Жижниківці
село Жижниківці | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район | Шепетівський район |
Громада | Білогірська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA68060030180027174 |
Облікова картка | село Жижниківці |
Основні дані | |
Населення | 290 осіб (2001) |
Площа | 0,099 км² |
Густота населення | 2929,29 осіб/км² |
Поштовий індекс | 30207 |
Телефонний код | +380 3841 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°01′10″ пн. ш. 26°28′55″ сх. д. / 50.01944° пн. ш. 26.48194° сх. д.Координати: 50°01′10″ пн. ш. 26°28′55″ сх. д. / 50.01944° пн. ш. 26.48194° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
239 м |
Водойми | р. Горинь |
Найближча залізнична станція | Жижниківці |
Відстань до залізничної станції |
3 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 30200, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, смт Білогір’я, вул. Шевченка, 44 |
Карта | |
Мапа | |
Жижникі́вці — село в Україні, у Білогірській селищній громаді Шепетівського району Хмельницької області. Розташоване на річці Горинь.
Неподалік від села розташований гідрологічний заказник «Голубі Озера». В 3 км знаходиться однойменний зупинний пункт.
Населення села за переписом 2001 року становило 290 осіб, в 2011 році — 242 особи.
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Ляховецької волості Острозького повіту Волинської губернії мешкала 395 осіб, налічувалось 37 дворів, існували православна церква, каплиця[1]За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 559 осіб (266 чоловічої статі та 293 — жіночої), з яких 511 — православної віри[2].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Білогірської селищної громади.[3]
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Білогірського району, село увійшло до складу Шепетівського району.[4]
- Володимир Кочубей — краєзнавець, археолог
- Іван Ткачук — Герой Радянського Союзу
- Пукач Олексій Петрович
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-20. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Село Жижниківці // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Хмельницька обласна рада. Білогірський район. Паспорт територіальної громади Гулівецької сільської ради (doc)
- Żyznikowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 925. (пол.)
- Погода в селі Жижниківці [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |