Ваганова Горпина Яківна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ваганова.
Ваганова Горпина Яківна
Горпина Ваганова в «Есмеральді», фото бл. 1910 року
Народилася14 (26) червня 1879[4][5]
Санкт-Петербург, Російська імперія[4]
Померла5 листопада 1951(1951-11-05)[1][2][…] (72 роки)
Ленінград, РРФСР, СРСР[4]
ПохованняЛітераторські мостки
Країна СРСР
 Російська імперія
Діяльністьбалерина, хореографка, вчителька музики, балетмейстерка, вчителька балету
Галузьбалет
Alma materАкадемія російського балету імені А. Я. Ваганової
ВчителіNina Fedorovna Mlodzinskayad
Відомі учніGelu Barbud, Уланова Галина Сергіївна, Мей Варвара Павлівна, Васіна Клавдія Герасимівна і Семенова Марина Тимофіївна
Знання мовросійська[6][7]
ЧленствоАкадемія російського балету імені А. Я. Ваганової
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
народний артист РРФСР Сталінська премія

Горпи́на Я́ківна Вага́нова (рос. Агриппи́на Я́ковлевна Вага́нова; 14 (26 червня) 1879, Санкт-Петербург — 5 листопада 1951, Ленінград) — російська балерина, педагог, балетмейстер вірменського походження, народна артистка РРФСР (1934), завдяки якій вікові традиції імператорського російського балету були збережені і систематизовані в радянський період.

Біографія

[ред. | ред. код]

Горпина Ваганова народилася в Санкт-Петербурзі. З 1888 року навчалася в Імператорській танцювальній школі у Є. П. Соколової, О. О. Облакова, Л. І. Іванова, К. О. Вазем, А. Х. Йогансон, П. А. Гердта. По її закінченні в 1897 була прийнята в кордебалет Маріїнського театру, через кілька років отримала статус солістки.

Вагановій блискуче вдавалися окремі сольні варіації, наприклад, в балеті Деліба «Коппелія», за що її прозвали «королевою варіацій». В 1910-ті роки, незадовго до закінчення кар'єри, почала виконувати головні партії. Маріус Петіпа, однак, не цінував її виконавської майстерності. У його щоденниках можна зустріти такі записи: «Г-жа Ваганова жахлива. На балет не йду…»[8][9]

Поштова марка Росії, присвячена Горпині Вагановій

Покинувши сцену в 1916 році, Ваганова зайнялася викладанням, після революції — в Петроградському хореографічному училищі. Розробила власну педагогічну систему, засновану на ясності та осмисленості техніки, строгості постановки корпусу, позицій рук і ніг. «Система Ваганової» зіграла визначальну роль у розвитку балетного мистецтва 20 століття. Серед її учнів — Марина Семенова, Галина Уланова, Надія Базарова, Наталія Дудинська, Ольга Моїсєєва, Майя Плісецька, Алла Осипенко та багато інших видатних балерини 20 століття.

Книга Ваганової «Основи класичного танцю», в якій вона детально викладає свої педагогічні погляди, була вперше видана в 1934, витримала кілька перевидань і перекладена на багато мов світу. До самої смерті Ваганова також була хореографом в Кіровському (Маріїнському) театрі. Померла Горпина Яківна 5 листопада 1951 а в Ленінграді. Похована на «літераторських містках» Волковського кладовища Санкт-Петербурга.

Ваганова — Народна артистка РРФСР (1934), лауреат Сталінської премії за 1946. В 1957 у Ленінградському хореографічному училищу було присвоєно її ім'я (нині Академія російського балету).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б SNAC — 2010.
  2. ↑ а б Find a Grave — 1996.
  3. ↑ а б FemBio database
  4. ↑ а б в Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
  5. ↑ Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
  6. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  7. ↑ CONOR.Sl
  8. ↑ Биографии. История жизни великих людей. Архів оригіналу за 12 травня 2012. Процитовано 24 березня 2010.
  9. ↑ Lynn Garafola. Legacies of twentieth-century dance. Архів оригіналу за 4 листопада 2011. Процитовано 24 березня 2010.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ваганова_Горпина_Яківна&oldid=39967916