Вест Гем Юнайтед

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вест Гем Юнайтед
Повна назва West Ham United Football Club
Прізвисько The Hammers («молоти»)
Коротка назва Вест Гем
Засновано 1895
як «Темз Айронворкс»
Населений пункт Лондон, Англія Англія
Стадіон «Лондон»
Вміщує 60 000
Власник Уельс Девід Салліван 51.5%,
Англія Девід Голд 35.1%,
Джей Альберт Сміт 10%,
інші інвестори 3.4%[1]
Президент Уельс Девід Салліван,
Англія Девід Голд
Головний тренер Шотландія Девід Моєс
Ліга Прем'єр-Ліга
2022-23 14
Вебсайт Офіційний сайт
Домашня
Виїзна
Запасна

Вест Гем Юна́йтед (англ. West Ham United F.C.) — англійський професіональний футбольний клуб зі Східного Лондона. Виступає в Прем'єр-лізі, найвищому рівні в системі футбольних ліг Англії. Домашньою ареною є «Лондон Стедіум», після переїзду з «Болейн Граунд» в 2016 році.

Заснований у 1895 році під назвою «Темз Айронворкс», у 1900 році назву змінили на сучасну. У 1904 році вони переїхали на «Болейн Граунд», який залишався їхнім рідним полем понад століття. Спочатку «молоти» грали у Південній та Західній Лігах, а у 1919 році приєдналися до Футбольної Ліги. В 1923 році, клуб вперше виступав у Першому дивізіоні Футбольної ліги, а також пройшов до фіналу Кубка Англії, який вперше проводився на «Вемблі». У 1940 році клуб виграв перший Воєнний кубок Футбольної ліги.

Вест Гем тричі ставав володарем Кубка Англії (1964, 1975 і 1980) і двічі займав друге місце (1923 і 2006). Клуб дійшов до двох великих європейських фіналів, вигравши Кубок володарів кубків у 1965 році та посівши друге місце в тому ж турнірі в 1976 році. Вест Гем також виграв Кубок Інтертото в 1999 році. Вони є одним із восьми клубів, які ніколи не виступали нижче другого рівня системи футбольних ліг Англії, провівши 63 з 95 сезонів Прем'єр-ліги. Найвище місце в лізі на сьогоднішній день клуб зайняв у 1985–1986 роках, коли він зайняв третє місце в тодішньому Першому дивізіоні.

Троє гравців «Вест Гему» взяли безпосередню участь у тріумфі збірної Англії на Чемпіонаті світу 1966 року: капітан команди та збірної Боббі Мур, та автори переможних м'ячів у фінальному матчі: Джефф Герст та Мартін Пітерс. Клуб має давнє суперництво з «Міллволлом», та ці ігри стали відомими через часті випадки футбольного хуліганства. Вест Гем прийняв свою бордову та небесно-блакитну колірну схему на початку 1900-х років, причому найбільш поширений варіант бордової сорочки з небесно-блакитними рукавами вперше з’явився в 1904 році[2].

Історія[ред. | ред. код]

ХІХ століття[ред. | ред. код]

Футбольний клуб, із теперішньою назвою «Вест Гем», почав своє існування в 1895 році, але в перші роки свого існування команда мала зовсім іншу назву. У 1895 році Арнольд Хіллс, тодішній голова правління та головний директор компанії «Thames Ironworks & Shipbuilding Company», прийняв остаточне рішення, щодо формування заводської команди під назвою Thames Ironworks FC. Це рішення Хіллса здавалось доречним та структурним, оскільки він сам був видатним гравцем, в свої молоді роки виступав за Оксфордський університет у фінальному матчі Кубка Англії 1877 року, а вже через два роки був залучений до першої гри за збірну Англії[2].

Перша назва команди була «Thames Ironworks F.C.». Молодий клуб став грати в Лізі Лондона через рік після свого створення, й в наступному сезоні виграв турнір. Клуб спочатку брав участь у матчах у харровському блакитному кольорі, згодом із профспілковим прапором на лівій груді[2].

Потім він вступив у Другому дивізіоні Південної ліги. «Молотобойці» святкували успіх в першому своєму сезоні в новому турнірі. У 1900 році клуб змінив назву і став називатися «Вест Гем Юнайтед»[2].

ХХ століття[ред. | ред. код]

Болейн Граунд

У 1904 році в клубу з'явився новий стадіон — «Болейн Граунд». На ньому вони грали наступні 112 років.

У 1923 році команда грала в фіналі Кубка Англії. «Вест Гему» абияк вдавалося триматися на плаву в Першому дивізіоні, але в 1932 році клуб вилетів у Другий дивізіон і знаходився там досить довго — чверть століття.

