Вольф Блітцер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вольф Блітцер
англ. Wolf Blitzer
Народився 22 березня 1948(1948-03-22)[1][2] (76 років)
Аугсбург, Баварія, Бізонія, окупована союзниками Німеччина, Німеччина
Країна  Німеччина
 США
Місце проживання Бетесда
Діяльність журналіст, program host
Alma mater Університет в Буффало, Єврейський університет, Університет Джонса Гопкінса, Paul H. Nitze School of Advanced International Studiesd і Kenmore West Senior High Schoold
Знання мов німецька
Заклад Сі-Ен-Ен[3], Джерусалем пост[4] і Ройтерз[3]
Членство White House press corpsd
Роки активності 1972 — тепер. час
Конфесія юдаїзм
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
IMDb ID 0088566
Сайт edition.cnn.com/profiles/wolf-blitzer-profile

Вольф Ісаак Блітцер (нар. 22 березня 1948) — американський журналіст, ведучий телевізійних новин та автор; репортер CNN з 1990 року. В даний час є головним ведучим мережі.

Життєпис[ред. | ред. код]

Ранні роки та освіта

Блітцер народився в Аугсбурзі, Німеччина, в 1948 році, під час окупації союзників після Другої світової війни[5][6], син Цезії Блітцер, домогосподарки, та Девіда Блітцера, будівельника.[7][8][9] Його батьками були польські євреї-біженці з окупованої німцями Польщі, які пережили концентраційний табір Аушвіц; там загинули його бабуся і дідусь, двоє дядьків та дві тітки з боку батька.[10][11] Блітцер і його сім'я емігрували в Сполучені Штати відповідно до положень Закону про переміщених осіб 1948 року.[12]

Блітцер виріс в Баффало, штат Нью-Йорк, і закінчив середню школу Кенмор-Уест.[13][14] Він отримав ступінь бакалавра історії в Університеті штата Нью-Йорк в Буффало в 1970 році. У 1972 році він здобув ступінь магістра мистецтв з міжнародних відносин у Школі передових міжнародних досліджень університету Джона Хопкінса. У 1972 році він здобув ступінь магістра мистецтв з міжнародних відносин у Школі передових міжнародних досліджень університету Джона Гопкінса. Під час навчання в університеті, він навчався за кордоном в Єврейському університеті Єрусалиму, де вивчив іврит.[15]

Кар'єра

Блітцер розпочав свою кар'єру в журналістиці на початку 1970-х років у бюро Тель-Авіва інформаційного агентства Reuters. У 1973 році він привернув увагу редактора Jerusalem Post Арі Рата, який найняв Блітцера в якості вашингтонського кореспондента англомовної ізраїльської газети.

У середині 70-х років Блітцер також працював в Американсько-ізраїльському комітеті громадських зв'язків (AIPAC) в якості редактора їх щомісячної публікації Near East Report.[16][17] Будучи в AIPAC, у роботі Блітцера основна увага приділялася питанням Близького Сходу, які стосуються зовнішньої політики США.[18]

У травні 1990 року Блітцер перейшов на CNN і працював репортером з військових питань. Висвітлення його командою першої війни в Перській затоці в Кувейті виграло премію CableACE і зробило його відомим.

У 1992 році Блітцер став кореспондентом CNN в Білому домі і займав цю посаду до 1999 року.

У 2000 році він почав вести власне шоу "Wolf Blitzer Reports", яке тривало до 2005 року.

З 8 серпня 2005 року Блітцер веде двогодинну опівдні/раннього вечора програму «Ситуаційна кімната» на CNN.[19][20]

Особисте життя[ред. | ред. код]

