Гонтар Валентин Володимирович

Гонтар Валентин Володимирович
Прапорщик
Загальна інформація
Народження	25 травня 1973(1973-05-25) Михайлівка, Олександрівський район
Смерть	4 серпня 2017(2017-08-04) (44 роки)
Псевдо	«Прапор»
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Національна гвардія
Формування	«Донбас»
Війни / битви	Придністровський конфлікт Війна на сході України Бої за Лисичанськ Бої під Попасною (з 2014) Іловайський котел
Нагороди та відзнаки
Медаль «За жертовність і любов до України»

Валенти́н Володи́мирович Го́нтар (нар. 25 травня 1973(19730525) — 4 серпня 2017) — прапорщик Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1973 року в селі Михайлівка (Олександрівський район, Кіровоградська область). Зареєстрований у місті Кременчук.

Військовий за професією, служив у Криму в морській піхоті. Брав участь у війні в Придністров'ї та бойових діях у Африці. Звільнившись з армії, мешкав та працював в Москві.

Під час Революції Гідності приїхав до батьків, пішов на київський Майдан, щоб подивитись події на власні очі. В подальшому увійшов до групи «Купол» (ветерани морської піхоти та спецпризначенці) батальйону «Донбас». Брав участь у боях за Бахмут, Лисичанськ, Попасну та Курахове.

Під час першого штурму Іловайська 10 серпня 2014 року зазнав контузії та поранення руки, переніс 4 операції. В бою під віадуком побратим «Вітер» врятував йому життя: коли російські спецназівці відкрили вогонь, Валентин прикрив «Вітра» і тим самим дав йому можливість відійти в безпечне місце. А коли поранили Валентина, вже «Вітер» накрив його собою і під обстрілом перев'язав руку. «Вітер» супроводжував Гонтара та інших поранених бійців до лікарні в Старобешевому. Кістка була перебита в чотирьох місцях, вставлена пластина не дала сподіваного заживлення; поранення привело до інвалідності. Лікувався в лікарні ім. Мечникова, шпиталі МВС, приватній клініці «Борис».

Після лікування на фронт не повернувся. 2015 року одружився з київською художницею Віталіною Масловою, займалися проектом соціально-психологічної реабілітації бійців АТО «Творча Криївка» — у Карпатах.

Трагічно загинув у Києві — був вбитий невідомими; тіло підірвали гранатою. На жаль, працівникам органів правопорядку знайти вбивць не вдалося. Тіло Валентина знайшли перехожі в лісі неподалік від озера Нива (селище Катеринівка)зранку 5 серпня 2017 року. Прощання відбулося на Майдані Незалежності у Києві, в Івано-Франківську та с.Криворівні.

Похований в селі Криворівня Верховинського району.

Без Валентина лишилися дружина та син Назар 2016 р.н.

Нагороди та вшанування

• медаль УПЦ КП «За жертовність і любов до України»
• Іловайський Хрест.

Джерела

• Гонтар Валентин Володимирович [Архівовано 18 жовтня 2019 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті