Очікує на перевірку

День преподобної мучениці Євдокії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
День Євдокії
День Євдокії
День Євдокії
Євдокія. Ікона XIX ст. Москва
Інші назвиЯвдохи
Місцедруга зустріч весни
Ким святкуєтьсяСлов'яни
Типнародно-православний
Дата1 березня
Святкуваннявеснянки співали, розпалювали багаття
Традиціїпекли птахів з тіста, обходили будинки з благожеланнями

День преподобної мучениці Євдокії (у народі — День Євдокії, Явдохи) — свято, що припадає на 1 березня за Григоріанським календарем, 1 (14) березня – за Юліанським календарем. Згідно з народною традицією — це перший день весни. За цим святом прогнозували погоду на весну й літо[1].

Народні вірування

[ред. | ред. код]

За народними уявленнями, в цей день бабак прокидається від зимової сплячки, виходить на світ і свище три рази. Свиснувши, він знову ховається в свою нірку, лягає на другий бік і буде спати аж до Благовіщення. А ховрах тільки перевернеться на другий бік. В цей день, як вірили давні українці, повертаються з вирію ластівки.

Мати колись повчала сина:

«Якщо побачиш ластівку, то візьми жменю землі, кинь за нею і скажи: «На тобі, ластівко, на гніздо!» — це щоб швидше весна приходила. Ластівка на своїх крилах нам весну з вирію несе»
.

Дитина, що її обличчя всіяне веснянками, що інакше звуться ще ластовинням, побачивши ластівку в цей день, гукає:

Ластівко, ластівко, на тобі веснянки, дай мені білянки!»

Після цього біжить умиватися «весняною» водою — «щоб ластовиння не було»

Господиня, побачивши вперше ластівку в цей день, бере в жменю грудку землі, кидає на грядку і каже: «Кріп сію!» На тому місці ніби повинен вирости кріп.

Обряди

[ред. | ред. код]

В цей день, ранком, перед сходом сонця дівки-чарівниці заклинали колись ворогів:

«щоб на дорозі не стояли та мене — хрищеную, нарожденную рабу Божу Оксану[2] — добрим словом поминали!»

Прикмети

[ред. | ред. код]
  • «Ластівки вилітають — погоду обіцяють!»
  • «Стеляться» ластівки по землі — буде погода, можна вже сіяти овес;
  • «Бояться» ластівки землі — ще буде негода[3]
  • Якщо розтає сніг і на вулицях стоять калюжі, то пасічники вірять, що вони матимуть так багато меду, як води.
  • Якщо вітер у цей день віє з заходу або з півдня — буде врожай на збіжжя
  • Якщо ж зі сходу або півночі, то буде посуха, а тому і неврожай на зернові культури
  • Якщо день сонячний — уродить пшениця, якщо день понурий і небо захмарене — буде врожай на просо і гречку.
  • Теплий сонячний день віщує врожай льону і коноплі.
  • Якщо зранку сонячно, то ранні посіви будуть урожайні
  • Сонце в обід — можна надіятися на середні посіви, а якщо цілий день небо захмарене і сонце визиратиме тільки над вечір — пізні посіви будуть урожайні.
  • Якщо в цей день хуртовина, то селяни кажуть: «Явдоха хвостом крутить — буде пізня весна!»

У сільському господарстві

[ред. | ред. код]

Від «Явдохи» городники починають сіяти капусту. Садівники зрізують сухе верховіття фруктових дерев, щоб дерева краще родили і щоб на них «нечисть не заводилась».

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Явдоха з водою – Григорій з травою (14 березня) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Архів оригіналу за 10 липня 2016. Процитовано 2 вересня 2016.
  2. Кожна з дівчат вставляє своє ім'я.
  3. При цьому мала значення і кількість ластівок, бо ж, як відомо, «одна ластівка ще весни не робить»

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Воропай О. Звичаї нашого народу: у 2 т. — Мюнхен, 1954, том 2