Духовщина
місто Духовщина | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Країна | Росія | |||
Суб'єкт Російської Федерації | Смоленська область | |||
Муніципальний район | Духовщинський | |||
Код ЗКАТУ: | 66216501000 | |||
Код ЗКТМО: | 66616101001 | |||
Основні дані | ||||
Статус міста | 1777 | |||
Населення | 4100 осіб (2013) | |||
Площа | 11 км² | |||
Поштові індекси | 216200 | |||
Телефонний код | +7 48166 | |||
Географічні координати: | 55°12′ пн. ш. 32°25′ сх. д. / 55.200° пн. ш. 32.417° сх. д. | |||
Часовий пояс | +3 | |||
Водойма | р. Востіца | |||
Найближча залізнична станція | Ярцево | |||
Відстань | ||||
До центру регіону (км): - фізична: - залізницею: - автошляхами: |
57 | |||
Мапа | ||||
|
Духовщина — місто в Росії, адміністративний центр Духовщинського району Смоленської області.
Місто розташоване на річці Востіца (басейн Дніпра), за 57 км від Смоленська.
XIII — поч. XIV ст.: На місці сучасного міста існував жіночий монастир Святого Духа.
XV: навколо монастиря сформувалася Духовська слобода. Поселення входило до складу Великого Князівства Литовського і було центром волості.
З 1654 потрапило під владу Московії.
1777 року Духовська слобода отримала статус міста і повітового центру Смоленської губернії.
За даними на 1859 рік у повітовому місті Духовщинського повіту Смоленської губернії мешкало 2881 особа (1434 чоловічої статі та 1447 — жіночої), налічувалось 418 дворових господарств, існувала православна церква, відбувалось 4 ярмарки на рік[1].
12 лютого 1863 складено проєкт міського герба «в срібному полі червоні троянди».
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3109 осіб (1544 чоловічої статі та 1565 — жіночої), з яких 2981 — православної віри[2].
1918 року увійшло до складу проголошеної Білоруської Народної Республіки.
З 1 січня 1919 за постановою першого з'їзду КП (б) Білорусі увійшла до БРСР, центр повіту Смоленського району.
16 січня 1919 більшовики відібрали місто разом з іншими етнічно білоруськими територіями до складу РРФСР.
15 липня 1941 — 19 вересня 1943: у роки Другої Світової перебувало під окупацією.
У місті працює сироробний завод, хлібокомбінат, ліспромгосп «Духовщінський» (заготівля деревини, виробництво пиломатеріалів). Приватне підприємництво.
- Храм Зіслання Святого Духа (1811–1819 рр., провінційний класицизм)
- Пам'ятники Петру Козлову і князеві Потьомкіну (народився у садибі Чижово, нині в Духовщинському районі)
- Меморіали на честь загиблих під час Другої світової війни
До складу поселення, окрім міста Духовщини, входить селище Льонозавод. Чисельність населення — 4600 чоловік, площа — 10,94 км². Поселення розташоване в західній частині району. Межує:
- на півдні — Третьяковське сільське поселення
- на півдні та заході — Бабинське сільське поселення
- на півночі — Булгаковське сільське поселення
- ВРЕ [Архівовано 23 вересня 2019 у Wayback Machine.]
- Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich [Архівовано 11 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Козлов Петро Кузьмич (1863-1935) — видатний географ, академік Академії наук УРСР
- ↑ рос. дореф. Смоленская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XL. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1868 — LXXXVII + 515 с., (код 5)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-215. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
Це незавершена стаття з географії Смоленської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |