Очікує на перевірку

Завальнюк Анатолій Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Завальнюк Анатолій Федорович
Народився28 квітня 1942(1942-04-28)
Клинини, Волочиський район, Кам'янець-Подільська область, Українська РСР, СРСР
Помер21 серпня 2024(2024-08-21) (82 роки)
Вінниця, Україна
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьмузикознавець, фольклорист, викладач університету
Alma materЛьвівська національна музична академія імені Миколи Лисенка (1967)
ЗакладВінницький педагогічний інститут
Вчене званняпрофесор
Науковий ступінькандидат мистецтвознавства (1983)
ЧленствоНаціональна спілка композиторів України
Нагороди
заслужений діяч мистецтв України

Анатолій Федорович Завальнюк (28 квітня 1942, Клинини, нині Хмельницька обл. — 21 серпня 2024[1], Вінниця) — музикознавець, фольклорист, педагог. Кандидат мистецтвознавства (1983), професор (2003), член Національної спілки композиторів України (1984). Заслужений діяч мистецтв України (2019).

Із життєпису

[ред. | ред. код]

Закінчив Львівську консерваторію (1967; викладачі — В. Воєводін, В. Гошовський), аспірантуру при ІМФЕ АН УРСР (Київ, 1983; науковий керівник — М. Гордійчук). Від 1967 працював у Вінницькому педагогічному університеті: від 1989 — завідувач кафедри теорії, історії музики та гри на музичних інструментах, від 1998 — декан музично-педагогічного факультету.

Автор біля 80-ти публікацій: наукових статей, навчальних посібників, програм з фольклористики та історії української музики. Учасник міжнародних симпозіумів та наукових конференцій[2].

Збирав і досліджував фольклор Поділля, записав понад 1000 народних пісень. Автор музикознавчих праць, присвячених творчості М. Леонтовича, К. Стеценка, П. Ніщинського та інших композиторів. На основі зібраних матеріалів 1977 створив Меморіальний музей М. Леонтовича у с. Марківка[3] Теплицького (нині Гайсинського) району Вінницької області. 12 лютого 2018 року презентував свою книгу «Повне зібрання хорової та педагогічної спадщини Миколи Леонтовича»[4].

У 2019 році отримав звання «Заслужений діяч мистецтв України».

Помер А. Ф. Завальнюк у Вінниці 21 серпня 2024 року.

Основні наукові праці

[ред. | ред. код]
  • Традиційні літні обрядові пісні // Музика. 1979. № 5;
  • Деякі риси східнослов'янської спільності в українських піснях літнього сонцестояння // Там само. 1982. № 1;
  • Народні пісні Поділля — невичерпні скарби культури українського народу // Тези доп. 16-ї Вінн. обл. істор.-краєзнав. конф. В., 1997;
  • Пісня — духовна скарбниця народу. К., 2003;
  • Микола Леонтович. Листи, документи, духовні твори. В., 2007;
  • Українські літні обряди та пісні: Навч. посіб. В., 2008.
  • Повне зібрання хорової та педагогічної спадщини Миколи Леонтовича. В.,2018

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. У Вінниці помер засновник меморіального музею Миколи Леонтовича. Vitatv. 22 серпня 2024. Процитовано 22 серпня 2024.
  2. Кафедра музикознавства та інструментальної підготовки. ВДПУ. Факультет музичного мистецтва. Процитовано 22 серпня 2024.
  3. Музей М. Д. Леонтовича с. Марківка Теплицького району. Вінницький обласний краєзнавчий музей. Процитовано 22 серпня 2024.
  4. Повне зібрання хорової та педагогічної спадщини Миколи Леонтовича [Архівовано 23 лютого 2019 у Wayback Machine.]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]