Жарновець віниковий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жарновець віниковий
Cytisus scoparius
Cytisus scoparius
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Евдикоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Підродина: Метеликові (Papilionoideae)
Триба: Genisteae
Рід: Жарновець (Cytisus)
Вид: Жарновець віниковий
Cytisus scoparius (L.) Link, 1822
  • Cytisus scoparius subsp. reverchonii
  • Cytisus scoparius subsp. scoparius
Синоніми
Sarothamnus scoparius L.
Genista scoparius Lam.
Sarothamnus scoparius Koch
Посилання
Вікісховище: Cytisus scoparius
Віківиди: Cytisus scoparius
EOL: 703895
IPNI: 489963-1
ITIS: 501966
NCBI: 3835
The Plant List: ild-8778
Джерело: botanical.com

Жарновець віниковий[1][2] (Cytisus scoparius), також сарота́мнус ві́никовий та роки́тник віниковий[3][4] — вид рослин з родини бобових (Fabaceae). Це кущ 50—200 см заввишки з трійчастими нижніми і цілісними верхніми листками та з ясно-жовтими квітками; цвіте в травні — на початку червня.

Кущ 0.5–2 м. Гілки ребристо-гранисті, із трійчастими, скороченими до верху гілками і листками, що рано опадають. Квітки світло-жовті, 2–3 см завдовжки, однакові, в пазухах листків. Боби 4–5 см завдовжки, уздовж швів густо війчасто запушені[2].

Поширення

[ред. | ред. код]

Поширений у Європі; натуралізований у Макаронезії, ПАР, Японії, Індії, Австралії, Новій Зеландії, Британській Колумбії (Канада), США[5][6][7]

В Україні вид зростає у хвойних, широколистяних лісах і на галявинах — у Карпатах, в Розточчі, на Правобережному Поліссі та в Лісостепу[2].

Використання

[ред. | ред. код]

Фармакологічні властивості й застосування

[ред. | ред. код]

В зелених частинах і в насінні рослини міститься до 1 % алкалоїду спартеїну, що застосовується як слабкий сечогінний засіб при проблемах серця.

Препарати з жарновця вживають при лікуванні серця і нирок.

Декоративні властивості

[ред. | ред. код]

Жарновець віниковий культивується в парках України. Він досить морозостійкий, світлолюбний, середньо вибагливий до родючості ґрунтів, у перші роки росте швидко. Добре розмножується насінням. Придатний для декоративних, куртинних посадок у парках, садах та на галявинах у зелених зонах[8].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Cytisus scoparius // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 182. (рос.)(укр.)
  3. Рокитник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко: в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 4, ст. 64. Архів оригіналу за 31 січня 2017. Процитовано 19 січня 2017.
  5. Germplasm Resources Information Network. Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 12.12.2019. (англ.)
  6. The Euro+Med Plantbase Project. Архів оригіналу за 6 травня 2022. Процитовано 12.12.2019. (англ.)
  7. Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 12.12.2019. (англ.)
  8. Бродович Т. М., Бродович М. М. Атлас дерев та кущів заходу України. — Львів: Вища школа, 1973. — С. 160—161.

Посилання

[ред. | ред. код]