Загайці
| село Загайці | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Тер. громада | Підгаєцька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040370130052684 |
| Основні дані | |
| Населення | 252 |
| Поштовий індекс | 48000 |
| Телефонний код | +380 3542 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°16′51″ пн. ш. 25°9′11″ сх. д. / 49.28083° пн. ш. 25.15306° сх. д. |
| Водойми | р. Коропець |
| Відстань до районного центру |
1 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48000, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, м Підгайці, вул Шевченка, буд. 39 |
| Карта | |
  Загайці | |
 Загайці | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Зага́йці — село Підгаєцької міської громади, Тернопільського району Тернопільської області. До 2020 року підпорядковане Староміській сільраді. До 1990 року належало до Бережанського району. До села приєднано хутір Почмайстрівка.
Має чоловічий монастир.
Населення — 252 особи (2001)[1].
Розташоване на правому березі річки Коропець, за 1 км від центру громади Підгайці.
Згадується село 13 липня 1472 року в книгах галицького суду [2].
Відоме від 16 століття.
1787 року в Загайцях проживало 244 особи.
Село Загайці Підгаєцького району цікаве своєю дошкою, яка присвячена Підгаєцькій угоді 1667 р. між польським гетьманом Яном Собеським та українським Петром Дорошенком та могилою козаків-дорошенківців. Також тут відбувається фестиваль національної культури «Туристичний ярмарок», де діятиме містечко «Колорит національного села»[3].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Підгаєцької міської громади.[4]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Підгаєцького району, село увійшло до складу Тернопільського району[5].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 250 | 99.21% |
| російська | 2 | 0.79% |
| Усього | 252 | 100% |
Є:
- «фігура» Ісуса Христа (1995)
- капличка на х. Почмайстрівка
- козацька могила
- символічний хрест на початку села.
- літератор В. Цибульський.
- Солук Михайло Іванович-«Дон» — зв’язковий Подільського крайового проводу ОУН, Лицар Бронзового хреста бойової заслуги.
-
В'їзд у село -
"Фігура" край дороги -
Сільська вулиця -
Пам'ятний хрест -
Став біля села
- ↑ Н. Врублевич. Загайці… С. 594.
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.349, №3583 (лат.)
- ↑ Не відкладайте на потім: колоритні села Тернопільської області - ternopil.name (укр.). 2 серпня 2022. Процитовано 29 серпня 2022.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Врублевич Н. Загайці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 594. — ISBN 966-528-197-6.
- Колодницький С., Коропецька У., Мельничук Б. Загайці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 182. — ISBN 978-966-457-246-7.
- Zahajce, wś, pow. podhajecki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 278. (пол.)
