Володимир фон Пахман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир фон Пахман
Народився27 липня 1848(1848-07-27)[4][5][…]
Одеса, Російська імперія[4][5]
Помер6 січня 1933(1933-01-06)[1][2][3] (84 роки)
Рим, Італія
ПохованняКампо Верано[6]
Країна Російська імперія
 СРСР
 Королівство Італія[7]
Діяльністькласичний піаніст
Alma materВіденський університет музики й виконавського мистецтва і ОНУ ім. І. І. Мечникова
ВчителіАнтон Брукнер і Josef Dachsd
У шлюбі зMarguerite Laborid
Нагороди

Володимир фон Пахман (італ. Vladimiro de Pachmann; 27 липня 1848, Одеса — 6 січня 1933, Рим) — піаніст, україно-німецького походження. Відомий своїми виконаннями робіт Шопена, а також ексентричним сценічним стилем.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в Одесі. Фамільні префікси von та de додав до свого ім'я власноруч, цей факт підтверджує те, що його брати, які служили в російській імперській армії не використовували дані префікси.

Батько був професором в Одеському університеті, був скрипалем-аматором, який особисто знав Бетховена, Вебера, а також інших відомих віденських композиторів[8]. У юності батько був єдиним вчителем Володимира. Досягши 18-річного віку, Володимир поїхав до Відня, де вступив до Віденської консерваторії, у якій навчався грати на піаніно під керівництвом Йозефа Дахса, а також вивчав теорію з Антоном Брукнером. Отримавши золоту медаль консерваторії, у 1869 році Володимир провів свій перший концерт в Одесі, однак до 1882 року з'являвся на публіці досить рідко, надаючи перевагу подальшому самовдосконаленню. Згодом відправися у турне Європою та Сполученними Штатами та був визнаний кращим гравцем своєї епохи. Його програму загалом складали роботи Шопена, однак були вкраплення: Баха, Скарлатті, Мендельсона та Генсельта.

У Данії композитор був посвячений у лицарі Ордену Данерброг.

Пахманн був одним із перших композиторів, хто почав записувати власні твори. У 1906 році він зробив записи для піаніно, виробництва компанії Welte-Mignon, а у 1907 році для Грамофону.

Він також був відомий своїми жестами, закликами до аудиторії під час своїх виступів, а також промовлянням до самого себе. Бернард Шоу якось прокоментував поведінку композитора наступними словами: «Він виконує пантоміму під час акомпанімент музики», а критик Джеймс Гюнекер назвав його гру «Шопензе». Одного разу Ференц Ліст, реферуючи Пахману, оголосив початок його виступу наступним чином: «Зараз ви вперше почуєте справжнього Шопена».

У квітні 1884 року Пахманн одружився з британською піаністкою, австралійського походження Меггі Окей (Єнн Луїза Маргарет Окей, 1865—1952), яка раніше стане відомою під ім'ям Маргеріт де Пахманн. Вони разом давали концерти по всій Європі. У подружжя народилось три сини: Віктор, який помер у дитинстві, Адріано та Леонід (Лайонелл). Шлюб тривав 7 років[9].

Володимир фон Пахманн помер у Римі у 1933 році, у 84-річному віці.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Encyclopædia Britannica
  2. а б International Music Score Library Project — 2006.
  3. а б Roglo — 1997. — 10000000 екз.
  4. а б Г. Риман Пахман // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. ЭнгельМосква: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 3. — С. 1000.
  5. а б М. Pachmann, Vladimir de // A Dictionary of Music and Musicians (A.D. 1450-1889): by eminent writers, English and foreign with illustrations and woodcuts / G. Grove, John Alexander Fuller MaitlandLondon: Macmillan Publishers, 1900. — Vol. 4. — P. 737–738.
  6. Find a Grave — 1996.
  7. https://catalogue.bnf.fr/ark:/12148/cb13926865s
  8. Grove's Dictionary of Music and Musicians, 5th ed., 1954, Vol. VI, p. 479
  9. Budgee Budgee. Архів оригіналу за 11 січня 2018. Процитовано 10 січня 2018.

Додаткова література

[ред. | ред. код]
  • Mark Mitchell, Vladimir de Pachmann: A Piano Virtuoso's Life and Art (Indiana University Press, 2002) ISBN 0-253-34169-8.
  • Francesco Pallotelli: Vladimiro de Pachmann. Rom: Novissima, 1916
  • Edward Blickstein and Gregor Benko, Chopin's Prophet: The life of pianist Vladimir de Pachmann, Scarecrow Press, 2013

Записи

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]