Координати: 46°35′16″ пн. ш. 32°27′58″ сх. д. / 46.58778° пн. ш. 32.46611° сх. д. / 46.58778; 32.46611
Очікує на перевірку

Дніпровське (селище)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
селище Дніпровське
Країна Україна Україна
Область Херсонська
Район Херсонський район
Тер. громада Білозерська селищна громада
Код КАТОТТГ UA65100010160039280
Облікова картка селище Дніпровське 
Основні дані
Засновано 1931
Площа 556 км²
Населення 1139
Густота 204 осіб/км²;
Поштовий індекс 75003[1]
Телефонний код +380 5547
Географічні координати 46°35′16″ пн. ш. 32°27′58″ сх. д. / 46.58778° пн. ш. 32.46611° сх. д. / 46.58778; 32.46611
Висота над рівнем моря 15 м
Водойма річка Кошова, озеро Біле


Відстань
Найближча залізнична станція:
Селищна влада
Адреса 75000, Херсонська обл., Херсонський р-н, селище Білозерка, вул. Свободи, буд. 83
Староста Щербина Світлана Сергіївна
Карта
Дніпровське. Карта розташування: Україна
Дніпровське
Дніпровське
Дніпровське. Карта розташування: Херсонська область
Дніпровське
Дніпровське
Мапа

Дніпровське у Вікісховищі

Дніпровське — селище в Україні, у Білозерській селищній громаді Херсонського району Херсонської області.

Населення становить 1139 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Дніпровська сільська рада.

Основні відомості

[ред. | ред. код]

Територія Національного природного парку «Нижньодніпровський» і дельта Дніпра (водно-болотне угіддя), що має міжнародне значення й офіційно визнане Рамсарською конвенцією 1995 року. Закритий робітничий кооператив (ЗРК), 1951 — дослідне господарство заводу ім. Петровського, 1954 — радгосп «Білозерський».

Історія

[ред. | ред. код]

У 1939—1941 рр. селище у складі Білозерського району входило до Миколаївської області, від 1941 року — до складу Херсонської області[2].

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 726-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Херсонської області», увійшло до складу Білозерської селищної громади[3].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Білозерського району, селище увійшло до складу Херсонського району[4].

24 лютого 2022 року селище тимчасово окуповане російськими військами під час російсько-української війни[5].

10 листопада 2022 року визволене Збройними силами України в ході контрнаступу в Херсонській області.

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення селища становила 1103 особи, з яких 563 чоловіки та 540 жінок[6].

За переписом населення України 2001 року в селищі мешкало 1139 осіб[7].

Мовний склад

[ред. | ред. код]

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[8]:

Мова Чисельність, осіб Доля
Українська 990 86,92 %
Російська 146 12,82 %
Інше 3 0,26 %
Разом 1 139 100,00 %

Археологічні пам'ятки

[ред. | ред. код]

На південно-західній околиці селища Дніпровське розташоване білозерське античне поселення. Воно розташоване на правому корінному березі Дніпра, навпроти дельтової протоки під назвою Кошова.

У 19 столітті досліджувалось А. Чирковим (1867) та Г. Скадовським. У 1946 р. невеличкі розкопки на поселенні здійснено М. Дмитренком, яким досліджено землянкове житло. У 1959 р. обстежене Західно-скіфською степовою експедицією Інституту археології АН СРСР. З 1974 по 2002 роки обстеження постійно здійснювались М. Оленковським (знято план пам'ятки та зібрано матеріали, у тому числі монету ольвійського полісу). У 19761977 рр. обстеження здійснювались С. Буйських та М. Абікуловою). У період з 1984 по 2003 рр. неодноразово проводились розкопки В. Билковою.

Поселення має розмір не менший за 100×400 м, понад 2000 м² з яких досліджено розкопками. Зафіксовано наявність жител, у тому числі вкритих черепицею. Досліджено дуже багато господарських ям. За майже півторастолітню історію досліджень з поселення отримано величезну кількість різноманітного археологічного матеріалу.

Функціонувало поселення практично одне століття. Почалось його заселення на початку 4 ст. до н.е., а припинилось на початку 3 століття до н.е. Поселення протягом багатьох десятиліть ушкоджувалось: окопами Другої світової війни, плантажною оранкою, розходними зрошувальними каналами, вибіркою ґрунту з берега під будівництво.

На площі античного поселення було виявлено середньовічний археологічний матеріал, що свідчить про заселення цієї ділянки берега давньоукраїнським населенням. Територія поселення може використовуватись у туристично-екскурсійній галузі.

Освіта

[ред. | ред. код]

У довоєнний період селище не мало школи. Діти шкільного віку відвідували Білозерську школу, що розташована на відстані 8 км. 1 вересня 1948 року було відкрито початкову школу на 2 класи. Першими вчителями були: Рябова Любов Іванівна й Подмарькова Марія Мартинівна. 1950 року у школі навчалося 25 учнів. 1 вересня 1963 року урочисто було відкрито 8-ми річну школу в селищі. Від вересня 1970 року школа отримала нове приміщення. 1986 року восьмирічну школу реорганізовано в Дніпровську середню школу. Від 2001 року школа стає Дніпровським навчально-виховним комплексом "загальноосвітня школа - дитячий садок".

  • Дніпровська загальноосвітня школа I-III ступенів Білозерської районної ради Херсонської області. Функціонує від вересня 1970 року[9] та розрахована на 180 учнів. За результатами ЗНО 2019 року рейтингу шкіл України школа посідає 9 місце серед найкращих загальноосвітніх навчальних закладів Херсонської області[10].
  • Дніпровський ясла-садок комбінованого типу (повна назва — Комунальний заклад дошкільної освіти Дніпровський ясла-садок комбінованого типу Дніпровської сільської ради Білозерського району Херсонської області[11].

Релігія

[ред. | ред. код]
Недобудована Вознесенська церква (2013)
  • Церква Святого Миколи Чудотворця УПЦ КП
  • Вознесенська церква[12]

Туристичні розваги

[ред. | ред. код]
  • У селищі Дніпровське розташовано комплекс для рибалки й відпочинку «Дельта Дніпра». На території бази відпочинку працює ресторан і готель, надаються послуги професійних рибалок і єгерів. У комплексі проходять змагання рибалок регіонального й державного значення. Мальовниче місце приваблює туристів не тільки з України, а й з усього світу[13].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Довідник поштових індексів України. Херсонська область. Білозерський район. Архів оригіналу за 13 травня 2017. Процитовано 12 лютого 2016.
  2. Історична довідка – Білозерська районна державна адміністрація (укр.). Архів оригіналу за 29 січня 2020. Процитовано 28 січня 2020.
  3. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Херсонської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 7 жовтня 2022.
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. Військовий експерт пояснив, чому російські війська так швидко захопили Херсонську область. www.unian.ua (укр.). Процитовано 27 лютого 2023.
  6. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  7. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  8. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  9. Дніпровська загальноосвітня школа I-III ступенів Білозерської районної ради Херсонської області. sites.google.com. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 28 січня 2020.
  10. Рейтинг шкіл Херсонської області 2019 року. Освіта.UA (укр.). Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 28 січня 2020.
  11. Дніпровський ясла-садок комбінованого типу - Херсонская область. ИСУО. ks.isuo.org. Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 28 січня 2020.
  12. На Херсонщині сьогодні рашисти обстріляли храм. Релігійно-інформаційна служба України. 18 серпня 2023. Архів оригіналу за 19 серпня 2023.
  13. Комплекс рибалки та відпочинку «Дельта Дніпра». Архів оригіналу за 7 січня 2015. Процитовано 7 січня 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]