Блітцер і його дружина Лінн Грінфілд живуть в Бетесді, штат Меріленд. У них є дочка Ілана Бліцер Гендельман, яка народилася в 1981 році.[21][22]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден «За заслуги» ІІІ ступеня (Україна, 23 серпня 2022) — за значні особисті заслуги у зміцненні міждержавного співробітництва, підтримку державного суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий внесок у популяризацію Української держави у світі.[23]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ SNAC — 2010.
  2. ↑ Encyclopædia Britannica
  3. ↑ а б https://edition.cnn.com/profiles/wolf-blitzer-profile#about
  4. ↑ The New York Review of Books / R. B. Silvers, B. Epstein, E. Hardwick et al. — 1963. — ISSN 0028-7504; 1944-7744
  5. ↑ Encyclopedia of television news [Архівовано 31 грудня 2013 у Wayback Machine.], By Michael D. Murray, Greenwood Publishing Group, 1999, ISBN 978-1-57356-108-2.
  6. ↑ Bisco, Jim (Winter 2004). History in the Making: CNN's Wolf Blitzer, B.A. '70, covers the world through history lessons learned at UB. UB Today. University of Buffalo. buffalo.edu. Архів оригіналу за 3 лютого 2017.
  7. ↑ Bisco, Jim (Winter 2004). History in the Making: CNN's Wolf Blitzer, B.A. '70, covers the world through history lessons learned at UB. UB Today. University of Buffalo. buffalo.edu. Архів оригіналу за 3 лютого 2017.
  8. ↑ Maxine Block; Anna Herthe Rothe; Marjorie Dent Candee; Charles Moritz (2007). Current Biography Yearbook. Процитовано 11 жовтня 2013.
  9. ↑ 20 Questions with Wolf Blitzer. TheHill. Архів оригіналу за 22 березня 2021. Процитовано 29 березня 2021. And my dad was a homebuilder in Buffalo, N.Y., and if I hadn’t developed the journalistic bug early on, I might’ve stayed in Buffalo and built homes, which wouldn’t have been too bad, either.
  10. ↑ CNN's Blitzer gets deeply personal in exchange over family separation policy. The Buffalo News (en-us) . 19 червня 2018. Архів оригіналу за 13 березня 2020. Процитовано 9 грудня 2019.
  11. ↑ Torok, Ryan (21 листопада 2017). Q&A with Wolf Blitzer on Muslim Refugees, 'Fake News' and His Favorite Journalism Movie. Jewish Journal (амер.). Архів оригіналу за 9 грудня 2019. Процитовано 9 грудня 2019.
  12. ↑ Torok, Ryan (21 листопада 2017). Q&A with Wolf Blitzer on Muslim Refugees, 'Fake News' and His Favorite Journalism Movie. Jewish Journal (амер.). Архів оригіналу за 9 грудня 2019. Процитовано 9 грудня 2019.
  13. ↑ CNN's Blitzer gets deeply personal in exchange over family separation policy. The Buffalo News (en-us) . 19 червня 2018. Архів оригіналу за 13 березня 2020. Процитовано 9 грудня 2019.
  14. ↑ Torok, Ryan (21 листопада 2017). Q&A with Wolf Blitzer on Muslim Refugees, 'Fake News' and His Favorite Journalism Movie. Jewish Journal (амер.). Архів оригіналу за 9 грудня 2019. Процитовано 9 грудня 2019.
  15. ↑ New York Magazine. February 11, 1991, p. 36.
  16. ↑ Himmelfarb, Joel (13 грудня 2006). Jimmy Carter's 'Jewish Problem'. The American Spectator. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 3 вересня 2020.
  17. ↑ Ross officially joins Israeli lobby. Mid-East Realities. 19 січня 2005. Архів оригіналу за 30 квітня 2005.
  18. ↑ Wolf Blitzer. Jewish Virtual Library. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 3 вересня 2020.
  19. ↑ Wolf Blitzer. CNN. Архів оригіналу за 11 липня 2011. Процитовано 9 лютого 2007.
  20. ↑ Who's Who in America – 2007. Marquis' Who's Who Ltd. 2006. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 9 лютого 2007.
  21. ↑ Davidovit, Aliza. Wolf Blitzer (PDF). davidovit.com. Архів оригіналу (PDF) за 28 травня 2008. Процитовано 29 березня 2021.
  22. ↑ New York Times: "Ilana Blitzer, Joseph Gendelman" [Архівовано 14 грудня 2018 у Wayback Machine.] November 7, 2008.
  23. ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2022 року № 595/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
Instagram (англ.) · Facebook (англ.) · Twitter (англ.)
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вольф_Блітцер&oldid=41473275