Гелен Франкенталер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гелен Франкенталер
англ. Helen Frankenthaler
Псевдо Motherwell, Mrs. Robert Burns‏[1]
Народилася 12 грудня 1928(1928-12-12)[5][6][…]
Мангеттен, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[8]
Померла 27 грудня 2011(2011-12-27)[2][3][…] (83 роки)
Деріан[9][10]
Країна  США[11]
Діяльність гравірувальниця, дизайнерка, літографка, художниця, скульпторка, графікеса, архітектурний кресляр
Галузь абстракціонізм
Alma mater Ліга студентів-художників Нью-Йорка і Беннінгтонський коледж
Вчителі Руфіно Тамайо, Paul Feeleyd і Ганс Гофман
Знання мов англійська[3][12]
Заклад Гантерський коледж
Членство Американська академія мистецтв та літератури, Королівська академія мистецтв і Американська академія мистецтв і наук
Роки активності 1945[13] — 2011[13]
Напрямок Абстрактний експресіонізм[10][10] і Живопис кольорового поля[10]
Жанр абстракціонізм[10][10] і пейзаж[10][10]
Magnum opus Mountains and Sead
Батько Alfred Frankenthalerd
Брати, сестри Gloria F. Rossd
У шлюбі з Роберт Матервелл[14] і Stephen McKenzie DuBruld
Нагороди

Гелен Франкенталер (англ. Helen Frankenthaler; 12 грудня 1928, Мангеттен — 27 грудня 2011, Деріан) — американська художниця-абстракціоніст-експресіоністка.

Біографія[ред. | ред. код]

Гелен Франкенталер народилася 12 грудня 1928 року в Нью-Йорку.[15] Її батьком був Альфред Франкенталер, суддя Верховного суду штату Нью-Йорк.[15] Франкенталер навчалась у школі Далтона під керівництвом художника-мураліста Руфіно Тамайо, та у коледжі Беннінгтона у Вермонті.[15] Під час навчання в Беннінгтонському коледжі навчалася під керівництвом Пола Філі, який допоміг їй зрозуміти образотворчу композицію, та вплинув на її ранній стиль кубізму.[16] Після закінчення школи в 1949 році вона навчалася приватно у художника австралійського походження Воллеса Гаррісона. Вона вийшла заміж за Роберта Матервелла, художника, у 1958 році; пара розлучилася в 1971 році. Працювала в Бостонському університеті в аспірантурі з управління мистецтвом до 2015 року. Німеччини до Сполучених Штатів. У 1994 році Франкенталер вийшла заміж за Стівена М.Дюбрюля молодшого, інвестиційного банкіра, який працював в адміністрації Джеральда Форда.[17] Франкенталер померла 27 грудня 2011 року у Дарієні, штат Коннектикут, після тривалої хвороби.[18]

Стиль і техніка[ред. | ред. код]

Франкенталер пройшла через багато фаз і стилістичних змін.[19] Спочатку асоціювалася з абстрактним експресіонізмом. Її стиль вирізняється акцентом на спонтанності, як сказала сама Франкенталер: «Дійсно гарна картина виглядає так, ніби вона сталася відразу». У 1960 році для опису творчості Франкенталера було використано термін «живопис кольорового поля».[20] Термін стосується нанесення на полотно великих площ або полів кольору. Стиль характеризувався використанням відтінків, схожих за тонами чи інтенсивністю.[21] Художники кольорового поля відрізнялися від абстрактних експресіоністів спробами стирання емоційного, міфічного та релігійного змісту.

Техніка[ред. | ред. код]

Франкенталер часто малювала на негрунтованому полотні олійними фарбами, які вона сильно розбавила скипидаром, техніка, яку вона назвала «замочування плям». Це дозволяло фарбам проникати безпосередньо в полотно, створюючи розріджений, напівпрозорий ефект, який дуже нагадував акварель.[22] Франкенталер часто працювала, розкладаючи своє полотно на підлозі, техніка, навіяна Джексоном Поллоком.[16]

Нагороди та спадок[ред. | ред. код]

Франкенталер отримала Національну медаль мистецтв у 2001 році.[23] Її нагороди включають першу премію за живопис на першій Паризькій бієнале (1959); Золоту медаль Темпла, Академія образотворчого мистецтва Пенсільванії, Філадельфія (1968); Почесну нагороду мера Нью-Йорка в галузі мистецтва та культури (1986) Премію за життєві досягнення, Асоціація мистецтв коледжу (1994).[24] У 1990 році вона була обрана до Національної академії дизайну як асоційований член, а в 1994 році стала академіком.

