 році проєктне бюро Міністерства культури розробило проєкт реконструкції кінотеатру з відновленням первісних (конструктивістських) архітектурних форм кінця 1920-х рр. (архітектор Е. Гончаренко).

Кінотеатр «Жовтень», 1946 р.

У 1989 році фасади були розчищені від «класичного» декорування, проте, на жаль, не всі автентичні елементи було відновлено. Зокрема, не зберігся  вертикальний ряд декоративних карнизиків-скоб на гострому куті наріжжя.

Будівля кінотеатру прямокутна в плані з напівциркульним виступом на східному фасаді, 2-поверхова, цегляна, потинькована цементним тиньком, покрівля комбінована: частково пласка, частково скатна. Планування приміщень зально-коридорне. Складається з трьох зблокованих під прямим кутом об'ємів різної поверховості. Головні фасади виходять на вулиці Костянтинівську та Щекавицьку. Об'єм по лінії Костянтинівської вулиці двоповерховий, нижчий за кутовий. На рівні першого поверху — прямокутні дверні прорізи, облямовані наличниками. Над широкими пілонами, що виступають — карнизна плита широкого виносу. На рівні другого поверху — чотири круглі вікна.

Другий двоповерховий об'єм наріжний, наріжна частина западна. Його виведено на один рівень з прямокутною частиною з боку Костянтинівської вулиці, що відрізняється від автентичного архітектурного рішення, побудованого не тільки на поєднанні різних об'ємів, але й на перепаді висот. Парадний вхід підкреслено широкою плитою піддашка. До вхідної групи ведуть невисокі сходи. На стінах наріжного об'єму виділяються два вертикальні стрічкові вікна. Рядові вікні обох поверхів прямокутні, зменшеного розміру, заглиблені в площину стіни (відрізняються від автентичних 1930-х рр.). Заповнення вікон не автентичне. Торець об'єму з боку Щекавицької вулиці завершується напівциркульним виступом з вікнами на другому поверсі. Прямокутні віконні прорізи без наличників мають цікаве тристулкове заповнення, втім, рами також не автентичні. З боку двору до наріжного об'єму і до напівциркульного виступу прилягає двоповерховий підвищений об'єм з двосхилим дахом, прибудований у 1960 році. На фасаді виконано прямокутний в плані еркер з круглими вікнами, що повторює вікна первісної частини по вулиці Костянтинівській.

До моменту пожежі, що зруйнувала кінотеатр, «Жовтень» мав 6 залів, що налічували 737 глядацьких місць.

Критика

У 2006 році, під час запровадження обов'язкового українського дубляжу, директор «Жовтня» Людмила Горделадзе виступала проти впровадження україномовного дубляжу заявивши, що вона особисто пересвідчилася у 2006 році, що після запровадження українського дубляжу «прибутки кінотеатру від україномовних фільмів менші, ніж були б, якби ці ж фільми показували російською» та стверджувала нібито «пересічний глядач не піде на фільми з українським перекладом — принаймні масово». Згодом у 2007 році Горделадзе дещо видозмінила свої погляди на україномовний дубляж, й як керівник кінотеатру «Жовтень» була серед представників кінотеатрів, які підписала меморандум між Держкіно та представниками кіноіндустрії, який окреслював шляхи пошуку компромісу між Держкіно та українською кіноіндустрією по поступовому впровадженню українського дубляжу в кінопрокаті. Ще пізніше, у 2011 році Горделадзе дещо змінила свою позицію та заявила, нібито вона «завжди була за дублювання українською, але для архтаузу це дійсно дорого. Тому ми боролися за те, щоб артхаузне кіно завозили з Росії (російською мовою відповідно) і демонстрували з українськими субтитрами».

Посилання

• Офіційний сайт
• Людмила Горделадзе — гість програми «Арґумент-кіно» на телеканалі «1+1». [Архівовано 20 лютого 2017 у Wayback Machine.] 18 сезон 9 випуск
• Кінотеатр «Жовтень» створює клуб друзів кіно і починає кінопоказ до свого 85-річчя [Архівовано 20 лютого 2017 у Wayback Machine.]
• Кінопрокат документального кіно: війна за свій рахунок? [Архівовано 20 лютого 2017 у Wayback Machine.]
• Talk to Me: Людмила Горделадзе  — директор кінотеатру «Жовтень»
• Кінокритики на 85-річчі «Жовтня»: Українському кіно потрібно шукати не національну ідентичність, а якість. [Архівовано 20 лютого 2017 у Wayback Machine.]
• Сайт Міністерства культури України: кінотеатр «Жовтень» відзначив своє 85-річчя [Архівовано 20 лютого 2017 у Wayback Machine.]
• Відзначення 85-річчя кінотеатру «Жовтень». Фоторепортаж на сайті Київської міськдержадміністрації [Архівовано 20 лютого 2017 у Wayback Machine.]
• Кіноосінь: «Жовтню» — 85
• «Ранок з Інтером»: Кінотеатру «Жовтень» — 85! [Архівовано 20 лютого 2017 у Wayback Machine.]

Див. також

• Кінотеатри Києва
• Київкінофільм