Джим Голтон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Джим Голтон
Джим Голтон
Джим Голтон
Джим Голтон (праворуч) проти югослава
Душана Баєвича на ЧС-1974
Особисті дані
Повне ім'я Джеймс Аллан Голтон[1]
Народження 11 квітня 1951(1951-04-11)
  Лесмахейго, Південний Ланаркшир, Шотландія, Велика Британія
Смерть 1 жовтня 1993(1993-10-01) (42 роки)
  Ворик, Англія, Велика Британія
Громадянство  Шотландія
Позиція захисник
Юнацькі клуби

1968–1971 		Шотландія «Селтік»
Англія «Вест-Бромвіч Альбіон»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1971–1972 Англія «Шрусбері Таун» 67 (4)
1973–1975 Англія «Манчестер Юнайтед» 63 (5)
1976 США «Маямі Торос» 16 (1)
1976–1977 Англія «Сандерленд» 15 (0)
1977–1980 Англія «Ковентрі Сіті» 91 (0)
1980 США «Детройт Експресс» 21 (3)
1981 Англія «Шеффілд Венсдей» 0 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1973–1974 Шотландія Шотландія 15 (2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Джим Голтон (англ. Jim Holton, 11 квітня 1951, Шотландія — 1 жовтня 1993) — шотландський футболіст, що грав на позиції захисника.

Виступав, зокрема, за клуби «Манчестер Юнайтед» та «Ковентрі Сіті», а також національну збірну Шотландії, у складі якої був учасником чемпіонату світу 1974 року.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець шотландського «Селтіка», але контракту йому не запропонували. В грудні 1967 року він потрапив до англійського «Вест-Бромвіч Альбіон», з яким наступного року підписав свій перший професіональний контракт, втім виступав виключно за юнацькі та молодіжні команди і наприкінці сезону 1970-71 покинув команду[2].

У дорослому футболі дебютував 1971 року виступами за команду третього англійського дивізіону «Шрусбері Таун»[2], де швидко став основним гравцем і привернув увагу вищолігових колективів[2].

10 січня 1973 року 20-річного Голтон за 80 тис. фунтів стерлінгів придбав «Манчестер Юнайтед», який напередодні очолив шотландець Томмі Дохерті, знайомий з можливостями молодого захисника. Голтон дебютував за команду з Манчестера 20 січня в матчі Першого дивізіону проти «Вест Гем Юнайтед». Джим був фізично міцним, потужним центральним захисником і улюбленцем уболівальників[3], які склали про нього кричалку: «Six foot two, eyes of blue, Big Jim Holton's after you»[4] (в кричалці згадувалося, що зріст Голтона становив 6 футів і 2 дюйми і у нього були блакитні очі, хоча насправді його зріст становив 6 футів і 1,5 дюйма і у нього були карі очі)[2][5]. Втім після двох вдалих сезонів Голтона почали спіткати проблеми. Спочатку за підсумками сезону 1973/74 команда покинула вищий дивізіон, а потім 7 грудня 1974 року в матчі проти «Шеффілд Венсдей» (4:4) він отримав перелом ноги[6]. Відновлюючись після травми, грав за резервний склад, де знову отримав перелом ноги. В цей час інші захисники скористалися його відсутністю і закріпились в першій команді[3][4], а «Юнайтед» вигравши з першої спроби Другий дивізіон повернувся до еліти, і провів там вкрай вдалий сезон, посівши 3-тє місце. В результаті Голтон після травми так жодного разу більше і не зіграв за першу команду «Манчестер Юнайтед»[7]. Всього він провів за клуб 69 матчів і забив 5 м'ячів[8].

У 1976 році він виступав за клуб «Маямі Торос» в Північноамериканській футбольній лізі (NASL), а у вересні повернувся до Англії за 40 тис. фунтів стерлінгів, ставши гравцем «Сандерленда». У цій команді шотландець пробув шість місяців, до березня 1977 року, відігравши 15 матчів Першого дивізіону[9].