У 1950-ті роки команда стала прогресувати. Прийшов новий тренер Тед Фентон, який розвивав таланти молодих гравців, що незабаром принесло відчутний результат. Він полягав у тому, що в 1958 році «Молотобойці» знову вийшли в Перший дивізіон, вигравши чемпіонат Другого дивізіону.

У 1961 році в «Вест Гемі» змінився тренер. На місце Теда Фентона прийшов Рон Грінвуд. Він використовував починання попереднього тренера в плані молодих гравців. До того ж він придбав кілька непоганих футболістів і змінив схему гри. Все це принесло успіх команді — перемогу в Кубку Англії над «Престон Норт Енд» з рахунком 3:2. Але ще в півфіналі молотобійцям вдалося здобути перемогу над «Манчестер Юнайтед». На цьому команда не зупинилася. Незабаром «Вест Гем» здобув свою першу велику перемогу на європейській арені, обігравши в фіналі Кубка володарів кубків УЄФА «Мюнхен 1860».

До 1970-х років пішли кілька провідних гравців, а також і наставник. Новим тренером став Джон Лаєлл. З командою він виграв Кубок Англії в 1975 році. А в 1976 році «Вест Гем» міг повторити свій європейський успіх і виграти Кубок кубків удруге, але зазнав невдачі, у фіналі програвши бельгійському «Андерлехту». Далі становище погіршилося — команда вилетіла з еліти в 1978 році.

Гаррі Реднапп

Через три роки клуб повернувся, причому в 1980 році «Вест Гем» втретє за свою історію виграв національний кубок, а в 1981 році був близький до виграшу Кубка Футбольної ліги, але поступився «Ліверпулю». Незабаром команда посіла третє місце в Першому дивізіоні. У 1989 році «Вест Гем» знову опустився в нижчий за рівнем дивізіон, через два роки він повернувся, але в 1992 році знову сталося пониження в класі.

Логотип клубу у 1998—2016 роках.

На початку 1990-х років до тренера Біллі Бондса приєднався Гаррі Реднапп. Клуб відразу ж повернувся в нещодавно утворену Прем'єр-лігу. Незабаром Реднапп залишився один. При ньому команда трималася в еліті, а в 1999 році навіть виграла Кубок Інтертото.

Початок ХХІ століття[ред. | ред. код]

У сезоні 2002—2003, після невдалого періоду, коли клубу вдалося здобути першу домашню перемогу лише через 6 місяців після початку турніру, «Вест Гем» покинув еліту. У наступному сезоні, команда, через ігри плей-оф, дісталася до фіналу і могла повернутися, але програла «Крістал Пелас». В кінці сезону 2004—2005 «Вест Гем» посів 6-е місце в другому дивізіоні. Після цього знову пішли ігри плей-оф, з яких «Вест Гем» вийшов переможцем. Спочатку була нічия 2:2 з «Іпсвічем» (який фінішував третім, випереджаючи «Вест Гем Юнайтед» на 12 очок), а вже в гостях, «Вест Гем» виграв 2:0, таким, чином пройшовши в фінал плей-оф. У фіналі «Вест Гем» зустрічався з «Престон Норт Енд», і виграв той матч 1:0, завдяки чому знову повернувся в Прем'єр-лігу. У сезонах з 2005—2006 по 2008—2009 команда займала місця в середині турнірної таблиці.

З сезону 2009—2010 команда боролася за виживання. У сезоні 2010—2011 «Вест Гем Юнайтед» знову вилетів. У сезоні 2011—2012 «Вест Гем» зайняв 3 місце в другому дивізіоні, що дало йому право на стикові матчі за повернення в еліту. У півфіналі був обіграний за сумою двох зустрічей «Кардіфф Сіті» з рахунком 5:0. У фіналі «молотобійці» обіграли «Блекпул» з рахунком 2:1, тим самим забезпечивши собі місце в еліті. У сезоні 2012—2013 команда зайняла 10 місце в чемпіонаті.

Нова історія (2016—)[ред. | ред. код]

Останній матч на «Болейн Граунд»[ред. | ред. код]

Вінстон Рід — автор останнього голу в історії «Болейн Граунд»

У 2016 році клуб зіграв останній матч на «Болейн Граунд». Це був поєдинок з «Манчестер Юнайтед». Перед грою фанати «Вест Гема» атакували автобус «червоних дияволів»[3] і матч довелося перенести. На останній грі стадіон був заповнений.

На 10 хвилині матчу голом відзначився Діафра Сако. У другому таймі Антоні Мартіаль оформив дубль, забивши голи на 51 та 72 хвилинах. Через 4 хвилини Майкл Антоніо зрівняв рахунок. На 81 хвилині Вінстон Рід вивів «Вест Гем Юнайтед» уперед і забив останній м'яч в історії «Болейн Граунд».

2016—[ред. | ред. код]

З сезону 2016–2017 клуб почав виступати на «Олімпійському» стадіоні в Лондоні. Також у літнє трансферне вікно планував підсилитися новими футболістами й боротися за високі місця в чемпіонаті. Керівництво «Вест Гем Юнайтед» здійснило декілька трансферів: Андре Аю з «Свонсі Сіті» (20,5 £ млн), Соф'ян Фегулі з «Валенсії» (вільний агент), Мануель Лансіні з «Аль-Джазіри» (9 £ млн), Артур Масуаку з «Олімпіакоса» (6 £ млн), Джонатан Кальєрі з «Мальдонадо» (4 £ млн).

Склад команди[ред. | ред. код]

Станом на 18 червня 2023[4]
Поз. Нац. Гравець
1 ВР Польща Лукаш Фабіанський
2 ЗХ Англія Бен Джонсон
3 ЗХ Англія Аарон Крессвелл
4 ЗХ Франція Курт Зума
5 ЗХ Чехія Владімір Цоуфал
7 НП Італія Джанлука Скамакка
8 ПЗ Іспанія Пабло Форнальс
9 НП Ямайка Майкл Антоніо
10 ПЗ Аргентина Мануель Лансіні
11 ПЗ Бразилія Лукас Пакета
12 ПЗ Англія Флінн Даунз
Поз. Нац. Гравець
13 ВР Франція Альфонс Ареола
14 ПЗ Кот-д'Івуар Максвел Корне
18 НП Англія Денні Інгз
20 НП Англія Джеррод Боуен
21 ЗХ Італія Анджело Огбонна
22 НП Алжир Саїд Бенрахма
24 ЗХ Німеччина Тіло Керер
27 ЗХ Марокко Наєф Агерд
28 ПЗ Чехія Томаш Соучек
33 ЗХ Італія Емерсон Палміері
41 ПЗ Англія Деклан Райс

Титули та досягнення[ред. | ред. код]

Головні тренери[5][ред. | ред. код]

Тренер Дата призначення Дата звільнення Зіграно ігор Перемог Нічиї Поразки % перемог
Англія Сід Кінг 1 квітня 1902 1 листопада 1932 638 248 146 244 38.87%
Англія Чарлі Пейнтер 1 листопада 1932 1 серпня 1950 480 198 116 166 41.25%
Англія Тед Фентон 1 серпня 1950 31 березня 1961 484 193 107 184 39.88%
Англія Рон Грінвуд 1 квітня 1961 16 серпня 1974 658 236 174 248 35.87%
Англія Джон Лайалл 16 серпня 1974 5 червня 1989 770 308 194 268 40.00%
Прапор Шотландії Лу Макарі 3 липня 1989 18 лютого 1990 39 14 13 12 35.9%
Англія Біллі Бондс 23 лютого 1990 10 серпня 1994 227 99 61 67 43.61%
Англія Гаррі Реднапп 10 серпня 1994 9 травня 2001 327 121 85 121 37.00%
Англія Гленн Редер 9 травня 2001 24 серпня 2003 86 27 23 36 32.53%
Англія Алан Пард'ю 20 жовтня 2003 11 грудня 2006 163 67 38 58 41.1%
Англія Алан Кербішлі 13 груденя 2006 3 вересня 2008 71 28 14 29 39.44%
Італія Джанфранко Дзола 15 вересня 2008 11 травня 2010 80 23 21 36 28.75%
Ізраїль Аврам Грант 3 червня 2010 16 травня 2011 47 15 12 20 31.91%
Англія Сем Еллардайс 1 червня 2011 25 травня 2015 181 68 46 67 37.57%
Хорватія Славен Билич 9 червня 2015 6 листопада 2017 111 42 30 39 37.84%
Прапор Шотландії Девід Моєс 7 листопада 2017 16 травня 2018 31 9 10 12 29.03%
Чилі Мануель Пеллегріні 22 травня 2018 28 грудня 2019 64 24 11 29 37.50%
Прапор Шотландії Девід Моєс 29 грудня 2019 133 60 25 48 45.11%

Тимчасові головні тренери[ред. | ред. код]

Тренер Дата призначення Дата звільнення Зіграно ігор Перемог Нічиї Поразки % перемог
Англія Кевін Кін 3 вересня 2008

16 травня 2011

15 вересня 2008

1 червня 2011

2 0 0 2 0%
Англія Тревор Брукінг 24 квітня 2003 20 жовтня 2003 14 9 4 1 64.29%

Відомі гравці[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 3 вересня 2021. 
  2. а б в г West Ham United - Historical Football Kits. historicalkits.co.uk. Процитовано 29 вересня 2022. 
  3. Автобус Манчестер Юнайтед был атакован фанами Вест Хэма [Архівовано 15 серпня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. Склад команди. «Вест Гем Юнайтед». Процитовано 9 листопада 2022. 
  5. Managers. West Ham United F.C. (англ.). Процитовано 7 жовтня 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]