Очікує на перевірку

Ендрю Стентон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ендрю Стентон
Народився3 грудня 1965(1965-12-03)[1][2][3] (58 років)
Рокпорт, Ессекс, Массачусетс, США
Країна США[4]
Діяльністькінорежисер, сценарист, кінопродюсер, актор, кіноактор, актор озвучування, аніматор, режисер
Alma materІнститут мистецтв Каліфорнії і Rockport High Schoold
Знання мованглійська[5][6]
ЗакладPixar
Роки активності1981 — тепер. час
Magnum opusEvil Emperor Zurgd
Нагороди
IMDbID 0004056

Ендрю Стентон (англ. Andrew Stanton;. 3 грудня 1965 року в Бостоні) — американський кінорежисер, продюсер, художник-аніматор і сценарист. Дворазовий лауреат премії «Оскар» за мультфільми «У пошуках Немо» і «ВОЛЛ-І».

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в Бостоні, США. Після закінчення школи поступив в Каліфорнійський інститут мистецтв, де чотири роки вивчав анімацію. Після закінчення університету отримав ступінь бакалавра в області кіномистецтва.

Професійна кар'єра Ендрю стартувала на студії «Kroyer Films». Під час роботи на цій студії, в 1987 році, він написав один зі своїх перших сценаріїв для фільму «Майті Маус — нові пригоди» Ральфа Бакши.[7]

У 1990 році Ендрю Стентон перейшов на нове місце роботи — в компанію «Pixar», де працював постановником і художником-аніматором. Спочатку, він брав участь у створенні декількох рекламних роликів, а через деякий час став одним з сценаристів повнометражного мультфільму «Історія іграшок». Мультфільм став комерційним суперхітом 1995 року, зібравши в прокаті понад 300 мільйонів доларів. За роботу над цим мультфільмом Стентон і ще четверо сценаристів були висунуті на премію «Оскар». Надалі, написав ще кілька сценаріїв, брав участь у створенні мультфільмів «Життя жуків (Пригоди Фліка)» (1998 рік) і «Корпорація монстрів» (2001 рік) як сценарист та режисер. У 2012 році Стентон розповів, що у нього діагностували синдром дефіциту уваги і гіперактивності, коли він писав про Джона Картера.[8] Стентон є ФК Арсенал. вболівальника, а також включив сцену, що імітує їхню відому пастку поза грою серед інших посилань на Арсенал у Джона Картера.[9]

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Актор озвучування

[ред. | ред. код]

Сценарист

[ред. | ред. код]

Продюсер

[ред. | ред. код]

Режисер

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. RKDartists
  2. SNAC — 2010.
  3. Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  4. Museum of Modern Art online collection
  5. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. CONOR.Sl
  7. Alumni - CalArts School of Film/Video. California Institute of the Arts. Процитовано 31 грудня 2020.
  8. Director Andrew Stanton looks back on 'John Carter's' rocky path. Los Angeles Times (амер.). 8 вересня 2012. Процитовано 8 травня 2023.
  9. GeraMond Verlag, Michael (2019). 333x Fußball Superlative & Kuriositäten (вид. [1. Auflage]). München. ISBN 978-3-96453-053-0. OCLC 1101296226.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Біографія[недоступне посилання з квітня 2019]