Дзвинів
| Дзвинів | ||||
 | ||||
|
48°58′26″ пн. ш. 23°14′04″ сх. д. / 48.973888888889° пн. ш. 23.234444444444° сх. д. | ||||
| Країна |
 Україна | |||
|---|---|---|---|---|
| Тип | гірський хребет | |||
| Висота | 1107 м | |||
  Дзвинів Дзвинів (Україна) | ||||
 | ||||
 Дзвинів у Вікісховищі | ||||
Дзвинів (пол. Zwinin) — гірський хребет довжиною близько 10 кілометрів і висотою до 1107 метрів. Він розташований в українській частині Лісових Карпат на південь від Стрия, неподалік від містечка Сколе Львівської області, у східній частині Бескидів, біля кордону області із Закарпаттям. Масив, разом із дельтами річок Стрий та Опір, є частиною Національного природного парку Сколівські Бескиди і на нього часто сходять туристи.
Взимку та навесні 1915 року ці місцевості стали ареною запеклих боїв між австро-німецькими та російськими військами. На початку 1915 року горою Острий та хребтом Дзвинів володіли війська російської імператорської армії. Впродовж двох місяців австрійці спільно з німцями намагалися заволодіти стратегічно важливими гірськими вершинами, адже між горою Острий та вершиною хребта Дзвинів прямувала єдина дорога зі Львова до Мукачева. Лише у квітні місяці німцям вдалось отримати ряд тактичних перемог.
9 квітня 41-й та 43-й піхотні полки австро-угорської 1-ї піхотної дивізії генерала Ріхарда фон Конта потужним штурмом зігнали 16-й та 1-й Фінляндські полки російської армії з добре укріплених позицій ключової «висоти 943» з північної сторони хребта Дзвинів, а 3-й гренадерський полк «Король Фрідріх Вільгельм I» заволодів другою по висоті вершиною хребта Дзвинів, завдавши важких втрат 237-му Гайворонському піхотному полку російської імператорської армії. 24 квітня, через два тижні після захоплення хребта Дзвинів, німецькі війська у складі 1-го батальйону 1-го гренадерського полку і 3-го батальйону 41-го піхотного полку 1-ї піхотної дивізії, підсилені австро-угорськими підрозділами корпусу Гофмана та артилерією, штурмували та захопили гору Острий.
Через десяток років на вершині хребта Дзвинів в пам'ять про тисячі загиблих зведено кам'яний насип та встановлено пам'ятну інформаційну таблицю. У період окупації України радянською владою насип було зруйновано[1].
- ↑ Звіт про пошуково-ексгумаційні дослідження поховань військових загиблих в I СВ біля с. Орява та с. Климець. [Архівовано 27 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Товариство пошуку жертв війни «Пам'ять».
