Джеймс Дешнер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джеймс Дешнер
англ. James Dashner
Народився 26 листопада 1972(1972-11-26)[1][2][3] (51 рік)
Кобб, Джорджія, США
Країна  США
Діяльність письменник, письменник наукової фантастики, дитячий письменник, прозаїк-романіст
Сфера роботи літературна діяльністьd[4], дитяча та підліткова літератураd[4], наукова фантастика[4] і науково-фантастична літератураd[4]
Alma mater Університет Бригам Янг і Duluth High Schoold
Мова творів англійська
Роки активності 2003 — тепер. час
Magnum opus 13-та реальністьd і Той, що біжить лабіринтом[d]
Нагороди
Сайт: jamesdashner.com

CMNS: Джеймс Дешнер у Вікісховищі

Джеймс Дешнер (англ. James Dashner, нар. 26 листопада 1972) — американський письменник у жанрі фантастики. Насамперед відомий як автор дитячої/підліткової книжкової серії «Той, що біжить лабіринтом» та підліткової серії «13-та реальність», перша книга якої — «Архів дивних листів» — ввійшла до щорічного списку «Оригінальні голоси» за версією видавництва «Бордерс Ґруп».

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 26 листопада 1972 року в Остеллі, Джорджія, США. Один із шести дітей у багатодітній сім'ї[5]. Провів своє дитинство у Мормоні. У десятирічному віці почав набирати текст на друкарській машинці своїх батьків. 1991 року закінчив Дулутську середню школу та переїхав з Атланти (Джорджія) до Прово (Юта)[6]. Навчався в Університеті Брігама Янга, де отримав ступінь магістра з бухгалтерського обліку[7].

Одружений з Лінетт Андерсон, колишньою студенткою Університету Брігама Янга. Батько чотирьох дітей, яких виховує разом із дружиною. Нині мешкає у штаті Юта[8].

Пише у жанрі фантастики для підліткової аудиторії. Найуспішніша книга автора — роман «Бігун у лабіринті», який започаткував книжкову серію «Той, що біжить лабіринтом». 21 вересня 2014 року, два дні після виходу однойменної екранізації, книга вже протягом 100 тижнів входила до списку бестселерів «Нью-Йорк Таймс» у категорії «дитячі книжкові серії»[9].

Контроверсії[ред. | ред. код]

2018 року літературний агент письменника та видавництво «Пенґвін Рендом Гаус» припинили співпрацю з Дешнером[10], якого обвинуватили у сексуальних домаганнях. Дешнер у свою чергу дав такий коментар: «Я дуже серйозно ставлюся до будь-якої критики та звинувачень, тому я шукатиму юридичної консультації та рекомендацій, щоб вирішити такого роду питання»[11]. Звинувачення стали частиною популярного руху, який отримав назву Me Too[12].

Переклади українською[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

Сага про Джіммі Фінчера
  • A Door in the Woods (2003) — «Двері у лісі»;
  • A Gift of Ice (2004) — «Крижаний подарунок»
  • The Tower of Air (2004) — «Повітряна вежа»
  • War of the Black Curtain (2005) — «Війна чорних занавісок»
13-та реальність
  • The Journal of Curious Letters (2008) — «Архів дивних листів»
  • The Hunt for Dark Infinity (2009) — «Полювання за темною вічністю»
  • The Blade of Shattered Hope (2010) — «Лезо розбитох надії»
  • The Void of Mist and Thunder (2012) — «Простір туману та грому»
Той, що біжить лабіринтом
  • The Maze Runner (2009) — «Бігун у лабіринті»
  • The Scorch Trials (2010) — «Випробування вогнем»
  • The Death Cure (2011) — «Ліки від смерті»
  • The Kill Order (2012) — «Ордер на вбивство»
  • The Fever Code (2016)[13][14] — «Код лихоманки»
  • Crank Palace: A Maze Runner Novella (2020)
  • The Maze Cutter (2022)
  • The Godhead Complex (2023)
Перстень нескінченності
  • A Mutiny in Time (Book 1) (2012) — «Заколот у часі»
  • The Iron Empire (Book 7) (2014) — «Залізна імперія»
Доктрина смертності
  • The Eye of Minds (2013) — «Смертоносна гра»
  • The Rule of Thoughts (2014) — «Верховенство думки»
  • The Game of Lives (2015) — «Гра в життя»

Екранізації[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  2. NooSFere — 1999.
  3. Babelio — 2007.
  4. а б в г Czech National Authority Database
  5. Georgia Authors: James Dashner. Georgia Center for the Book. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 15 жовтня 2014.
  6. About Dashner's Life. jdashnerdaily.com. Архів оригіналу за 29 січня 2018. Процитовано 20 жовтня 2018.
  7. Stettler, Jeremiah (6 березня 2008). Quitting his day job. Salt Lake Tribune. Архів оригіналу за 19 October 2014. Процитовано 15 жовтня 2014. {{cite news}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  8. Vice, Jeff (23 квітня 2010). James Dashner hits it big with series. Deseret News. Архів оригіналу за 16 червня 2019. Процитовано 20 жовтня 2018.
  9. Best Sellers > Series Books. The New York Times Book Review. 21 вересня 2014. Архів оригіналу за 23 березня 2016. Процитовано 20 жовтня 2018.
  10. Cohen, Patricia; Hsu, Tiffany (15 лютого 2018). Children’s Book Industry Has Its #MeToo Moment. The New York Times. Архів оригіналу за 22 лютого 2018. Процитовано 22 лютого 2018.
  11. Dashner, James (15 лютого 2018). A message from me to you... Twitter. Архів оригіналу за 22 лютого 2018. Процитовано 22 лютого 2018.
  12. Flood, Alison (16 лютого 2018). Maze Runner author James Dashner dropped by US publisher amid harassment claims. The Guardian. Архів оригіналу за 21 лютого 2018. Процитовано 22 лютого 2018.
  13. Dashner announces The Fever Code on Twitter. Архів оригіналу за 30 травня 2019. Процитовано 20 жовтня 2018.
  14. Kellog, Carolyn (25 вересня 2014). More 'Maze Runner': James Dashner penning prequel for 2016. Jacket Copy. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 20 жовтня 2018.