Дімітріє Мармелюк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дімітріє Мармелюк
Примар Чернівців у 1933-1938 роках Дімітріє Мармелюк
Народився20 жовтня 1886(1886-10-20)[1]
Літень (Моара, Сучава), Герцогство Буковина, Австро-Угорщина
Помер1 листопада 1970(1970-11-01)[1] (84 роки)
Бухарест, Румунія[1]
ГромадянствоАвстро-Угорщина, Румунія
Національністьрумун
Місце проживанням. Чернівці
Діяльністьпедагог, громадський діяч
Відомий завдякияк примар (Голова) Чернівців
Alma materВіденський університет
Знання моврумунська
ЗакладЧНУ імені Юрія Федьковича[2][3] і Бухарестський університет[2]
Посадачлен Палати депутатів Румунії[d][2], член Сенату Румунії[d][2] і mayor of Chernivtsid
ПопередникРомулус Киндя
НаступникНіку Флондор
НагородиОрден «Корона Румунії» в ранзі командора; Орден «Зірка Румунії» в ранзі командора; Орден «Фердинанд І» в ранзі офіцера; Французький Орден «Почесного легіону».

Дімітріє Мармелюк (рум. Dimitrie Marmeluc; * 1886, с. Літень, Сучавський повіт, Австро-Угорська імперія – дані про смерть і поховання наразі відсутні) — доктор філософії, професор, примар (голова) Чернівців у 1933-1938 роках

Біографія

[ред. | ред. код]

Звання доктора філософії здобув у 1913 році у Віденському університеті.

Протягом 1913-1919 років займав посаду викладача-помічника на філософському факультеті Чернівецького університету.

З листопада 1919 року він викладач-стажист, а з 28 вересня 1920 року – доцент.

З червня 1921 року перебував у званні агрегованого професора, а з 1 грудня 1925 року - титулованого професора.

У 1929-1931 навчальних роках Д. Мармелюк був деканом факультету філософії та літератури Чернівецького університету.

В роки Першої світової війни брав участь в боях під Мерешешть у складі 5-ї румунської дивізії. Нагороджений орденами.

Починаючи з 1933 року очолював примарію Чернівців.

Саме Дімітріє Мармелюку належить ідея запровадження у Чернівцях тролейбусного сполучення. Його діяльність в цій області створила відповідну основу для подальшої дій. 1 лютого 1939 року відкрився тролейбусний рух за маршрутом: Резиденція митрополитів - страда Ромине - кладовище на Горєчі[4].

10 лютого 1938 року у Румунії було проголошено королівську диктатуру.

Префектами повітів стали командири тих військових частин, які знаходилися у повіті.

Певний час в Чернівцях часто відбувалася зміна керівника міста:

Примаря Д. Мармелюка у січні 1938 року змінили на нового примаря Георге Дрегенеску (січень-лютий 1938 року), а згодом і на Іоана Кантеміра (лютий-грудень 1938 року).

У грудні 1938 року примарем міста Чернівці став Ніку Флондор, який вже знаходився на цій посаді в 1922-1926 роках. Йому випало стати останнім керівником Чернівців довоєнного періоду. Саме Ніку Флондору довелося, за дорученням королівського резидента Георге Флондора, передавати місто Чернівці радянському командуванню у червні 1940 року.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г https://dragusanul.ro/dimitrie-marmeliuc/
  2. ↑ а б в г https://www.agerpres.ro/documentare/2020/11/01/o-personalitate-pe-zi-istoricul-literar-si-folcloristul-dimitrie-marmeliuc--601125
  3. ↑ https://www.ceeol.com/search/article-detail?id=186802
  4. ↑ Нині – це маршрут № 3: Головні корпуси Чернівецького університету (Резиденція) – вулиця Університетська – вулиця Руська.

Джерела

[ред. | ред. код]


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дімітріє_Мармелюк&oldid=36570280