Генріх фон Бамбергер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Генріх фон Бамбергер
нім. Heinrich von Bamberger
Народився27 грудня 1822(1822-12-27)[1][2][3]
Прага, Богемське королівство, Землі Богемської Корони, Австрійська імперія[1][4]
Помер9 листопада 1888(1888-11-09)[1][2] (65 років)
Відень, Австро-Угорщина[1]
Країна Австрія
Діяльністьпатологоанатом, професор, лікар
Alma materКарлів університет
Віденський університет
Галузьпатологія
ЗакладВіденський університет
JMU
Науковий ступіньдоктор медичних наук
ВчителіЙозеф Шкода і Карл фон Рокітанські
ЧленствоШведська королівська академія наук
Бельгійська королівська академія медицини
CMNS: Генріх фон Бамбергер у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бамбергер.

Генріх фон Бамбергер (нім. Heinrich von Bamberger; 27 грудня 1822, Звонарка поблизу Праги, Австрійська імперія — 9 листопада 1888, Відень, Австро-Угорщина) — чесько-австрійський лікар, патолог, професор, доктор медицини.

Біографія

[ред. | ред. код]

Освіту здобув в Карловому університеті в Празі та у Віденському університеті. Був учнем Йозефа Шкоди і Карла Рокітанскі. Після закінчення навчання поступив на службу до Празького громадського госпіталю, з 1850 по 1854 був асистентом при клініці Оппольцера у Відні, а в 1854 році переїхав до Вюрцбурга, отримав посаду професора Вюрцбурзького університету, працював в медичній клініці, був головним лікарем госпіталю.

Після смерті Оппольцера, у 1872 році Генріх фон Бамбергер був призначений директором медичної клініки у Відні. У тому ж році став професором Віденського університету.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Бамбергер — фахівець в області дихальної та серцево-судинної патології, провів дослідження захворювань перикарда, серцевих м'язів та ін. Одним із перших описав гематогенну альбумінурію, уремічний перикардит і періодичний полісерозит.

Завдяки його дослідженням, його іменем названо:

  • хвороба Бамбергера (судомні ураження м'язів нижніх кінцівок);
  • симптом Бамбергера (пульсація яремної вени при недостатності тристулкового клапана серця);
  • періостоз Бамбергера-Марі (системне ураження трубчастих кісток, яке може розвиватися при хронічних хворобах (частіше легенів або серця), що викликає гіпоксію.

У 1857 Генріх фон Бамбергер опублікував «Lehrbuch der Krankheiten des Herzens», один із перших підручників про патології серця. З наукових праць фон Бамбергера найбільшої уваги заслуговують наступні:

  • «Krankheiten des chylopoёtischen Systems» (1855, 2 вид., Ерланген, 1864, становить 1 розділ 6-томного видання «Handbuch der speziellen Pathologie und Therapie»);
  • «Lehrbuch der Krankheiten des Herzens» (Відень, 1857);
  • «Über Bacon von Verulam, besonders vom mediz. Standpunkte» (Вюрцбург, 1865).

Крім того, Генріх фон Бамбергер періодично публікував свої доробки у головних медичних німецьких журналах.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #119034581 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б SNAC — 2010.
  3. ↑ Who Named It?
  4. ↑ Dr. Constant v. Wurzbach Bamberger, H. // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 24. — S. 375.

Література

[ред. | ред. код]
  • Бамбергер, Генрих // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Генріх_фон_Бамбергер