Фонд Гелен Франкенталер[ред. | ред. код]

Нью-йоркський фонд Гелен Франкенталер заснований і наданий художницею за її життя, спрямований на сприяння більшому суспільному інтересу до образотворчого мистецтва та його розумінню. У липні 2021 року фонд надав перший раунд грантів на загальну суму 5,1 мільйона доларів.

Виставки[ред. | ред. код]

Перша персональна виставка Франкенталера відбулася в галереї Тібора де Надя, Нью-Йорк, восени 1951 року. Її перша велика виставка відбулася в Єврейському музеї в 1960 році. Наступні персональні виставки включають «Гелен Франкенталер», Музей американського мистецтва Вітні, Нью-Йорк (1969; подорожувала до галереї Вайтчепел, Лондон; Берлін), і «Гелен Франкенталер: ретроспектива живопису,» Галерея Майлза МакЕнері, нью-йоркська галерея сучасного мистецтва продемонструвала низку її робіт у 2009 році «Гелен Франкенталер», 10 грудня 2019 – 23 січня 2010).[25][26] У 2021 році Новобританський музей американського мистецтва влаштував виставку її робіт на папері з останніх етапів її творчості під назвою «Гелен Франкенталер; Пізні роботи 1990–2003».

Колекції[ред. | ред. код]

Вона була призначеною президентом Національної ради з питань мистецтва, яка консультує голову NEA. У 1989 році вона стверджувала, що державне фінансування мистецтва «не є частиною демократичного процесу» і «починає породжувати мистецького монстра». [27]

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ https://mix-n-match.toolforge.org/#/entry/115941438
  2. ↑ а б http://www.nytimes.com/2011/12/28/arts/helen-frankenthaler-abstract-painter-dies-at-83.html?pagewanted=all
  3. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ а б Helen Frankenthaler
  5. ↑ https://www.frankenthalerfoundation.org/helen/biography
  6. ↑ Library of Congress Authorities — Library of Congress.
  7. ↑ Delarge J. Le Delarge — Paris: Gründ, Jean-Pierre Delarge, 2001. — ISBN 978-2-7000-3055-6
  8. ↑ Directory of Southern Women Artists — The Johnson Collection.
  9. ↑ Зведений список імен діячів мистецтва
  10. ↑ а б в г д е ж и RKDartists
  11. ↑ Museum of Modern Art online collection
  12. ↑ CONOR.Sl
  13. ↑ а б RKDartists
  14. ↑ https://www.dedalusfoundation.org/motherwell/chronology
  15. ↑ а б в "Helen Frankenthaler", Britannica, Retrieved 24 December 2014.
  16. ↑ а б Babington, Jacklyn (2005). Against the grain: the woodcuts of Helen Frankenthaler. Artonview. 44: 22—27.
  17. ↑ Glueck, Grace (27 грудня 2011). Helen Frankenthaler, Abstract Painter Who Shaped a Movement, Dies at 83. The New York Times. Процитовано 27 грудня 2011.
  18. ↑ "Helen Frankenthaler, Abstract Painter Who Shaped a Movement, Dies at 83" by GRACE GLUECK, The New York Times, DEC. 27, 2011
  19. ↑ Carmean, E.A. Jr. (1978). On Five Paintings by Helen Frankenthaler. Art International. 22: 28—32.
  20. ↑ 'Color Field' Artists Found a Different Way Retrieved 3 August 2010
  21. ↑ Anfam, David. Colour field painting. Oxford Art Online. Oxford University Press.
  22. ↑ Fenton, Terry. "Morris Louis [Архівовано 2019-05-18 у Wayback Machine.]". sharecom.ca. Retrieved December 8, 2008
  23. ↑ Lifetime Honors: National Medal of Arts. National Endowment for the Arts. Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 27 грудня 2011.
  24. ↑ Collection Online Helen Frankenthaler - Guggenheim Museum. Guggenheim Museum. The Solomon R. Guggenheim Foundation (SRGF). Архів оригіналу за 3 March 2016. Процитовано 3 лютого 2016.
  25. ↑ Miles McEnery Gallery. Ocula. 18 травня 2021.
  26. ↑ Helen Frankenthaler. Miles McEnery Gallery.
  27. ↑ Helen Frankenthaler: Innovative painter who took abstract art in a new direction. The Independent. 12 січня 2012. Архів оригіналу за 9 травня 2022. Процитовано 22 жовтня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гелен_Франкенталер&oldid=40964532