Вест Гем Юнайтед
![]() | ||||
Повна назва | West Ham United Football Club | |||
Прізвисько | The Hammers («молоти») | |||
Коротка назва | Вест Гем | |||
Засновано | 1895 як «Темз Айронворкс» | |||
Населений пункт | Лондон, ![]() | |||
Стадіон | «Лондон» | |||
Вміщує | 60 000 | |||
Власник | ![]() ![]() Джей Альберт Сміт 10%, інші інвестори 3.4%[1] | |||
Президент | ![]() ![]() | |||
Головний тренер | ![]() | |||
Ліга | Прем'єр-Ліга | |||
2022-23 | 14 | |||
Вебсайт | Офіційний сайт | |||
|
Вест Гем Юна́йтед (англ. West Ham United F.C.) — англійський професіональний футбольний клуб зі Східного Лондона. Виступає в Прем'єр-лізі, найвищому рівні в системі футбольних ліг Англії. Домашньою ареною є «Лондон Стедіум», після переїзду з «Болейн Граунд» в 2016 році.
Заснований у 1895 році під назвою «Темз Айронворкс», у 1900 році назву змінили на сучасну. У 1904 році вони переїхали на «Болейн Граунд», який залишався їхнім рідним полем понад століття. Спочатку «молоти» грали у Південній та Західній Лігах, а у 1919 році приєдналися до Футбольної Ліги. В 1923 році, клуб вперше виступав у Першому дивізіоні Футбольної ліги, а також пройшов до фіналу Кубка Англії, який вперше проводився на «Вемблі». У 1940 році клуб виграв перший Воєнний кубок Футбольної ліги.
Вест Гем тричі ставав володарем Кубка Англії (1964, 1975 і 1980) і двічі займав друге місце (1923 і 2006). Клуб дійшов до двох великих європейських фіналів, вигравши Кубок володарів кубків у 1965 році та посівши друге місце в тому ж турнірі в 1976 році. Вест Гем також виграв Кубок Інтертото в 1999 році. Вони є одним із восьми клубів, які ніколи не виступали нижче другого рівня системи футбольних ліг Англії, провівши 63 з 95 сезонів Прем'єр-ліги. Найвище місце в лізі на сьогоднішній день клуб зайняв у 1985–1986 роках, коли він зайняв третє місце в тодішньому Першому дивізіоні.
Троє гравців «Вест Гему» взяли безпосередню участь у тріумфі збірної Англії на Чемпіонаті світу 1966 року: капітан команди та збірної Боббі Мур, та автори переможних м'ячів у фінальному матчі: Джефф Герст та Мартін Пітерс. Клуб має давнє суперництво з «Міллволлом», та ці ігри стали відомими через часті випадки футбольного хуліганства. Вест Гем прийняв свою бордову та небесно-блакитну колірну схему на початку 1900-х років, причому найбільш поширений варіант бордової сорочки з небесно-блакитними рукавами вперше з’явився в 1904 році[2].
Історія[ред. | ред. код]
ХІХ століття[ред. | ред. код]
Футбольний клуб, із теперішньою назвою «Вест Гем», почав своє існування в 1895 році, але в перші роки свого існування команда мала зовсім іншу назву. У 1895 році Арнольд Хіллс, тодішній голова правління та головний директор компанії «Thames Ironworks & Shipbuilding Company», прийняв остаточне рішення, щодо формування заводської команди під назвою Thames Ironworks FC. Це рішення Хіллса здавалось доречним та структурним, оскільки він сам був видатним гравцем, в свої молоді роки виступав за Оксфордський університет у фінальному матчі Кубка Англії 1877 року, а вже через два роки був залучений до першої гри за збірну Англії[2].
Перша назва команди була «Thames Ironworks F.C.». Молодий клуб став грати в Лізі Лондона через рік після свого створення, й в наступному сезоні виграв турнір. Клуб спочатку брав участь у матчах у харровському блакитному кольорі, згодом із профспілковим прапором на лівій груді[2].
Потім він вступив у Другому дивізіоні Південної ліги. «Молотобойці» святкували успіх в першому своєму сезоні в новому турнірі. У 1900 році клуб змінив назву і став називатися «Вест Гем Юнайтед»[2].
ХХ століття[ред. | ред. код]
У 1904 році в клубу з'явився новий стадіон — «Болейн Граунд». На ньому вони грали наступні 112 років.
У 1923 році команда грала в фіналі Кубка Англії. «Вест Гему» абияк вдавалося триматися на плаву в Першому дивізіоні, але в 1932 році клуб вилетів у Другий дивізіон і знаходився там досить довго — чверть століття.
У 1950-ті роки команда стала прогресувати. Прийшов новий тренер Тед Фентон, який розвивав таланти молодих гравців, що незабаром принесло відчутний результат. Він полягав у тому, що в 1958 році «Молотобойці» знову вийшли в Перший дивізіон, вигравши чемпіонат Другого дивізіону.
У 1961 році в «Вест Гемі» змінився тренер. На місце Теда Фентона прийшов Рон Грінвуд. Він використовував починання попереднього тренера в плані молодих гравців. До того ж він придбав кілька непоганих футболістів і змінив схему гри. Все це принесло успіх команді — перемогу в Кубку Англії над «Престон Норт Енд» з рахунком 3:2. Але ще в півфіналі молотобійцям вдалося здобути перемогу над «Манчестер Юнайтед». На цьому команда не зупинилася. Незабаром «Вест Гем» здобув свою першу велику перемогу на європейській арені, обігравши в фіналі Кубка володарів кубків УЄФА «Мюнхен 1860».
До 1970-х років пішли кілька провідних гравців, а також і наставник. Новим тренером став Джон Лаєлл. З командою він виграв Кубок Англії в 1975 році. А в 1976 році «Вест Гем» міг повторити свій європейський успіх і виграти Кубок кубків удруге, але зазнав невдачі, у фіналі програвши бельгійському «Андерлехту». Далі становище погіршилося — команда вилетіла з еліти в 1978 році.

Через три роки клуб повернувся, причому в 1980 році «Вест Гем» втретє за свою історію виграв національний кубок, а в 1981 році був близький до виграшу Кубка Футбольної ліги, але поступився «Ліверпулю». Незабаром команда посіла третє місце в Першому дивізіоні. У 1989 році «Вест Гем» знову опустився в нижчий за рівнем дивізіон, через два роки він повернувся, але в 1992 році знову сталося пониження в класі.

На початку 1990-х років до тренера Біллі Бондса приєднався Гаррі Реднапп. Клуб відразу ж повернувся в нещодавно утворену Прем'єр-лігу. Незабаром Реднапп залишився один. При ньому команда трималася в еліті, а в 1999 році навіть виграла Кубок Інтертото.
Початок ХХІ століття[ред. | ред. код]
У сезоні 2002—2003, після невдалого періоду, коли клубу вдалося здобути першу домашню перемогу лише через 6 місяців після початку турніру, «Вест Гем» покинув еліту. У наступному сезоні, команда, через ігри плей-оф, дісталася до фіналу і могла повернутися, але програла «Крістал Пелас». В кінці сезону 2004—2005 «Вест Гем» посів 6-е місце в другому дивізіоні. Після цього знову пішли ігри плей-оф, з яких «Вест Гем» вийшов переможцем. Спочатку була нічия 2:2 з «Іпсвічем» (який фінішував третім, випереджаючи «Вест Гем Юнайтед» на 12 очок), а вже в гостях, «Вест Гем» виграв 2:0, таким, чином пройшовши в фінал плей-оф. У фіналі «Вест Гем» зустрічався з «Престон Норт Енд», і виграв той матч 1:0, завдяки чому знову повернувся в Прем'єр-лігу. У сезонах з 2005—2006 по 2008—2009 команда займала місця в середині турнірної таблиці.
З сезону 2009—2010 команда боролася за виживання. У сезоні 2010—2011 «Вест Гем Юнайтед» знову вилетів. У сезоні 2011—2012 «Вест Гем» зайняв 3 місце в другому дивізіоні, що дало йому право на стикові матчі за повернення в еліту. У півфіналі був обіграний за сумою двох зустрічей «Кардіфф Сіті» з рахунком 5:0. У фіналі «молотобійці» обіграли «Блекпул» з рахунком 2:1, тим самим забезпечивши собі місце в еліті. У сезоні 2012—2013 команда зайняла 10 місце в чемпіонаті.
Нова історія (2016—)[ред. | ред. код]
Останній матч на «Болейн Граунд»[ред. | ред. код]

У 2016 році клуб зіграв останній матч на «Болейн Граунд». Це був поєдинок з «Манчестер Юнайтед». Перед грою фанати «Вест Гема» атакували автобус «червоних дияволів»[3] і матч довелося перенести. На останній грі стадіон був заповнений.
На 10 хвилині матчу голом відзначився Діафра Сако. У другому таймі Антоні Мартіаль оформив дубль, забивши голи на 51 та 72 хвилинах. Через 4 хвилини Майкл Антоніо зрівняв рахунок. На 81 хвилині Вінстон Рід вивів «Вест Гем Юнайтед» уперед і забив останній м'яч в історії «Болейн Граунд».
