Диметиловий етер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Диметиловий етер
Назва за IUPAC метоксиметан
Ідентифікатори
Номер CAS 115-10-6
Номер EINECS 204-065-8
Номер EC 204-065-8
KEGG C11144
ChEBI 28887
RTECS PM4780000
SMILES COC
InChI 1S/C2H6O/c1-3-2/h1-2H3
Номер Бельштейна 1730743
Властивості
Молярна маса 46,041865 г/моль
Молекулярна маса 46,07 а.о.м.
Густина 1,91855 г/л
Тпл -141,5 °C
Ткип -24,8 — -23,6
Розчинність (вода) 2,4 г/100 мл
Розчинність (хлороформ) погано розчинний при 25 °C, розчинний пр 20 °C
Термохімія
Ст. ентальпія
утворення
ΔfHo
298
-185,3 кДж/моль
Ст. ентальпія
згоряння
ΔcHo
298
-347,6 ккал/моль
Ст. ентропія So
298
266,6 Дж/(моль*К)
Теплоємність, co
p
65,94 Дж/(моль*К)
Небезпеки
ГГС піктограми
ГГС формулювання небезпек H220
ГГС запобіжних заходів P210, P377, P381, P403
NFPA 704
4
2
1
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Димети́ловий ете́р (C2H6O) (метиловий етер, метоксіметан, деревний етер) Н3С-О-СН3 — широко застосовуваний на практиці простий етер. Являє собою безбарвний газ, який при нормальних умовах в 1,63 разів важче повітря. Добре змішується з водою і деякими органічними розчинниками. У промисловості виробляється з природного газу, вугілля, або біомаси.

Отримання[ред. | ред. код]

Диметиловий етер можна отримати двома варіантами — або етерифікацією метанолу, або реакцією Вільямсона:[1]

Хімічні властивості[ред. | ред. код]

Взаємодіє з кислотами з утворенням нестійких оксонієвих солей, які розпадаються на спирти та метилсульфат, йодметан чи бромометан:[1]

Взаємодіє з карбон монооксидом та водою у присутності йодиду кобальту, утворюючи оцтову кислоту:[2]

При реакції з сірководнем у присутності дисульфіду вольфраму утворюється диметилсульфід:[2]

Застосування[ред. | ред. код]

Диметиловий етер, поряд з рослинною олією та біодизелем, може бути альтернативним паливом для дизельних двигунів.[3] Оскільки диметиловий етер являє собою газ, який зріджується при невисокому тиску, то на транспортний засіб потрібно монтувати газобалонну апаратуру.[3] Також може використовуватись і в бензинових двигунах.[4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Ластухін Ю. О., Воронов С. А. Органічна хімія. — Вид. 2-ге, перероб. і доп. — Львів : Центр Європи, 2001. — ISBN 966-7022-19-6.
  2. а б Müller, Manfred; Hübsch, Ute (15 червня 2000). Wiley-VCH Verlag GmbH & Co. KGaA (ред.). Dimethyl Ether. Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry (англ.). Weinheim, Germany: Wiley-VCH Verlag GmbH & Co. KGaA. с. a08_541. doi:10.1002/14356007.a08_541. ISBN 978-3-527-30673-2. Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021.
  3. а б В.М.Поліщук Тваринні та рослинні жири як сировина для виробництва біодизеля (узагальнення досвіду) Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України Збірник наукових праць [Архівовано 1 грудня 2012 у Wayback Machine.]. - 2010, Вип.144.
  4. http://www.topsoe.com/site.nsf/all/BBNN-5PNJ3F?OpenDocument [Архівовано 8 жовтня 2007 у Wayback Machine.] topsoe.com

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]