Войцех Пшоняк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Войцех Пшоняк
пол. Wojciech Pszoniak
Дата народження 2 травня 1942(1942-05-02)[1][2][3]
Місце народження Львів, Українська РСР, СРСР[1]
Дата смерті 19 жовтня 2020(2020-10-19)[4] (78 років)
Місце смерті Варшава, Республіка Польща[4]
Поховання Військові Повонзки
Громадянство Польща Польща
Професія актор
Alma mater Краківська Академія театрального мистецтва імені Станіслава Виспянського
Роки активності 1965 — наш час
IMDb ID 0699659
Автограф
Нагороди та премії
Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест)
Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест)
Хрест Заслуги (Польща)
Хрест Заслуги (Польща)
Медаль «За заслуги в культурі Gloria Artis»defaultЗолота медаль «За заслуги в культурі Gloria Artis»
Медаль «За заслуги в культурі Gloria Artis»defaultЗолота медаль «За заслуги в культурі Gloria Artis»
Кавалер ордена «За заслуги» (Франція)
Кавалер ордена «За заслуги» (Франція)
Войцех Пшоняк у Вікісховищі
Зірка Войцеха Пшоняка на Алеї зірок в Лодзі

Во́йцех Зигмунт Пшо́няк (пол. Wojciech Zygmunt Pszoniak; 2 травня 1942, Львів — 19 жовтня 2020, Варшава, Польща) — польський театральний та кіноактор, театральний педагог.

Біографія[ред. | ред. код]

Войцех Пшоняк народився 2 травня 1942 року у Львові, де провів перші роки життя. У 1945 році сім'я Войцеха була вимушена покинути Львів і переїхала до Гливиць. У початковій школі Войцех учився грати на скрипці та кларнеті. Перейшовши в середню школу, він почав грати на гобої й виступати у військовому оркестрі. Бувши студентом, Пшоняк виступав на сцені аматорського і студентського театру, а в 1961 році став засновником кабаре «Червоний жираф». Дебютував у болгарському телесеріалі «Подія на тупиковій вулиці» (Произшествия на сляпата вулиця) в 1965 році.

У 1968 році закінчив Театральну академію в Кракові, після чого почав працювати в театрі як актор. Виступав, зокрема, на сцені Старого Театру в Кракові (1968-72), Національного театру (1972-74) і театру Повшехни (1974-80) у Варшаві. Грав у багатьох постановках, серед яких, зокрема: «Анафема» Станіслава Виспянського в постановці Конрада Свинарського, «Любов і гнів» Джона Осбоурна в постановці Зигмунта Гібнера та «Ревізор» Миколи Гоголя в постановці Єжи Грузи.

У 1974—1980 роках Войцех Пшоняк викладав в Театральній академії ім. Зельверовича у Варшаві. З 1969 року виступав у виставах польського «театру телебачення».

З 1978 року Пшоняк грає на сцені французьких театрів, а в 1980-х переїхав у Париж на постійній основі. У Франції він на сценах театрів не тільки грає, а й ставить власні п'єси, використовуючи для розмовних сцен як рідну польську, так і французьку мови.

У кіно почав зніматися на початку 1970-х років. За свою акторську кар'єру зіграв у 80 різних фільмах і серіалах міжнародного виробництва. Популярність акторові принесла роль у фільмі Анджея Вайди «Земля обітована» (1974). Це був його другий спільний фільм з Вайдою, з яким актор встиг до цього попрацювати над стрічкою «Весілля» (1972). Надалі знявся також у фільмах Вайди «Дантон» (1982) і «Корчак» (1990). Серед артистичних досягнень актора також ролі у фільмах: «Аустерія» Єжи Кавалеровича, «Арія для атлета» Філіппа Байона, «Убити ксьондза» Агнешки Голланд. У 1979 році Пшоняк зіграв у культовому фільмі «Бляшаний барабан», знятому німецьким режисером Фолькером Шльондорфом.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Войцех Пшоняк був одружений з Барбарою Пшоняк і мав старшого на 12 років брата, Антоні Пшоняка[pl], який також є актором.[5]

Фільмографія[ред. | ред. код]

