Еміль Ґодлевський (син)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Еміль Ґодлевський
Народився12 серпня 1875(1875-08-12)[1][2][3]
Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина
Помер25 квітня 1944(1944-04-25)[1][2][3] (68 років)
Краків, Третій Райх
ПохованняРаковицький цвинтар
Країна Польська Республіка
Діяльністьбіолог, зоолог, лікар, ембріолог
Alma materЯгеллонський університет
Галузьембріологія[4]
ЗакладЯгеллонський університет
ЧленствоПольська академія знань
Варшавське наукове товариство
Папська академія наук[5]
ПартіяНародно-національний союзd
БатькоEmil Godlewskid
У шлюбі зJadwiga Godlewskad
Нагороди
золотий хрест Заслуги Командорський Хрест із зіркою ордена Відродження Польщі Офіцерський хрест ордена Франца Йосифа
CMNS: Еміль Ґодлевський у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ґодлевський.

Емі́ль Ґодлевський (пол. Emil Godlewski; 12 серпня 1875(1875-08-12), Львів, Долитавщина — 25 квітня 1944(1944-04-25), Краків) ― польський ембріолог і громадський діяч, син фізіолога рослин Еміля Ґодлевського[pl], брат фізика Тадеуша Ґодлевського. Доктор медицини (1893, габілітований 1901 року), член Польської академії знань і Варшавського наукового товариства. Досліджував регенерацію та ембріональний розвиток у тварин. Був співзасновником притулків для дітей, хворих на туберкульоз, у Закопаному, організував там будівництво епідемічної лікарні та громадських убиралень, за що отримав почесне громадянство цього міста.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Здобував освіту на філософському, а пізніше на медичному відділі Яґеллонського університету в Кракові. Продовжив навчання в Мюнхені, Колошварі та Неаполі, потім повернувся до Кракова. 1906 року Ґодлевський став професором Яґеллонського університету, з 1917 до 1919 працював там завідувачем катедри, а з 1932 до 1933 ― деканом медичного факультету. Був комісаром у боротьбі з епідеміями (1920), сенатором від християнсько-демократичної партії (1924–28).[6]

Під час Першої світової війни як член Комітету допомоги постраждалим від поразки на війні[pl] разом із Леоном Мархлевським ініціював створення санітарних колон та тимчасових лікарень у малих містах. Ґодлевський організував щеплення проти бактеріальної дизентерії, холери, віспи, а також від черевного тифу та шистосомозів. 1918 року разом із Казиміжем Маєвським[pl] заснував у Вітковицях Лікувально-просвітницький центр для дітей із трахомою, який діяв до 1950.[7] З 1918 року був активним членом Польської академії знань та Варшавського наукового товариства.[8]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Emil Godlewski
  2. ↑ а б NUKAT — 2002.
  3. ↑ а б MAK
  4. ↑ Чеська національна авторитетна база даних
  5. ↑ http://www.pas.va/content/accademia/en/academicians/deceased/godlewski.html
  6. ↑ Ґодлевський Еміль [Архівовано 27 січня 2021 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
  7. ↑ Oddziały kliniczne. www.su.krakow.pl. Архів оригіналу за 13 лютого 2021. Процитовано 5 лютого 2021.
  8. ↑ Emil Godlewski. www.pas.va. Архів оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 5 лютого 2021.
  9. ↑ Order Odrodzenia Polski : trzechlecie pierwszej kapituły : 1921-1924 - Kujawsko-Pomorska Biblioteka Cyfrowa. kpbc.ukw.edu.pl (польською) . Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 5 лютого 2021.
  10. ↑ Zarządzenie o nadaniu Krzyża Kawalerskiego Orderu Odrodzenia Polski, Krzyża Komandorskiego Orderu Odrodzenia Polski, Krzyża Kawalerskiego Orderu Odrodzenia Polski oraz Złotego Krzyża Zasługi. isap.sejm.gov.pl. Архів оригіналу за 12 січня 2021. Процитовано 5 лютого 2021.
  11. ↑ Ranglisten der K. K. Landwehr und der K. K. Gendarmerie 1918. Wiedeń: 1918.


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Еміль_Ґодлевський_(син)&oldid=36869261