Навесні 1977 року уклав контракт з клубом «Ковентрі Сіті», у складі якого провів наступні три з невеликим роки своєї кар'єри гравця, провівши 91 матч у чемпіонаті[8]. Граючи у складі «Ковентрі Сіті» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди і першому повному сезоні Голтона з "Ковентрі" (1977/78) клуб фінішував сьомим у Першому дивізіоні, це було їхнє друге найвище місце в історії, якого ледь не вистачило для кваліфікації до Кубка УЄФА.

У 1980 році він повернувся в NASL, ставши гравцем «Детройт Експресс», де провів 21 гру, забивши три голи[10]. У 1981 році перейшов у «Шеффілд Венсдей», але через травми так і не зіграв за клуб жодного матчу[3].

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

12 травня 1973 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Шотландії в матчі домашнього чемпіонаті Великої Британії проти Уельсу (2:0)[11].

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1974 року у ФРН, на якому провів всі три матчі шотландської збірної[11], але шотландці не подолали груповий етап.

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 2 роки, провів у її формі 15 матчів, забивши 2 голи[12].

Особисте життя та смерть[ред. | ред. код]

Після завершення кар'єри Джим залишився в Ковентрі, де працював в пабах Rising Sun і The Old Stag[13]. Він був одружений, у нього було двоє дітей[3]. 4 жовтня 1993 року робив пробіжку, після чого сів за кермо автомобіля, де і помер від серцевого нападу.

На його похорон прийшли тисячі жителів Ковентрі, а також колишні одноклубники по «Ковентрі Сіті» Джон Сіллетт[en] и Стів Огризович[en], одноклубник по «Манчестер Юнайтед» Джо Джордан і колишній тренер «Юнайтед» Томмі Дохерті[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Джим Голтон. Barry Hugman's Footballers. Процитовано 8 березня 2017.
  2. ↑ а б в г "A truly memorable figure in United's history" [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.], 17 July 2013.
  3. ↑ а б в г "Obituary: Jim Holton" independent.co.uk 5 October 1993. Архів оригіналу за 24 червня 2020. Процитовано 20 лютого 2021.
  4. ↑ а б Neal, Toby (24 липня 2013). Big characters brought to mind with memories of sporting glory. Footballing greats grace county history. Shropshire Star. с. 27.
  5. ↑ а б "Memories of Sky Blues giant Jim Holton" [Архівовано 9 жовтня 2017 у Wayback Machine.], Coventry Telegraph, 3 October 2014.
  6. ↑ Sheffield Wednesday 4 v Manchester United mufcinfo.com. Архів оригіналу за 19 листопада 2020. Процитовано 20 лютого 2021.
  7. ↑ Jim Holton mufcinfo.com. Архів оригіналу за 12 липня 2015. Процитовано 20 лютого 2021.
  8. ↑ а б "Jim Holton, Coventry City appearances" [Архівовано 26 вересня 2020 у Wayback Machine.], Sporting Heroes.
  9. ↑ "Jim HOLTON Sunderland appearances" Sporting Heroes. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 20 лютого 2021.
  10. ↑ Jim Holton at Post War English & Scottish Football League A–Z Player's Database. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 20 лютого 2021.
  11. ↑ а б Brown, Alan; Tossani, Gabriele (31 січня 2019). Scotland - International Matches 1971-1975. RSSSF. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14 травня 2019.
  12. ↑ Джим Голтон [Архівовано 26 квітня 2016 у Wayback Machine.] на сайті ШФА (англ.)
  13. ↑ "Jim Holton" Coventry Telegraph 3 OCT 2013

Посилання[ред. | ред. код]

1 Гарві (в) • 2 Джардін • 3 Макгрейн • 4 Бремнер (к) • 5 Голтон • 6 Блеклі • 7 Джонстон • 8 Далгліш • 9 Джордан • 10 Хей • 11 Лорімер • 12 Аллан (в) • 13 Стюарт (в) • 14 Бакен • 15 Кормак • 16 Донахі • 17 Форд • 18 Гатчисон • 19 Лоу • 20 Морган • 21 Макквін • 22 Шедлер • Тренер: Віллі Ормонд
Шотландія
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Спорт
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джим_Голтон&oldid=40339970