Білл Стюарт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стюарт.
Білл Стюарт
Народився 6 жовтня 1957(1957-10-06) (67 років)
м. Торонто, Канада
Зріст 185 см
Вага 81 кг
Позиція захисник
Проф. клуби «Кітченер Рейнджерс»
«Ніагара Флаєрс»
«Герші Берс»
«Баффало Сейбрс»
«Рочестер Американс»
«Сент-Луїс Блюз»
«Торонто Мейпл-Ліфс»
«Міннесота Норз-Старс»
ХК «Бруніко»
«Мілан Вайперз»
ХК «Гардена»
ХК «Курмаоста»
Драфт НХЛ 68-й загальний, 1977
«Баффало Сейбрс»
Ігрова кар'єра 1974 — 1995
CMNS: Білл Стюарт у Вікісховищі

Білл Стюарт (англ. William Donald Stewart; 6 жовтня 1957, м. Торонто, Канада) — канадсько-італійський хокеїст, тренер.

Кар'єра гравця

[ред. | ред. код]

У юнацькому віці виступав за «Кітченер Рейнджерс» (QMJHL). На професійному рівні дебютував за клуб АХЛ «Ніагара Флаєрс» у сезоні 1976/77 років. У драфті 1977 року обраний під 68-им номером клубом НХЛ «Баффало Сейбрс». Крім того, у ВХА його обрав клуб «Вінніпег Джетс» у 5-му раунді під 46-им номером.

Сезон 1977/78 провів як у складі «Баффало Сейбрс» так і його фарм-клубі «Герші Берс» (АХЛ). У наступному сезоні Стюарт більше виступав у складі «Сейбрс» та вже наступного року виступав у складі клубу АХЛ «Рочестер Американс».

На початку сезону 1980/81, переїхав до «Сент-Луїс Блюз», у перший сезон відіграв у його складі 60 матчів. Протягом трьох років виступав за фарм-клуб «Солт Лейк Голден Іґлз», час від часу повертаючись до складу «блюзменів». Ще два сезони (1983/85) провів у складі «Торонто Мейпл-Ліфс», загалом 83 матчі.

Сезон 1985/86 відіграв за «Спрінгфілд Індіанз» фарм-клуб «Міннесота Норз-Старс» у складі останнього відіграв лише вісім матчів.

У 1987 році Білл переїхав до Італії, де продовжив кар'єру хокеїста аж до її завершення у 1995 році. В Італії він виступав за клуби: ХК «Бруніко», «Мілан Вайперз», ХК «Гардена» та ХК «Курмаоста».

У складі збірної

[ред. | ред. код]

Виступав за національну збірну Італії на чемпіонатах світу: 1992 та 1993 років, та Зимових Олімпійських іграх 1992 у Альбервілі та 1994 у Ліллегаммері.

Статистика у НХЛ

[ред. | ред. код]
    Регулярний сезон   Плей-оф
Сезон Команда Ліга І Г П О ШХ І Г П О ШХ
1977-78 Баффало Сейбрс НХЛ 13 2 0 2 15 8 0 2 2 0
1978-79 Баффало Сейбрс НХЛ 67 12 28 40 189 4 1 2 3 42
1980-81 Сент-Луїс Блюз НХЛ 60 2 21 23 114 4 1 0 1 11
1981-82 Сент-Луїс Блюз НХЛ 22 0 5 5 25 - - - - -
1982-83 Сент-Луїс Блюз НХЛ 7 0 0 0 8 - - - - -
1983-84 Торонто Мейпл-Ліфс НХЛ 56 2 17 19 116 - - - - -
1984-85 Торонто Мейпл-Ліфс НХЛ 27 0 2 2 32 - - - - -
1985-86 Міннесота Норз-Старс НХЛ 8 0 2 2 13 - - - - -
НХЛ разом 260 7 64 71 424 13 1 3 4 11

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

Влітку 1996 року Стюарт очолив клуб ОХЛ «Ошава Дженералс». У 1997 році він виграв Кубок Джей Росса Робертсона (чемпіон ОХЛ), а також став найкращим тренером року. Після короткого перебування на посту тренера клубу НХЛ «Нью-Йорк Айлендерс» Стюарт повернувся у ОХЛ, де очолив клуб «Беррі Колтс».

Тренерський шлях у Європі

[ред. | ред. код]

У сезоні 2000/01 Білл переїхав до Німеччини та очолив «Адлер Мангейм». Команда посіла перше місце у регулярному сезоні, а в плей-оф здобули золоти нагороди перегравши у фіналі Мюнхен Баронс 4:1, 1:4, 2:1, 2:1.

У сезоні 2001/02 сезону, «Адлер Мангейм» не вдалось повторити торішній успіх на чолі з Стюартом та програли у фіналі Кельнер Гайє. Після двох невдалих років, Стюарт покинув «Адлер Мангейм» та очолив клуб Крефельдські Пінгвіни врятувавши їх від вильоту. Після нетривалого відпочинку у Лозанні, повертається до тренерської роботи у клубі «Грац 99-ерс». Наступний сезон у Австрійський хокейній лізі Стюарт почав на чолі нового клубу «Лінц Блек-Вінгс».

Повернення до Німеччини

[ред. | ред. код]

У листопаді 2006 року з посади головного тренера клубу «Гамбург Фрізерс» звільнений Майк Шмідт, на його місце запрошений Стюарт, який мав на той час діючий контракт з клубом із Лінца. Між клубами пройшли перемовини з цього приводу за результатами яких Білл очолив німцький клуб. Регулярний сезон «Гамбург Фрізерс» закінчив на сьомому місці, у квлфікації здолали у серії 2:0 «Крефельдські Пінгвіни», а у чвертьфіналі поступились ДЕГ Метро Старс 1:4.

Після серії поразок Стюарт був звільнений 13 грудня 2008 року. Майже рік потому, 2 грудня 2009 року, очолює «Кельнер Гайє», фінішували у підсумку на десятому місці. У кваліфікації плей-оф поступились Інгольштадту 1:2. З посади головного тренера «Кельнер Гайє» пішов 6 листопада 2010 року.

Повернення на батьківщину

[ред. | ред. код]

Після звільнення він повернувся до Канади, де працював тренером-консультантом у клубі «Гвелф Сторм» в сезоні 2010/11. З сезону 2011/12 до 2014/15, помічник тренера Скотта Вокера.[1]

Друге повернення до Німеччини

[ред. | ред. код]

Стюарт був призначений головним тренером «Штраубінг Тайгерс» у квітні 2017 року. 18 жовтня 2017 року його звільнили з посади через п'ять поразок у 13-ти матчах.[2]

4 грудня 2017 року Білл очолив «Адлер Мангейм».[3] Контракт завершився наприкінці сезону 2017–18, «орли» за підсумками плей-оф вийшли до півфналу.[4] Згодом він працював скаутом.[5]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ guelphstorm Bill Stewart - Assistant Coach [Архівовано 30 березня 2015 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Eishockey: DEL: Straubing feuert Trainer Bill Stewart. Die Zeit (de-DE) . 18 жовтня 2017. ISSN 0044-2070. Процитовано 18 жовтня 2017.
  3. ↑ Adler trennen sich von Teal Fowler, Sean Simpson und Colin Müller. www.adler-mannheim.de (de-DE) . Процитовано 4 грудня 2017.
  4. ↑ Adler-Saison vorbei! Titelverteidiger München zieht souverän ins Finale ein. mannheim24.de (нім.). 6 квітня 2018. Процитовано 7 квітня 2018.
  5. ↑ Adler erweitern Scoutingnetzwerk. www.adler-mannheim.de (de-DE) . Процитовано 26 квітня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Білл_Стюарт&oldid=40956021