Мертві душі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мертві душі
Dead Souls (novel) Nikolai Gogol 1842 title page.jpg
Титульна сторінка першого видання
Оригінал Мёртвые души
Жанр роман
Автор Гоголь Микола Васильович
Мова російська
Виданий 1842
Переклад І. Франко, 1882;
Г. Косинка (під редакцією В. Підмогильного), 1934;
за редакцією А. Хуторяна, Ф. Гавриша, М. Щербака, 1935;
за редакцією К. Шмиговського, 1948;
за редакцією І. Сенченка, 1952
Wikisource-logo.svg Текст у Вікіджерелах

«Мертві душі» (мовою оригіналу Мёртвые души) — роман російського письменника українського походження Миколи Васильовича Гоголя, який вважається зразком російської літератури XIX століття. Сам Гоголь визначив жанр свого твору як «епічна поема в прозі». Перший том роману був виданий у 1842; другий том письменник знищив власноручно, збереглися лише його окремі розділи; щодо третього тому були тільки загальні задуми.

Незважаючи на те, що роман фактично не завершено, його перший том розглядається як повний твір.

Назва[ред.ред. код]

У Російській імперії до скасування кріпацтва у 1861 році, землевласники мали право на власних невільних людей-кріпаків, що обробляли їх землю. Кріпаки вважалися власністю поміщика і їх можна було купувати, продавати чи закладати, як і будь-яке інше рухоме майно. Для обліку кріпаків (і людей взагалі), використовувалося слово «душа», наприклад, говорили «шість душ кріпаків». Сюжет роману ґрунтується на «мертвих душах» (тобто «мертвих кріпаках»), які далі вважалися власністю поміщика згідно з обліком. З іншого боку, назва роману стосується «мертвих душ» персонажів-поміщиків і різних аспектів їх морального і духовного виродження, яке стає видимим в процесі ближчого ознайомлення читача з ними.

Переклади українською мовою[ред.ред. код]

Перший переклад першого тому поеми українською мовою здійснив 1882 року Іван Франко[1]. У 1934 році його переклав Григорій Косинка (під редакцією В. Підмогильного), у 1935 році — переклад за редакцією А. Хуторяна, Ф. Гавриша, М. Щербака (два томи поеми). У 1948 році вийшов переклад за редакцією К. Шмиговського, а у 1952 році — переклад за редакцією І. Сенченка (два томи поеми).

Примітки[ред.ред. код]

  1. Миколай Гоголь. Мертви душъ, або Вандровки Чичикова. Тема Миколая В. Гоголя. Накладом редакціи «Дела». — Львов. З друкарні т-ва им. Шевченка, под зарядом К. Беднарського, 1882 р. Перші 6 ст. «Слово от видавництва», а в кінці (273-274) замітка перекладача про зміст ІІ тому «Мертвих душ» (перекладається тільки 1-ий). - 280 с.

Посилання[ред.ред. код]

  • Сквіра Н. «Мертві душі» Миколи Гоголя в українських перекладах [1]
  • Балабко О.В. Синьйор Ніколо й синьйор Мікеле: Рим Гоголя й Капрі Коцюбинського: Есеї. - К.: Факт, 2006. - 248 с.:іл.
  • «Мертві душі» на сайті Е-бібліотека «Чтиво»
книги Це незавершена стаття про книгу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.