Дзеркальниця гібридна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Дзеркальниця гібридна
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Дзвоникові (Campanulaceae)
Рід: Дзеркальниця (Legousia)
Вид:
L. hybrida
Біноміальна назва
Legousia hybrida
(L.) Delarbre, 1800

Дзеркальниця гібридна[1] (Legousia hybrida) — вид квіткових рослин з родини дзвоникових. Батьківщиною цього виду є Північна Африка, Західна Азія, Європа[2].

Морфологічна характеристика

[ред. | ред. код]

Однорічна рослина 10–30 см, запушена короткими волосками чи гола. Стебла тонкі, прямовисні чи висхідні, слабо розгалужені чи зовсім не розгалужені, кутасті. Листки шорсткі, сидячі, оберненояйцюваті чи довгасті; верхні листки 10–15(30) × 3–5(10) мм. Квітки пурпурові, сидячі, нечисленні, у дрібних щільних щитках. Чашечка шорсткувата, з еліптично-ланцетними частками. Віночок малий, 2–3 мм у діаметрі, непоказний, майже зімкнутий, ледь дорівнює половині чашечки. Коробочка 15–30 мм завдовжки, зверху звужена. Насіння 1.5 × 0.7 мм, видовжено-еліптичне, стиснуте з боків. 2n = 20[3][4][5].

Поширення

[ред. | ред. код]

В Україні вид росте на сухих трав'янистих місцях, кам'янистих схилах — у гірському та пд. Криму[6].

Використання

[ред. | ред. код]

Декоративна рослина[7].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Legousia hybrida // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Plants of the World Online | Kew Science. Процитовано 16.09.2023. (англ.)
  3. Tela Botanica. Процитовано 16.09.2023. (фр.)
  4. Flora Vascular. Процитовано 16.09.2023. (ісп.)
  5. Das nationale Daten- und Informationszentrum der Schweizer Flora. Процитовано 16.09.2023. (нім.)
  6. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 316.
  7. GRIN