Стаття-список Список ролей Войхеха Пшоняка в кіно та на телебаченні
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
19671990 с Розслідування комісара Мегре Les enquêtes du commissaire Maigret Оцеп
1970 ф Обличчя ангела Twarz anioła батько Тадека
1972 ф Диявол Diabel Незнайомець-Диявол
1972 ф Переселення Przeprowadzka инженер Анджей Новіцький
1972 тф Пілат та інші Pilatus und andere — Ein Film für Karfreitag Ієшуа Га-Ноцрі
1973 ф Весілля Wesele журналіст / Станьчик
1974 ф Гніздо Gniazdo Мешко I, польський князь
1974 ф Земля обітована Ziemia obiecana Велт Мориц
1975 ф Картинки з життя Obrazki z życia Єжи Войцеховський, музикант (новела "Spór")
1975 ф Засуджений Skazany Ришард Бельчик
19751991 с Сінема 16 Cinéma 16 Рехт
1976 ф Тіньова смуга Smuga cienia диригент жіночого оркестру
1976 ф Я — метелик, або Роман сорокарічного Motylem jestem, czyli romans 40-latka Освальд, редактор з телебачення
1977 ф Справа Горгонової Sprawa Gorgonowej професор
1977 ф Реколекції Rekolekcje Марек
1978 ф Лікарня перетворення Szpital przemienienia лікар Марглевський
1979 ф Арія для атлета Aria dla atlety Зідельмайер, директор цирку
1979 ф Бляшаний барабан Die Blechtrommel Файнгольд
1979 ф Ґолем Golem ув'язнений
1980 ф Олімпіада 40 Olimpiada 40 Отто Шульце
1981 ф Лімузин Даймлер-Бенц Limuzyna Daimler-Benz Богданьський
1981 ф Вікно Okno кельнер
1981 ф Тихий рік Spokojne lata Сліз
1983 ф Дантон Danton Максиміліан Робесп'єр
1983 ф Аустерія Austeria Рудий Йоселе
1984 ф Діагональ слона La Diagonale du fou гросмейстер Фелтон, член команди Фромма
1985 ф Гіркий врожай Bittere Ernte Цибульковський
1986 ф Ненавиджу акторів Je hais les acteurs Геркуль Потнік
1986 с З моїми гарячими сльозами Mit meinen heißen Tränen Каєтан
1986 ф Літо самурая Der Sommer des Samurai Герхард Кралль
1988 ф Роки сендвічів Les Années sandwiches Макс
1988 ф Червона Венеція Rouge Venise Антоніо Вівальді
1988 ф Убити ксьондза To Kill a Priest гравець у бридж
1989 ф Двоє Deux Валькович
1990 ф Корчак Korczak Януш Корчак
1990 ф Мосьє Monsieur Кальтц
1990 ф Гавен Gawin П'єр / Геркс
1992 ф Винність невинного або коли краще спати Kiedy rozum śpi Оттенхаген
1992 ф Парад ідіотів Le Bal des casse-pieds Гробонек
1993 ф Вітер зі сходу Vent d'est полковник Лев Чеко
1994 тф Вигнання з раю Fall from Grace лікар
1995 ф Погляд Одіссея Ulysses' Gaze епізод
1995 ф Страсний тиждень Wielki tydzien Замойський
19952001 с Кавана Kavanagh QC Елек Зіманій
1997 ф Брат нашого бога Brat naszego Boga незнайомець
2000 ф Байланд Bajland Ян Ридель, кандидат на пост президента
2000 ф Друге життя Deuxième vie батько Вінсента
2001 ф Хаос Chaos Палі
2003 ф Обітниця мовчання Le Pacte du silence єпископ
2003 ф Король вищий за хмари Là-haut, un roi au-dessus des nuages продюсер
2004 ф Змія в кулаці Vipère au poing батько Воліца
2006 ф Страйк — героїня Гданська Strajk — Die Heldin von Danzig Камінський
2007 ф Надія Nadzieja Бенедикт Вебер
2008 с 39 з половиною 39 i pól Стефан Давідзюк
2008 с Зараз або ніколи! Teraz albo nigdy! Вітольд
2009 ф Менше зло Mniejsze zło пацієнт
20092014 с Наліт Braquo Йосип Віссаріонович
2010 ф Маленький іспит зрілості 1947 Mała matura 1947 майор Тшаска
2010 ф Містифікація Mistyfikacja перукар Пінно
2010 ф Не в цій людині Nie ten człowiek барон
2010 ф Роберт Мітчем мертвий Robert Mitchum est mort ректор школи кінематографії
2010 с Справедливість Sprawiedliwi старий Якуб Кон
2011 ф Варшавська битва. 1920 Bitwa warszawska 1920 Максим Вейган, французький генерал
2011 ф Кріт Kret Стефан Гарбарек, колишній капітан держбезпеки
2011 ф Переможець Wygrany професор Карлофф
2011 ф Кіт рабина Le chat du rabbin Вастенов, озвучення
2011 ф Чорний четвер Czarny Czwartek. Janek Wiśniewski padł Владислав Гомулка
2012 ф Розмазня Cassos пан Летц
2014 ф Карт-бланш Carte Blanche викладач
2014 с Дитина Розмарі Rosemary's Baby містер Віс
2015 ф Ексцентрики Excentrycy, czyli po słonecznej stronie ulicy Філіцьян Зуппе, настроювач фортепіано
2017 ф Зазирни в його серце Si tu voyais son coeur поляк

Визнання[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації Войцеха Пшоняка[6]
Рік Категорія Фільм Результат
Кінофестиваль у Гдині
1975 Приз найкращому акторові Земля обітована Перемога
Монреальський кінофестиваль
1983 Найкращий актор Дантон Перемога
Премія Європейської кіноакадемії
1988 Найкращий актор другого плану З моїми гарячими сльозами Номінація
Премія «Орли»
2012 Найкращий актор другого плану Кріт Номінація
2016 Ексцентрики Перемога

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #138639213 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. SNAC — 2010.
  3. Filmportal.de — 2005.
  4. а б в https://tvn24.pl/polska/wojciech-pszoniak-nie-zyje-aktor-mial-78-lat-4724726
  5. Bartosiak, Arkadiusz; Klinke, Łukasz; Meller, Marcin (2009). Wywiad z Wojciechem Pszoniakiem. Playboy. 2. Архів оригіналу за 9 квітня 2018. Процитовано 12 грудня 2017. 
  6. Нагороди та номінації Войцеха Пшоняка на сайті IMDb (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]