Експансія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Експа́нсія — розширення сфери панування, впливу, поширення чого-небудь за початкові межі. Розрізняють територіальну, економічну і політичну експансію. Прагнення держави до захоплення нових територій, колоній, ринків збуту в інших країнах.

Види експансії

[ред. | ред. код]

Розрізняють такі види експансії:

  • Політична;
  • Воєнна;
  • Економічна;
  • Інформаційна;
  • Культурна;
  • Мовна;
  • Міграційна.

Експансія і Україна

[ред. | ред. код]

Українські землі віддавна були ареною боротьби між різними суб'єктами: центрами експансіонізму і тими, що їм протидіяли. Експансія на теренах України відображена у працях М. Грушевського, С. Рудницького, Ю. Липи та багатьох інших істориків, географів, літописців, хроністів тощо. Україна була і є об'єктом спрямування експансії, і суб'єктом експансії.

Україна як об'єкт експансії

[ред. | ред. код]

Землі, які тепер є українськими, а згодом і сама Україна в різні історичні часи зазнавали експансії. Серед народів і країн, що здійснювали експансіоністську політику, були такі: греки, гуни, готи, монголо-татари, Хозарський каганат, Росія (Московія, Російська імперія, СРСР, Російська Федерація), Угорщина, Польща, Литва, Османська імперія, Румунія, Німеччина.

Україна як суб'єкт експансії

[ред. | ред. код]

Давні народи й державні утворення, що існували на українських землях (зокрема кімерійці й скіфи, Київська Русь) здійснювали збройну експансію на близькі й далекі території.

Україна в минулому не один раз ставала центром міграційної експансії. З території північно-західної половини України відбулося розселення слов'ян на інші території Євразії, де сформувалися і запанували слов'янські мови і слов'яномовні народи. З української етнічної території розселилися етнічні українці на терени Азії, Америки, Австралії, певних регіонів Європи.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Науковий інструментарій українознавця. Довідник. — К.: ННДІУВІ, 2012. — 375 с.