Координати: 48°40′19″ пн. ш. 39°32′18″ сх. д. / 48.67194° пн. ш. 39.53833° сх. д. / 48.67194; 39.53833

Валуйське (село)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Валуйське
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Щастинський район
Тер. громада Станично-Луганська селищна громада
Код КАТОТТГ UA44160050030054859
Основні дані
Засноване 1834
Населення 3996
Площа 65,1 км²
Густота населення 61,38 осіб/км²
Поштовий індекс 93651
Телефонний код +380 6472
Географічні дані
Географічні координати 48°40′19″ пн. ш. 39°32′18″ сх. д. / 48.67194° пн. ш. 39.53833° сх. д. / 48.67194; 39.53833
Середня висота
над рівнем моря
55 м
Водойми річки: Верхньо-Ольхова, Бродок
Місцева влада
Адреса ради 93650, Луганська обл., Станично-Луганський р-н, с. Валуйське, вул. Центральна, 274
Карта
Валуйське. Карта розташування: Україна
Валуйське
Валуйське
Валуйське. Карта розташування: Луганська область
Валуйське
Валуйське
Мапа
Мапа

Валу́йське — село в Україні, у Станично-Луганській селищній громаді Щастинського району Луганської області. Населення становить 3996 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Валуйська сільська рада.

Географія

[ред. | ред. код]

Географічні координати: 48°40' пн. ш. 39°32' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 65,1 км².

Село розташоване у східній частині Донбасу за 10 км від районного центру. Найближча залізнична станція — Вільхова, за 2 км. На південно-західній околиці села річка Бродок впадає у річку Верхньо-Ольхову.

Історія

[ред. | ред. код]

Населений пункт засновано 1834 року козаками Станиці Луганської. Назва поселення походить від прізвища першопоселенця Валуйського[1].

1899 року поблизу Валуйського почалося будівництво залізничної лінії ЛуганськМіллерове[2].

У 19321933 роках Валуйська сільська рада постраждала від Голодомору. За свідченнями очевидців кількість померлих склала щонайменше 149 осіб, імена яких встановлено[3].

Наприкінці 1960-х років у селі діяли центральна садиба радгоспу «Луганський», середня і восьмирічна школи, 2 бібліотеки, клуб, лікарня і майстерні побутового обслуговування[2].

Упродовж війни на сході України село потрапило до зони бойових дій[4]. 23 січня 2015 року Болотене зазнало масованого обстрілу із артилерії та «Градів» зі сторони збройних формувань ЛНР, внаслідок чого були пошкоджені 7 приватних будинків та одна двоповерхівка, один зі снарядів влучив у подвір'я будинку для людей похилого віку «Надія». 11 лютого під завалами власного будинку, у який влучив артилерійський снаряд, загинула 52-річна жінка[5]. 3 серпня 2015-го терористи вкотре обстрілюють село, поранено співробітника ДАІ[6]. 17 вересня 2015-го терористи обстріляли машину українських військових з гранатомета, двоє бійців 128-ї бригади поранені[7].

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 3996 осіб, з них 11,21 % зазначили рідною мову українську, 88,61 % — російську, а 0,1 % — іншу[8].

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Поблизу Валуйського виявлені рештки поселення епохи бронзи (II — початок I тисячоліття до н. е.)[2].

В селі народилися:

Також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Высоцкий В. И. (2003). Исторические аспекты топононимов Луганщины. Луганск. с. 196.
  2. а б в Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область, 1968, с. 840.
  3. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Луганська область, 2008, с. 514-517.
  4. Бойовики обстріляли будинок для літніх людей у Валуйському — Г.Москаль. Архів оригіналу за 23 січня 2015. Процитовано 23 січня 2015.
  5. За добу бойовики зруйнували в Станиці Луганській понад 30 будинків. Є вбиті та поранені. Архів оригіналу за 12 лютого 2015. Процитовано 12 лютого 2015.
  6. Бойовики обстріляли село на Луганщині: поранено інспектора ДАІ. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 3 серпня 2015.
  7. Бойовики обстріляли з гранатомета машину військових у Валуйському, двоє бійців поранені. Архів оригіналу за 19 жовтня 2015. Процитовано 19 вересня 2015.
  8. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 березня 2014.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Тронько П. Т. (голова головної редколегії) та ін. Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — 939 с.
  • Михайличенко В.В., Борзенко М.О., Жигальцева В.Л. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Луганська область. — Луганськ : Янтар, 2008. — 918 с. — 3500 прим.

Посилання

[ред. | ред. код]