Весьєгонськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Місто
Весьєгонськ
рос. Весьегонск
Герб
Герб

Координати 58°39′ пн. ш. 37°16′ сх. д.H G O

Країна Росія
Регіон Тверська область
Район Весьєгонський район
Дата заснування 1564
Перша згадка 1564
Місто з 1776
Площа 10 км²
Висота центру 108  м
Населення 6 455  (2015)
Катойконім весьєгонці, весьєгонець
Часовий пояс UTC+3
Телефонний код 48264
Поштовий індекс 171 720
Автомобільний код 69
Код ЗКАТУ 28210501
GeoNames 473943
Весьєгонськ. Карта розташування: Росія
Весьєгонськ
Весьєгонськ
Весьєгонськ (Росія)
Весьєгонськ. Карта розташування: Тверська область
Весьєгонськ
Весьєгонськ
Весьєгонськ (Тверська область)
Мапа

Весьєго́нськ або Весьйо́гонськ — місто (з 1776[1]) на північному заході Росії, адміністративний центр Весьєгонського району Тверської області. Найпівнічніше місто Тверської області, розташоване на березі Моложської затоки Рибінського водосховища, за 253 км від Твері. Відстань від Москви — 420 км автошляхами.

Етимологія

[ред. | ред. код]

Назва міста спочатку звучала як Весь (село) Йогонська.

Історія міста

[ред. | ред. код]
Герб 1780

Вперше згадується як село Весь-Йогонська в 1564.

У XVI—XIX століттях Весь-Йогонська — важливий торговий центр. За свідченням зарубіжних джерел того часу, тут вели торгівлю купці з Німеччини, Італії, Греції, Персії. Тут продавалися й купувалися сіль, віск, хміль, мед, риба, сукно та хутро. З 1776 — заштатне місто в Тверському намісництві, а з 1796 — в Тверській губернії (як заштатне, а з 1803 року — повітове місто). У 1780 місто отримало герб: зображення чорного рака на золотому полі[2].

Весьєгонськ згаданий Н. В. Гоголем у «Мертвих душах» як приклад крайнього глушини.

Значення Весьєгонська різко впало з припиненням регулярного судноплавства по Тихвінській водній системі в другій половині XIX століття. У 1890 році в місті налічувалося всього 2813 особи[2].

На початку 1920-х років робилися спроби пожвавлення Тихвінської водної системи, в 1926 до Весьєгонська була підведена залізнична гілка, яку передбачалося продовжити до лінії Череповець — Бабаєво, проте незабаром роботи були припинені. На початку 1940-х років місто майже повністю було затоплено у зв'язку із заповненням Рибінського водосховища та відбудоване на новому місці.

Промисловість

[ред. | ред. код]
  • ВАТ «Весьєгонський ліспромгосп» — заготівля ділової деревини, випуск пиломатеріалів. (закритий)
  • ВАТ «Весьєгонський винзавод» — виробництво вина на основі імпортних винматеріалів та місцевої журавлини.
  • Державне підприємство «Лісгосп».
  • ТОВ «Лагуна» — заготівля ділової деревини та випуск пиломатеріалів.

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

До теперішнього часу в Весьєгонську збереглися церкви: Казанська (1811 р.), Троїцька (1868 р.), Іоанна Предтечі (дерев'яна, 1903 р.). Є краєзнавчий музей, музей «Рака», музей ремесел. У 2007 встановлений поклонний хрест пам'яті затоплених святинь.

Транспорт

[ред. | ред. код]

Весьєгонськ — портове місто на Рибінському водосховищі.

Кінцевий пункт на гілці від залізничної лінії Санкт-Петербург — Мга — Кіріші — Неболчі — Сонково — Калязін — Савелове (Кімри) — Москва (Москва Савел.) (залізнична лінія Овініще — Весьєгонськ). На сьогоднішній день по залізничній гілці ходить лише приміський поїзд Сонково — Весьєгонськ.

Автобусне сполучення є до Твері (щодня), Москви (щодня), Санкт-Петербурга та Устюжного.

Річковий транспорт: є два робочих теплоходи («Бриз» та КС-100), які здійснюють перевезення по річці. Регулярного сполучення по річці немає.

Відомі уродженці

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 января 1980 года) / Сост.: В. А. Дударев, Н. А. Евсеева. — М. : Известия Советов народных депутатов СССР, 1980. — С. 132.(рос.)
  2. а б Весьегонск // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Міста під водою. Подорож по затоплених берегів Верхньої Волги/Автор-упорядник В. І. Єрохін. — Твер: Гранд-Холдинг, 2010. — 112 з. — ISBN 978-5-9971-9016-3.

Посилання

[ред. | ред. код]