2016—[ред. | ред. код]
З сезону 2016–2017 клуб почав виступати на «Олімпійському» стадіоні в Лондоні. Також у літнє трансферне вікно планував підсилитися новими футболістами й боротися за високі місця в чемпіонаті. Керівництво «Вест Гем Юнайтед» здійснило декілька трансферів: Андре Аю з «Свонсі Сіті» (20,5 £ млн), Соф'ян Фегулі з «Валенсії» (вільний агент), Мануель Лансіні з «Аль-Джазіри» (9 £ млн), Артур Масуаку з «Олімпіакоса» (6 £ млн), Джонатан Кальєрі з «Мальдонадо» (4 £ млн).
Склад команди[ред. | ред. код]
- Станом на 18 червня 2023[4]
|
|
Титули та досягнення[ред. | ред. код]
- Другий дивізіон/Чемпіонат Футбольної Ліги (другий рівень):
- Переможці (2): 1958, 1981
- Друге місце (3): 1923, 1991, 1993
- Переможець плей-оф (1): 2005
- Кубок Англії:
- Переможець (3): 1964, 1975, 1980
- Фіналіст (2): 1923, 2006
- Суперкубок Англії:
- Переможець (1): 1964
- Кубок Футбольної Ліги:
- Фіналіст (2): 1966, 1981
- Кубок Інтертото:
- Переможець (1): 1999
- Ліга конференцій:
- Переможець: (1): 2023
Головні тренери[5][ред. | ред. код]
Тренер | Дата призначення | Дата звільнення | Зіграно ігор | Перемог | Нічиї | Поразки | % перемог |
---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() |
1 квітня 1902 | 1 листопада 1932 | 638 | 248 | 146 | 244 | 38.87% |
![]() |
1 листопада 1932 | 1 серпня 1950 | 480 | 198 | 116 | 166 | 41.25% |
![]() |
1 серпня 1950 | 31 березня 1961 | 484 | 193 | 107 | 184 | 39.88% |
![]() |
1 квітня 1961 | 16 серпня 1974 | 658 | 236 | 174 | 248 | 35.87% |
![]() |
16 серпня 1974 | 5 червня 1989 | 770 | 308 | 194 | 268 | 40.00% |
![]() |
3 липня 1989 | 18 лютого 1990 | 39 | 14 | 13 | 12 | 35.9% |
![]() |
23 лютого 1990 | 10 серпня 1994 | 227 | 99 | 61 | 67 | 43.61% |
![]() |
10 серпня 1994 | 9 травня 2001 | 327 | 121 | 85 | 121 | 37.00% |
![]() |
9 травня 2001 | 24 серпня 2003 | 86 | 27 | 23 | 36 | 32.53% |
![]() |
20 жовтня 2003 | 11 грудня 2006 | 163 | 67 | 38 | 58 | 41.1% |
![]() |
13 груденя 2006 | 3 вересня 2008 | 71 | 28 | 14 | 29 | 39.44% |
![]() |
15 вересня 2008 | 11 травня 2010 | 80 | 23 | 21 | 36 | 28.75% |
![]() |
3 червня 2010 | 16 травня 2011 | 47 | 15 | 12 | 20 | 31.91% |
![]() |
1 червня 2011 | 25 травня 2015 | 181 | 68 | 46 | 67 | 37.57% |
![]() |
9 червня 2015 | 6 листопада 2017 | 111 | 42 | 30 | 39 | 37.84% |
![]() |
7 листопада 2017 | 16 травня 2018 | 31 | 9 | 10 | 12 | 29.03% |
![]() |
22 травня 2018 | 28 грудня 2019 | 64 | 24 | 11 | 29 | 37.50% |
![]() |
29 грудня 2019 | 133 | 60 | 25 | 48 | 45.11% |
Тимчасові головні тренери[ред. | ред. код]
Тренер | Дата призначення | Дата звільнення | Зіграно ігор | Перемог | Нічиї | Поразки | % перемог |
---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() |
3 вересня 2008
16 травня 2011 |
15 вересня 2008
1 червня 2011 |
2 | 0 | 0 | 2 | 0% |
![]() |
24 квітня 2003 | 20 жовтня 2003 | 14 | 9 | 4 | 1 | 64.29% |
Відомі гравці[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 3 вересня 2021.
- ↑ а б в г West Ham United - Historical Football Kits. historicalkits.co.uk. Процитовано 29 вересня 2022.
- ↑ Автобус Манчестер Юнайтед был атакован фанами Вест Хэма [Архівовано 15 серпня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Склад команди. «Вест Гем Юнайтед». Процитовано 9 листопада 2022.
- ↑ Managers. West Ham United F.C. (англ.). Процитовано 7 жовтня 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт [Архівовано 18 грудня 2012 у Wayback Machine.]
|
|
|
|
|