Геопатогенні зони

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Геопатоге́нні зони — псевдонаукова назва локальних геохімічних аномалій токсичних або радіоактивних елементів у гірських породах, ґрунтах, чи підземних водах на певній території. Патогенна дія аномально високої концентрації токсичних і радіоактивних хімічних елементів в геологічному середовищі на організм людини і домашніх тварин давно відома і детально описана у спеціальній літературі.

Геопатогенні зони можуть формуватись у зонах розвитку активних глибинних геологічних розломів,[1] близького залягання підземних вод. Це ослаблені ділянки гірського масиву, по яких відбувається інтенсивний енерго-, масоперенос. Системою розломів до земної поверхні транспортуються мантійні гази, найнебезпечнішим з яких є радон. Потрапляючи до організму людини він провокує розвиток раку легенів. Розпад ізотопів радону в легеневій тканині викликає мікроопік, оскільки вся енергія альфа-частинок поглинається практично в точці розпаду. Рак легень, викликаний радоновим опроміненням, є шостою за частотою причиною смерті від раку[2].

На даному етапі вивчення проблеми геопатогенних зон здебільшого зводиться саме до питань радонової безпеки.Тому найпоширенішими методами виявлення геопатогенних зон на сьогодні є структурно-геодинамічне картування[3], а також еманаційна зйомка[4].

Критика

[ред. | ред. код]

Обґрунтована наукова теорія «геопатогенних зон» як така відсутня. Гіпотези про шкідливий вплив на організм людини еманацій радону з глибинних розломів земної кори наразі є предметом гарячих суперечок і дискусій. Найбільш впевнено можна говорити про наявність несприятливих для живих організмів зон поблизу вулканів, гейзерів, де спостерігаються постійні або періодичні виходи на поверхню отруйних та токсичних газів і аерозолей (СО, H2S тощо). Водночас, конкретні факти підвищеного рівня захворювань у певних місцевостях, аварійності на дорогах тощо мають ряд альтернативних пояснень[які?].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. В. И. Алехин //Геолого-мінералогічний вісник. — 2004.- № 1.[недоступне посилання з липня 2019]
  2. S. Darby, D. Hill, R. Doll (2001). Radon: A likely carcinogen at all exposures. Annals of Oncology. 12 (10): 27. doi:10.1023/A:1012518223463.
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 червня 2008. Процитовано 16 квітня 2009.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 квітня 2009.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання

[ред. | ред. код]