Жданов Василь Миколайович
Василь Миколайович Жданов | |
---|---|
Народження | 2 (14) листопада 1896 Бугульма, Татарстан |
Смерть | 3 листопада 1956 (59 років) Київ |
Поховання | Лук'янівське військове кладовище |
Країна | СРСР |
Приналежність | КПРС |
Рід військ | військово-повітряні сили |
Освіта | Військово-повітряна інженерна академія імені Миколи Жуковського і Олександрівське військове училище |
Роки служби | 1919—1953 |
Партія | КПРС |
Звання | Генерал-полковник авіації |
Командування | 8-ма повітряна армія |
Війни / битви | Громадянська війна в Росії Радянсько-німецька війна |
Нагороди |
Василь Миколайович Жданов (нар. 2 (14) листопада 1896, Бугульма — 3 листопада 1956, Київ) — радянський воєначальник; генерал-полковник; в роки радянсько-німецької війни командувач 8-ї повітряної армії.
Народився 13 листопада 1986 року в місті Бугульма в Татарстані.
На військовій службі з 1919 року. Закінчив Качинську авіаційну школу в 1923 році. Пізніше в 1929 році закінчив курси начальницького складу при Військово-повітряної академії імені М. Є. Жуковського, Вищу льотну тактичну школу (1938).
Учасник громадянської війни, воював льотчиком. У вересні 1919 року направлений в 25-й авіаційний авіазагін (Туркестанський фронт), де брав участь у боях проти військ бухарського еміра і басмачів. У 1929–1937 роках командував ланкою, загоном, ескадрилью, авіабригадою. З 1939 року — помічник командира легкої бомбардувальної бригади, з квітня 1940 року — командир 15-ї важкої бомбардувальної авіабригади. Член КПРС з 1939 року.
З травня 1941 року командувач ВПС 23-ї армії, оборонялася з перших днів радянсько-німецької війни на північно-західних підступах до Ленінграда. З вересня 1941 року — заступник командувача ВПС Ленінградського фронту, з жовтня 1942 року — заступник командувача 13-ї повітряної армії, з травня 1943 року — командувач ВПС САВО. З серпня 1944 року і до кінця війни-командувач 8-ю повітряною армією, яка у складі 4-го Українського фронту брала участь в операціях зі звільнення Донбасу, Закарпаття, України, Польщі та Чехословаччини.
Після війни до 1953 року командував повітряною армією. З 1953 року у відставці.
Помер 3 листопада 1956 року. Похований в Києві на Лук'янівському військовому кладовищі.
Нагороджений орденом Леніна, чотирма орденами Червоного Прапора, орденом Суворова I ступеня, медалями, а також іноземними орденами.
- wwii-soldat.narod.ru [Архівовано 7 березня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
- hrono.ru [Архівовано 11 жовтня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
- Народились 14 листопада
- Народились 1896
- Померли 3 листопада
- Померли 1956
- Поховані на Лук'янівському військовому кладовищі
- Випускники Військово-повітряної інженерної академії імені Жуковського
- Випускники Олександрівського військового училища
- Члени КПРС
- Генерал-полковники авіації (СРСР)
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Червоного Прапора
- Кавалери ордена Суворова I ступеня
- Уродженці Татарстану
- Учасники Громадянської війни в Росії
- Учасники Другої світової війни з СРСР
- Радянські командувачі повітряними арміями Другої світової війни
- Льотчики СРСР
- Померли в Києві